Невелике за територією підприємство є гарним прикладом поєднання науки, підприємництва та зеленого туризму.

— Коли виникла ідея створення підприємства «Bester»? — 11 років тому, під час перельоту мій син прочитав у журналі, що 90% осетрової ікри в США імпортують з Азії. Повернувшись додому, ми провели дослідження та з’ясували, що український ринок на той момент був практично вільний. Так було прийнято рішення про організацію власної осетрової ферми. Обрали місце та почали реалізовувати сімейну ідею. Перші чотири роки в господарство доводилося лише вкладати: мальки, устаткування, корм.

— Багато споживачів з обережністю відносяться до аквакультурного продукту? Чим відрізняються ікра, що отримана з дикорослого осетра від аквакультурної? — Є декілька способів отримання ікри. Класичний, про який я розповім далі, та методом овуляції чи «доїння осетра». Якщо виробляти чорну ікру методом овуляції, тобто прижиттєвим способом, то такий продукт має гормональний вплив, проходить процес пастеризації та хімічної обробки. Ціна авальованої ікри має бути нижчою, ніж ціна класично добутої ікри, та споживач повинен розуміти якої якості продукт він отримує.

На смак ікри впливають технологічні процеси вирощування риби, умови її розведення. Існують технології проточного та замкнутого циклу. Якщо вирощувати осетра в проточних системах, наприклад, в садках, як на нашому підприємстві, то до моменту досягнення статевої зрілості самиці білуги потрібно 18-20 років, сибірському осетру — 10-12 років, а стерляді — 5-6 років. У закритих системах цей процес можливо скоротити вдвічі. Але, якщо умови вирощування риби порушувалися, то у риби та добутої ікри дійсно погіршуються смакові якості та може виникати неприємний запах.

Як ви виробляєте ікру?

Наше підприємство має повний замкнутий виробничий цикл: від ікри до ікри. На території є свій інкубаційний цех, понад 80 садків, де вирощують різні види осетрових. Це — сибірський та руський осетер, стерлядь, бестер (гібрид білуги та стерляді), білуга. Підприємство має свій ікорний цех у Ржищеві.

Наша чорна та золота ікра виробляється по класичній технології за державними стандартами. Живу рибу доставляють в ікорний цех, розташований у Ржищеві. Її поміщають в басейн, температурою наближеною до води в Дніпрі. Після цього риба йде на забій, з неї виймають ястик, у якому міститься ікра.

Рибу відправляють на переробку, а ястик поміщають у спеціальний бокс, де ікра дві хвилини проходить кварцювання.

Потім через грохотку (спеціальну сітку) ікру перетирають, відділяють від ястика, солять та пакують в банки по 50 та 100 грамів.

Наше підприємство виробляє чорну осетрову ікру та білу (золоту) ікру осетрів-альбіносів.

Частка продукції йде на експорт до Європи та США, частка — до магазинів Києва та Київській області, в тому числі в торгову мережу «Дари моря» та Good Wine. Покупці можуть замовити ікру на сайті підприємства. Так партія золотої ікри альбіносів поступить у продаж в п’ятницю 30 квітня.

-Розкажіть про зелений туризм.

Кияни разом з дітьми можуть відвідати осетрову ферму, подивитися на те, як вирощують осетрів та дізнатися про виробництво ікри. Зелений туризм підіймає довіру до українського виробника, розвіює неправдиві уявлення щодо аквапродуктів. В рамках екскурсії відвідувачі можуть скоштувати юшку з осетра, чорну ікру, та поласувати рибою на мангалі.

— Крім виробництва ікри та вирощування риби на фермі проводяться різноманітні дослідження разом з науковцями НУБіП. Про які цікаві дослідження можете розповісти?

В останній час на базі підприємства «Bester» захищаються дві дисертації і три магістерські роботи. Найцікавіше дослідження — це використання гуматів, пробіотиків та наноферонів — порошків з наночастинками оксиду заліза. Це дослідження допоможе рибоводам у літній період, коли температура води в садках сягає критичних відміток та рівень кисню швидко знижується.

-Як звичайному споживачеві вибирати якісну ікру?

Принцип простий, як при виборі меду: потрібно знати пасічника. Бажано купувати недешевий продукт у перевірених торгових мережах та вибирати надійні торгові марки.

Вікторія Бабич-Вепрєва, Борис КОРПУСЕНКО, «Вечірній Київ»

Sourse: vechirniy.kyiv.ua

No votes yet.
Please wait...

ОСТАВЬТЕ КОММЕНТАРИЙ

Please enter your comment!
Please enter your name here