138
Позитивним моментом є те, що ми залишаємося в зоні політичних і економічних інтересів Сполучених Штатів Америки
Попри активність українських та іноземних політиків в намаганні знайти шляхи до припинення російсько-української війни, навряд чи варто сподіватися на те, що кровопролиття зупинять швидко.
Чого нам очікувати в найближчому майбутньому, Каштан NEWS поцікавився у військових експертів.
Сила зброї як аргумент
Колишній спікер Генерального штабу ЗСУ, капітан І рангу ВМС України Владислав Селезньов переконаний, що намагання політиків не зупинять війну за мить.
«Не дуже вірю в успішність реалізації намірів Трампа щодо припинення війни. Хоча він та його команда посилено намагаються просувати цей трек. Водночас не бачу ефективних важелів впливу на політику Путіна щодо припинення його агресії. Адже йому потрібно наразі щонайменше чотири області, які включено до російської конституції. Навряд чи хтось з українських політиків погодиться на такий розмін. А отже, цілком очевидно, що й надалі вирішення проблеми між двома сторона буде здійснюватися за допомогою сили зброї», — сказав Селезньов.
А тому, переконаний експерт, фактор, який буде впливати на ситуацію на полі бою — динаміка, масштаб, утрати і здобутки.
Без зброї нас знищать
Водночас, нагадав експерт, дехто з команди американського президента наполягає на тому, що шлях до зупинки воєнного конфлікту пролягає в припиненні поставки в Україну озброєння та техніки.
«Як на мене, то це — велика дурниця. Адже не ми розпочали цю війну, ми захищаємося. Відповідно, якщо у нас не буде зброї, то нас просто знищать. Особливо, якщо враховувати, що Путін не приховує своїх намірів щодо знищення української держави і більшої частини українського народу. Тому логіка деяких представників американської адміністраціє є, м’яко кажучи, дивною», — поділився думкою Селезньов.
Чи зможемо ми без допомоги Заходу залишатися на плаву? За словами офіцера ЗСУ, допомога наших іноземних партнерів у загальному обсязі постачань для потреб ЗСУ становить майже 30 відсотків. Але європейські партнери будуть уважно придивлятися до позиції американських колег і, відповідно, робити чи не робити кроки нам назустріч.
Вітчизняний ВПК і запаси зброї
З іншого боку, нагадав Селезньов, є вітчизняний військово-промисловий комплекс, а також певні домовленості на рівні міждержавних відносин щодо розвитку ВПК.
«Думаю, що ми втримаємося. Особливо, якщо враховувати, що обсяги озброєнь і техніки, які встигла зробити попередня американська адміністрація, дозволять щонайменше впевнено пройти перше півріччя. А далі — потрібно буде шукати можливості, варіанти та акумулювати свої ресурси для того, щоб були успіхи на полі бою», — вважає військовий експерт.
Водночас він акцентує, що відбувається поступове вихолощування потенціалу російської армії. І це демонструє динаміка бойових дій: якщо торік кількість бойових зіткнень на добу сягала в середньому двохсот і більше, то зараз вона коливається на рівні ста.
«Зрозуміло, що на повну паузу на полі бою в найближчій перспективі ми навряд чи зможемо вийти, але динаміка говорить, що російська армія, хоч і поступово, але видихається», — констатував Селезньов.
Два бажання росіян
Своєю чергою, військовий експерт, координатор ГО «Спільна справа» Дмитро Снєгирьов зауважив, що сподівання на те, що війна закінчиться після інавгурації Трампа вже не виправдалися.
Тобто, пояснив Снєгирьов, росіяни надалі будуть вирішувати для себе два стратегічні питання. Перше — це спроба витіснити нас із Курської області, друге — вийти на адміністративні кордони Донецької області, оскільки Луганська вже практично повністю захоплена ними.
«Якщо ми втримаємо ситуацію, не дамо ворогу розширити зону його присутності в Донецькій області, то будемо вважати це як перемогу», — наголосив військовий аналітик.
Україну «зливати» не збираються
Між тим, переконаний Снєгирьов, позитивним моментом є те, що ми залишаємося в зоні політичних і економічних інтересів Сполучених Штатів Америки.
«Тобто ніхто нас Росії не віддає. А своєю заявою про рідкісні корисні копалини в Україні США дали прямий сигнал Російській Федерації про те, що вони розглядають українські території як зону свого впливу», — наголосив співрозмовник.
Хто захистить інтереси України
Очевидним є той факт, що 2025-й рік буде відзначатися переговорним процесом щодо подальшої долі російсько-української війни.
Але, як припускає Снєгирьов, обговорення відбуватиметься здебільшого щодо можливих територіальних поступок.
Якщо йтиметься про лінію розмежування, пояснює військовий експерт, то це буде, без перебільшення, українською перемогою: ми не втратимо тоді основні промислові центри, а це – досить суттєво.
Також треба розуміти, переконаний експерт, що з боку Європи підтримка України не припиниться. Ба більше, нині можна говорити, що Велика Британія буде відігравати провідну роль у питаннях лобіювання українських інтересів.
Невипадково, звернув увагу Снєгирьов, саме ця країна очолила «Рамштайн», і саме ця країна будує політичну вісь Лондон – Київ – Анкара.
«А отже, виходячи із прагматичних позицій, можемо говорити про те, що продовжуватиметься підтримка і з боку Великобританії, і з боку Франції, яка намагається утримати роль регіонального лідера. Водночас не варто забувати й про Німеччину. Тобто з одного боку можемо говорити про те, що 25-й рік проходитиме під гаслами припинення війни, а з іншого можемо говорити, що до травня нас очікує жорстка активізація військового протистояння. Адже Росія буде намагатися виконати для себе два вищевказані стратегічні завдання», — резюмував Дмитро Снєгирьов.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
