70
Забудовники поклали око на черговий ласий шмат київської землі
Ще одна цікава споруда на мапі Києва опинилася під загрозою зникнення. Йдеться про Голосіївську водонапірну вежу. Наразі навколо неї точаться судові перипетії: забудовник просить суд визнати чинною укладену додаткову угоду до договору оренди, що фактично відкриває шлях до забудови ділянки та знесення вежі. Натомість місцеві мешканці та активісти просять Феміду зберегти та захистити цікавий архітектурний обʼєкт.
Каштан NEWS вивчав ситуацію.
Історична довідка
Водонапірна вежа розташована в Голосіївському лісі, в його найвищій точці, яка за висотою є третьою місциною в Києві після Арсенальної площі та площі Конституції. Вежа є зразком повоєнної промислової архітектури середини ХХ століття.
У 1925 року на одному з голосіївських пагорбів розпочали будівництво комплексу споруд сільськогосподарської академії. А через 30 років тут звели водонапірну башту висотою 37 метрів. Вежу офіційно не ввели в експлуатацію, проте місцеві мешканці її вподобали через панорамні краєвиди на Київ та Голосіївський ліс, які відкриваються з неї.
Вежа і забудовник
Територія, на якій розташована вежа, належала колишній аграрній академії (нині – Київський національний університет біоресурсів і природокористування). Понад 20 років тому земельну ділянку з вежею Київрада надала в постійне користування університету. Однак всього через два роки керівництво вишу відмовилося від цього, і міська влада надала дозвіл орендувати ділянку під забудову, проти чого активно виступили кияни. Але сама вежа перебуває на балансі вишу, тобто — в його оперативному управлінні. А отже, здійснити її відчуження досить складно. Зважаючи на це, тут нині неможливо розгорнути будівництво. До речі, земельна ділянка доволі велика — майже гектар. І межує вона з Голосіївським національним парком, що, зрозуміло, додає їй певну привабливість. На цьому місці були гаражі місцевих мешканців, але їх знесли кілька років тому. Залишилася водонапірна вежа. Як камінь спотикання…
Хто забудовник
За даними з відкритих джерел, претендентом на знесення вежі та забудову навколишньої ділянки є МЖК «Оболонь». Тобто той самий забудовник, який хоче закатати в бетон відомий у центрі столиці Літературний сквер.
Нині Департамент земельних ресурсів КМДА і прокуратура столиці через суд намагаються анулювати додаткову угоду міста з цим забудовником про оренду ділянки.
Об’єкт претендує на охорону
Вежа як майновий комплекс має статус аварійної будівлі, що начебто не підлягає відновленню.
Про це розповів київський пам’яткоохоронець Дмитро Перов.
«Об’єкт вже огородили, але не наважилися знести через те, що у ситуацію втрутилися місцеві мешканці, які були категорично проти такого розвитку подій. Адже вежа є одним із своєрідних символів району. До того ж він є унікальним з точки зору повоєнної архітектури, оскільки споруд такого типу більше немає на території міста», — сказав Перов.
До речі, додав він, вежа нещодавно отримала статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини, а тому може цілком претендувати на статус пам’ятки науки і техніки. Адже під час її зведення було винайдено та реалізовано деякі цікаві інженерні рішення, які не використовувалися ні до її появи, ні після.
Примітно, що подібна водонапірна вежа є на території Національного експоцентру, відомого більше, як ВДНГ, і вона має статус пам’ятки архітектури та пам’ятки науки і техніки.
«Тому, в принципі, за аналогією, ця будівлі теж цілком слушно може набути охоронного статусу, за що як раз і виступають місцеві мешканці», — зауважив Дмитро Перов.
Між іншим, зазначив громадський активіст, вежа виконує функцію своєрідної візуальної візитівки місцини. Як у центрі міста з багатьох точок видно дзвіниці Софійського чи Михайлівського соборів, Андріївську церкву чи телевежу, то з багатьох місць Голосіївського району, Голосіївського лісу можна побачити цю водонапірну вежу.
«Вона стоїть на висоті, а тому слугує своєрідним орієнтиром, маркером місцевості», — пояснив активіст.
Вежа як погляд за обрій
Якщо зберегти вежу в тому вигляді, в якому вона зараз, а потім зміцнити її та відреставрувати, вона може виконувати культурно-пізнавальну функцію.
Таку думку висловив дослідник історії та архітектури Києва Семен Широчин.
Він пояснює це тим, що вежа розташована в найвищій точці, тому її можна пристосувати під оглядовий майданчик.
А подібних прецедентів щодо використання водонапірних веж у світі чимало. У Фінляндії, наприклад, у місті Хаукілахті, вежу переобладнали під ресторан, у німецькому місті Росток – під музей, у багатьох інших містах світу – це оглядові майданчики.
Ризики для довкілля
Водночас місцеві мешканці чудово розуміють, що якщо знесуть вежу, то тут неодмінно розпочнеться висотна забудова, яка спричинить низку неприємностей. Адже, як вже зазначалося, вежа розташована на височині, а отже дає певне навантаження на грунт. Проте незрівнянно більшим таке навантаження буде, якщо на цьому місці постане висотна будівля чи будівлі. У такому випадку можуть розпочатися зсувонебезпечні процеси, які нині можна спостерігати на Батиєвій горі. А в Голосіївському лісі грунти складаються переважно з піску — субстанції нестійкої.
До речі, чергове судове засідання мало відбутися днями, але його перенесли на січень 2025 року. Саме тоді, схоже, вже й буде вирішено остаточну долю Голосіївської водонапірної вежі.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
