Проєкт побудований за аналогією з «Божественною комедією» Данте
24 вересня відбулося відкриття персональної фотовиставки «Майстерня ремонту квітів», яка стала результатом поєднання фотографії та театрального мистецтва Андрія Касянчука від артплатформи Spilne.
«Майстерня ремонту квітів» — це дослідження театру як простору перетворення, де сцена стає місцем злиття болю, надії та відродження. Фотодослідження складаються з знімків, зроблених автором під час репетицій та гри вистав в Національному академічному театрі ім. Івана Франка, де були відвідані «Тартюф», мюзикл «Співай, Лоло, співай» Дмитра Богомазова, «Лимерівна», «Конотопська відьма», «Марія Стюарт» та «Безталанна» Івана Уривського. Серія фотографій досліджує, як мистецтво взаємодіє з реальністю і відображає її, водночас створюючи нові сенси.
Проєкт вибудуваний за аналогією з «Божественною комедією» Данте. Символи війни, які увійшли в наше повсякденне життя, осмислюються через художній прийом зіставлення з Пеклом. Театр, в свою чергу, виступає як Чистилище — простір внутрішньої боротьби за надію і відновлення. Завершальним пунктом цього шляху є Рай, що в проєкті уособлює емоційне та духовне піднесення. Провідниками у театральній «Божественній комедії» стали актори, зокрема Віталій Ажнов, Марина Кошкіна, Михайло Кукуюк, Марія Рудинська, Михайло Дадалев та інші.
Важливу роль як у театрі, так і на світлинах відіграє світло: воно є не лише сценічним інструментом, а й символом внутрішнього просвітлення, досягнутого через мистецтво. Камера фіксує процес взаємодії акторів, декорацій та простору, створюючи нові візуальні реальності, що реалізують ідею трансформації людського духу.
Виставка триватиме до 23 жовтня у просторі 3.6.9spacekyiv за адресою Стрілецька, 24.
Андрій Касянчук
Андрій Касянчук народився у 1996 році, проживає і працює в Києві. Його творчий шлях розпочався у 2021 році, коли він вступив до Академії концептуальної фотографії Ігоря Чекачкова. Як студент він зосередився на техніках аналогової фотографії. Згодом, розширивши свої знання з історії мистецтв та фотографії, Андрій переборов технічні обмеження, застосовуючи різноманітні способи створення зображень. Пізніше у його роботах з’явилися більш містичні і абстрактні елементи, що відображають вплив літератури Ґабріеля Ґарсія Маркеса, Джеймса Джойса і філософії вабі-сабі. Ці елементи передають його бачення світу, взаємодію природи та людини, а також питання самоідентифікації. У цей період мистецтво Андрія відображає внутрішні емоційні переживання і філософські роздуми про форму і зміст створюваних об’єктів.