177
У столиці є багато місць, про цікаву історію яких знають далеко не всі
Київ складається з десяти адміністративних одиниць — районів. Кожен із них — розміром із невеличке місто. Райони мають свою історію, традиції, визначні місця.
Каштан NEWS розповідає та нагадує про цікаві факти київських районів. Зокрема, йшлося про місцевості під назвами Мишоловка, Звіринець, Батиєва гора, Лиса гора, Чорна гора, Черепанова гора, Корчувате, Феофанія, Іподром, «Експоцентр», музей у Пирогові, Теремки, Голосіївський парк, Байкове кладовище, Національну бібліотеку імені Вернадського.
Сьогодні розповідаємо про Китаївську пустинь.
Розташування
Китаївська пустинь або Китаїв — археологічний заповідник площею майже 75 гектарів, розташований у Голосіївському лісі, між Багриновою горою, Корчуватим і Мишоловкою. Слово пустинь означає не пустелю, а чернече селище, віддалене від монастиря. На території розташовується Китаївський археологічний комплекс, який отримав статус пам’ятки в 1965 році.
Історія виникнення
Китаїв є однією з найдавніших територій сучасного Києва, яка була заселена людьми. Тут археологи знайшли городища з фрагментами кераміки ранньозалізного віку та зарубинецької культури.
Вважається, що назва місцевості походить від від тюркського слова «китай», що означає укріплення, фортеця, городище, або від давнього імені Китай, яке може походити від давньослов’янського слова «кита» — «зв’язаний у пучок».
Більш пізні археологічні знахідки датуються VIII століттям і належать до волинцівської культури. Про це свідчить покинуте поселення, на місці якого в Х столітті виникло інше, з додатковим рядом укріплень.
Знайдений комплекс укріплень належить до ІХ–ХІІІ століть і відомий своїм городищем давньоруської фортеці, курганним могильником, печерами і поселенням.
Деякі дослідники схильні вважати, що саме з Китаєва бере свій початок Київ. Адже в цій місцині було знайдено чимало організованих поховань із залишками стародавньої зброї, яка належала княжим дружинникам.
Перетворення на пустинь
Починаючи з XIV століття, у Китаєві виникає печерний монастир. Він був заснований ченцями-пустельниками. Згодом, у XVII столітті, цей монастир перейшов у підпорядкування Києво-Печерської лаври. З того часу він відомий як Китаївська пустинь. Тут у 1776 році перебував православний святий Серафим Саровський.
У середині XVIII століття Китаївська пустинь отримала нову назву — Троїцька. Так назвали й церкву, зведену тут у 60-х роках цього ж століття. Храм має 45-метрову дзвіницю. Через деякий час поруч було споруджено церкву Дванадцяти апостолів, церкву Трьох – Петра, Олексія та Іона, а також братський корпус, келії монахів і будинок для служителів похилого віку. Нині цей комплекс функціонує як монастир.
У XIX — на початку XX століть на цій місцині виник хутір Китаїв.
Радянська влада в Китаєві
У 1920 році більшовики вивели хутір Китаїв із підпорядкування Києво-Печерської лаври. Поселення приєднали до сільської ради села Мишоловка.
Через десять років, у 1930-му, на базі садового господарства Києво-Печерської лаври було засновано Український науково-дослідний інститут садівництва. А через деякий час у Китаєві створили Інститут захисту рослин НАН України та відкрили Центральний клінічний госпіталь Державної прикордонної служби України.
Печери
Одними з визначних пам’яток Китаївського урочища, безумовно, є рукотворні печери. Деякі з них датуються XVII століттям.
Комплекс печер складається з двох груп. Перша розташовується в горі. Тут також є городище та двоярусний лабіринт житлових, господарських і культових приміщень. Друга група розташована в урочищі Виноградне. Вона пов’язана з монастирським хутором. Ці печери використовували як льохи та льодниці для зберігання харчів.
Цікаво, що до цього часу не існує єдиної карти всіх печер. Також загадкою залишається інформація про їхню довжину, схему розташування. Науковці не виключають, що перші печери в цих місцях могли з’явитися ще в дохристиянську епоху. Печерні галереї мають багаторівневу систему, яка з роками та внаслідок природних зсувів грунту і втручання людей зазнала деяких пошкоджень.
З давніх часів Китаїв славився своїми садами: ягідники та фруктові дерева збереглися й до нашого часу. Так само збереглися й озера.
Курганний могильник
Розташований на заповідній території та складається з двох курганних груп, які датуються Х – початком ХІ століть.
Перша курганна група має загальну площу майже півтора гектара і 193 поховання, друга — 2,5 гектара із 173 похованнями. Середня висота курганів – від пів метра до метра. Найбільший курган має висоту два метри та діаметр 20 метрів.
Фортеця
Це – укріплення з трьома лініями валів та ровів. Загальна площа пам’ятки становить майже шість гектарів, а культурний шар містить кераміку зарубинецької культури та фрагменти часів Київської Русі.
Варто наголосити, що Китаївське городище було важливим оборонним об’єктом, який захищав південні підступи до Києва.
Водночас характер укріплень городища відповідає топографічним умовам місцевості. А природна крутизна схилів і підвищення над навколишньою територією робили його неприступною фортецею.
Найстаріший у Києві
У Китаєві, біля Троїцької церкви, росте ботанічна пам’ятка природи — старий каштан. Як говорить легенда, його посадив київський митрополит Петро Могила. Втім, як встановили науковці, вік дерева не відповідає рокам життя митрополита. Проте каштан все одно можна вважати рекордсменом. Він є найстарішим та найбільшим каштаном Києва, оскільки має приблизно 350 років, охоплення стовбура сягає 1,1 метра, а висота дерева – 25 метрів.
Скандали
На землі заповідника давно поклали око столичні забудовники. А Київська міська рада 4 липня минулого року продовжила терміни оренди землі в історичній місцевості Китаїв, де забудовники хочуть провести розкопки і дістати всі цінності, щоб потім ця ділянка втратила охоронний статус археологічної пам’ятки і її можна було спокійно забудовувати.
Фахівці з Національної академії наук України, Інституту археології наполягають на тому, що максимальна площа, яка може бути відкрита на цій пам’ятці археології і досліджена, не повинна перевищувати 50 відсотків від загальної.
Водночас знімати шари землі треба в певній послідовності, на спеціально визначеній відстані один від одного, довжині та глибині.
Офіс Генпрокурора України намагається повернути давньоруське поселення у власність держави, але поки що безуспішно.
Як дістатися
Якщо вас зацікавив Китаїв, і ви хочете відвідати цю місцевість, щоб усе побачити на власні очі, до ваших послуг автобуси маршрутів № 20, 27, 43, 52, 57, маршрутки № 470, 557 або приватний транспорт за допомогою навігатора.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
