713
У серійного втікача залишилася шпарина в законодавстві
Понад 10 тисяч ошуканих інвесторів, більше сотні кримінальних епізодів із розтратою чужого майна та підробленими документами, 42 проблемні ЖК, чиї мешканці досі не можуть оформити право власності на свої квартири або законно підключитися до комунікацій: таким є підсумок двадцятирічної діяльності Анатолія Войцеховського на ниві столичної нерухомості.
За ці роки скандального забудовника двічі затримували, і щоразу він виходив на волю під заставу, аж поки зрештою не втік за кордон. Останні роки Войцеховський мешкав у Іспанії, але минулого тижня нарешті опинився в руках українських правоохоронців.
Чи змінить це щось для ошуканих інвесторів, та чи може найвідоміший із шахраїв останнього десятиліття знов уникнути покарання – аналізує Каштан NEWS.
Історія успіху
Імперія Анатолія Войцеховського почала створюватися у середині нульових: за 2004-2005 роки забудовник устиг наплодити понад шість десятків компаній, які об’єднав у групу «Укогруп». Компанії, зареєстровані на підставних власників, пропонували квадратні метри за цінами на 30-40 відсотків нижче ринкової. Атракціон нечуваної щедрості пояснювався просто: «коробки» для попередніх інвесторів виганяли за рахунок наступних вкладників, або й не виганялися зовсім: більшу частину з 42 об’єктів, які будував Войцеховський, так і не було здано в експлуатацію. Замість оплачених квартир люди в кращому випадку отримували нерухомість із непід’єднаними комунікаціями, а в гіршому – просто повітря.
Фактично всі житлові комплекси Войцеховського із самого початку будували з порушеннями: без дозволів на будівництво, на самовільно захоплених комунальних ділянках, на територіях, на яких будівництво взагалі заборонено. Наприклад, 36-поверховий ЖК «Мега-Сіті» (Харківське шосе, 19) розташовується в охоронній зоні Новодарницького каналізаційного колектора, який відводить 80 відсотків стічних вод столичного лівобережжя. ЖК «Деміївський квартал» (раніше відомий під назвами «Олімпійське містечко», «Панорамний», «Панорамне містечко», що на Ракетній, 24) зведено в санітарно-захисній зоні дослідницького ядерного реактора Інституту ядерних досліджень НАН України.
Крах піраміди
Однак понад десять років влада заплющувала очі на діяльність компаній Войцеховського (за чутками, «дахом» скандального забудовника був тодішній Генеральний прокурор Віктор Шокін). Лише 2015 року КМДА створила перелік проблемних об’єктів, а правоохоронці заблокували будівельні роботи на майданчиках ЖК «Перлина Троєщини», «Сосновий бір», «Східні Ворота» і «Мозаїка». Проти компаній відкрили кримінальне провадження за відмивання грошей та самовільне захоплення понад чотирнадцяти земельних ділянок.
У липні 2016 року Анатолія Войцеховського було заарештовано. Йому оголосили підозру в ухилянні від сплати податків на суму 12,5 млн грн, створенні злочинної групи для самовільного захоплення ділянки, де почала будуватися «Перлина Троєщини», а також заволодінні шляхом обману коштами інвесторів цього ЖК на суму 2,6 млн грн.
Печерський районний суд обрав Войцеховському запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення 14 млн грн застави. Менше ніж за два тижні Войцеховський ці гроші сплатив і вийшов на волю.
Вдруге він був заарештований у червні 2017 року. Цього разу свобода обійшлася забудовнику майже вдвічі дешевше: він вийшов із СІЗО, внісши лише 8 млн грн застави. Поки тривало слідство, Войцеховський мешкав у своєму маєтку на Київщині, а 2020 року втік за кордон, порушивши умови звільнення під заставу. На його майно вартістю майже 200 млн гривень було накладено арешт, але ошуканим інвесторам від цього легше не стало: мешканці незаконно збудованих будинків досі мають проблеми з оформленням документів на власні квартири, а в деяких ЖК змушені платити за комунальні послуги за промисловими тарифами.
Ціна безкарності
Наступні п’ять років забудовник-шахрай перебував у міжнародному розшуку – спочатку переховувався в Польщі, потім перебрався до Іспанії. Екстрадувати його вдалося лише зараз: у березні 2025 року Войцеховський нарешті повернувся до київського СІЗО, звідки вже двічі успішно виходив на волю. Утім нічого не заважає провернути йому такий трюк і зараз: як повідомили в Національній поліції, суд обрав Войцеховському запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави 20 мільйонів гривень.
Як пояснив у коментарі Каштан NEWS київський адвокат Станіслав Борис, у такому рішенні суду немає нічого надзвичайного: зазвичай безальтернативне тримання під вартою застосовується лише для підозрюваних у тяжких та особливо тяжких злочинах. Однією з обставин, яка зумовлює необхідність перебування підозрюваного під вартою, є ризик того, що він може переховуватися від слідства, але суд може як враховувати цю обставину, так і не враховувати.
«Якщо це (втеча Войцеховського за кордон, – ред.) було у межах іншого кримінального провадження, то варто розуміти, що суд не так сильно враховує поведінку особи в іншому кримінальному провадженні, але все одно може її врахувати – якщо прокурор, звісно, про це також говорить. Тобто, якщо це було інше кримінальне провадження, то це лише один з точкових ризиків, які судом оцінюються в комплексі», – сказав Станіслав Борис.
Щодо компенсації збитків ошуканим інвесторам, то вона може бути присуджена в рамках цивільного позову від потерпілих.
«Припустимо, що особу визнано винною і засуджено за вчинення злочину, який їй інкримінувався. Другим аспектом, який вирішує суд при постановленні вироку, буде задоволення цивільного позову, якщо такий був. Цивільний позов подається потерпілими у цьому кримінальному провадженні. Це можуть бути фізичні або юридичні особи, які визнані потерпілими. Вони подають цей цивільний позов – просто окремий документ, де просять у випадку засудження особи стягнути із засудженого на свою користь таку-то суму завданих збитків, і ці збитки підтверджуються тим, тим і тим», – пояснив адвокат.
Юлія ТЄНЄНЬОВА
