109
Чим займається Комунальна науково-дослідна установа «Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста»?
Проводить наукові дослідження з питань соціально-економічного, демографічного, інформаційного, екологічного тощо розвитку міста. На основі результатів цієї роботи формує пропозиції для максимально дієвого та зваженого вирішення нагальних питань, що хвилюють суспільство. А також готує експертно-аналітичні оцінки щодо стратегічних напрямів розвитку Києва, поліпшення інвестиційного клімату столиці та якості життя киян. Принамні, про це йдеться на сайті установи.
Нас зацікавила низка досліджень. Є запитання: чи варто саме їх було проводити під час війни, коли фінансові ресурси країни мають бути спрямовані для Сектору оборони, для фронту? Невже такі дослідження є дуже актуальними, без яких міська влада не може обійтися?
Суперактуальні теми?
Ось які теми цікавили комунальних науковців під час проведення двох польових досліджень: «Оцінка мешканцями столиці європейської та євроатлантичної інтеграції та узагальнення результатів» (за цю роботу переможцю тендера – фірмі «Перша рейтингова система» – заплатили 708 тисяч гривень); «Оцінка молоддю столиці якості життя та доступності сервісів для молодих чоловіків і жінок та узагальнення результатів» (цей підряд також дістався згаданій фірмі, його вартість – 387 тисяч гривень).
Третя тема називалася так: «Вивчення медіаспоживання киян. Моніторинг споживання комунальних медіа в місті Києві». Тендер також виграла згадана фірма, яка була єдиною учасницею торгів, його вартість – 530 тисяч гривень.
І четверта тема: «Гендерні аспекти розвитку людського капіталу під час війни та повоєнного відновлення». Замовлення виконувала фірма «Соціополіс», вартість 524 тисячі 400 гривень.
«Плодять» гори соціологічних висновків
«Каштан NEWS» надіслав до КМДА запит, у якому попросив відповісти, які рекомендації, пропозиції було направлено керівництву міста, насамперед Київському міському голові, на підставі результатів зазначених досліджень.
На жаль, на це просте запитання комунальні науковці не змогли дати відповідь. Директор установи Сергій Павловський лише повідомив, що «висновки та/або рекомендації зазначених вами досліджень є невід’ємною частиною науково-дослідних робіт та направляються в установленому порядку замовникам таких науково-дослідних робіт». А яким чином ці висновки допомагають керівництву міста поліпшувати житття киян, розвивати інфраструктуру, вирішувати нагальні проблеми тощо – абсолютно невідомо. Тож навіщо територіальній громаді подібні дослідження? А за них заплачено чималі бюджетні кошти, тобто гроші платників податків. Зрештою, чи хтось із керівних управлінців муніципалітету запитував містян про необхідність проведення таких соціологічних опитувань? Маємо сумнів.
Нагадаємо, що серед основної тематики розробок установи є також «визначення чинників соціально-економічних пріоритетів територіальної громади міста Києва». Може, директор цієї комунальної установи Сергій Павловський розповість нам, яке відношення мають згадані нами чотири дослідження до соціально-економічних пріоритетів громади?
А цих питань у планах немає
Чи не варто було б Сергію Павловському з колегами записати до плану справді злободенні, гострі теми, які щодня хвилюють киян? Наприклад, про завищені ціни на ліки в деяких аптечних мережах, перебої з гарячим водопостачанням та опаленням у житлових будинках, труднощі та перешкоди з організацією ОСББ, жахливий стан пасажирських маршруток, створення нових паркувальних майданчиків та будівництво перехоплювальних паркінгів, знесення історичних будинків тощо. Подібних акутальних питань – десятки. Однак соціологічних досліджень щодо цього не бачимо.
А ще можна було б поцікавитися думкою киян, чи ефективною є діяльність Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, як громада відреагувала на масштабні фінансові комбінації та втечу ставленика мера Кличка – ексначальника метрополітену Віктора Брагінського.
«Розкішні» теми
А тепер дещо зупинимося на висновках та рекомендаціях згаданих досліджень (копії цих матеріалів Сергій Павловський надіслав на запит редакції).
Ось тема – «Оцінка мешканцями столиці європейської та євроатлантичної інтеграції та узагальнення результатів». Що стверджують, зокрема, науковці?
«Результати опитування демонструють переважну підтримку громадянами напрямку подій у Києві щодо інтеграції до ЄС та НАТО…»
До речі, Київський міжнародний інститут соціології також проводив дослідження: «Виміри ставлення до ЄС та НАТО».
Однак столична комунальна установа Сергія Павловського вирішила теж з’ясувати думку киян щодо цього питання, заплативши, наголосимо, 708 тисяч гривень зі скарбниці міста.
Друге дослідження Науково-дослідного інституту соціально-економічного розвитку міста стосувалося оцінки молоддю столиці якості життя та доступності сервісів для молодих чоловіків і жінок. Упало у вічі, що в цих висновках часто натикаєшся на райдужні оцінки. Наприклад:
«Молоді кияни найбільше задоволені наявністю локацій із зеленими насадженнями та зонами відпочинку… та якістю роботи громадського транспорту у мікрорайоні…».
Проте на Фейсбук-сторінці мера є сотні гнівних коментарів киян про роботу комунального транспорту.
Ознайомилися ми і з результатами дослідження «Вивчення медіаспоживання киян. Моніторинг споживання комунальних медіа в місті Києві». Один із висновків полягає в тому, що
«київські комунальні медіа мають сильні позиції серед традиційних медіа та серед медіаспоживачів столиці… Також комунальні медіа мають вищі позиції довіри, ніж центральні ЗМІ у киян та киянок, що підтверджує правильність медіаполітики столиці…».
Хто б мав сумнів у цих висновках?! А вартість роботи солідна – 530 тисяч гривень!
Комунальні медіа, які, до речі, утримуються за кошти міського бюджету, як і дослідна установа Сергія Павловського акцентовані на вихваляння діяльності мера Кличка та його команди. Про діяльність опозиційно налаштованих, скажімо, депутатів Київради не прийнято ні писати, ні знімати телесюжети. Про конкуренцію комунальних медіа із ЗМІ інших форм власності, які борються за аудиторію в дуже жорстких умовах ринку, давно забуто. Черпати мільйони з міського бюджету й лакувати дійсність – супертепла ванна, погодьтеся.
Зупинимося побіжно й на висновках дослідження на тему: «Гендерні аспекти розвитку людського капіталу під час війни та повоєнного відновлення». Вони просто рясніють, на нашу думку, загальними фразами, наприклад, такими:
«Для ефективного утвердження гендерної рівності під час війни на рівні столиці необхідно впроваджувати комплексні заходи…».
Але ж за цю роботу не пошкодували з міського бюджету 524 тисячі 400 гривень.
Цікаво, скільки ударних дронів для наших воїнів можна було б придбати за кошти, які «з’їли» згадані дослідження?
Богдан ТУР
Читайте також: Комунальна наука як забаганка Кличка
