Валентин КОВАЛЬСЬКИЙ
Серед творців Основного Закону був і перший Президент України. В ту конституційну ніч-1996 він сидів у кріслі депутатата Верховної Ради…
Незважаючи на свій поважний вік, Леонід Кравчук продовжує жваво цікавитися життям країни й подальшою долею Конституції України.
– Леоніде Макаровичу, Ви вважаєте, що нинішня Конституція має відійти в минуле?
– За часи незалежності вона змінювалась багато разів. Була Конституцією то президентської держави, то президентсько-парламентської, то парламентсько-президентської. Її змінювали під різні форми державного правління і тлумачили по-різному. Враховуючи такі перипетії, треба ухвалити новий Основний Закон.
– Яким чином ухвалювати: у стінах парламенту чи на референдумі?
– Сьогодні лунають різні заяви з боку тих чи інших політичних сил України. Згідно з нормами нинішньої Конституції, частину її норм треба змінювати у залі Верховної Ради, а частину – на референдумі. На мій погляд, нову Конституцію треба затвердити на всенародному обговоренні. А в подальшому всі зміни до неї вносити тільки на референдумі.
– Чому Ви робите ставку саме на референдум?
– Іншого шляху немає. Згадаймо, наприклад, референдум про незалежність України. Якби там не прагнули деякі політсили, але вони не здатні змінити політичний устрій, затверджений у грудні-1991. З огляду на це ми повинні врахувати складну історію нашої Конституції. Скажімо, в часи Кучми її змінювали під президентсько-парламентську форму правління, потім під парламентсько-президентську. Янукович змінював норми, використовуючи Конституційний суд, що взагалі неприпустимо. На ці процеси також вплинули різні революції, починаючи від помаранчевої і закінчуючи революцією гідності.
– Може, краще доповнити ті конституційні прогалини, яких не вистачає у сфері державного управління, самоврядування і децентралізації?
– Нам треба не «латати» стару Конституцію, а ухвалити нову шляхом референдуму. Державне управління має будуватись на твердому фундаменті, без суперечностей і неточності всередині Основного Закону. Ми повинні виходити з реалій сьогодення і досвіду інших країн, які є прикладом для нас.
– На Ваш погляд, нова Конституція кардинально відрізнятиметься від нинішної?
– Гадаю, що будуть суттєві зміни. За роки незалежності ми отримали новий досвід у сфері державного управління і децентралізації влади. Головне, щоб у новому документі були чіткі формулювання, які не можна тлумачити на свій лад.
– Якщо її вже не треба буде тлумачити, то в такому разі можна відмовитися від послуг Конституційного суду, який своїми вердиктами неодноразово підмінював Верховну Раду…
– Давайте, не будемо забігати наперед. Спочатку треба з новою Конституцією розібратись. Вона має стати суспільним договором, який потрібно затвердити на всенародному обговоренні.
– Чому чинна Конституція не виявилася стійкою до змін у нашому житті? Проблема в політичній еліті, яка була неготовою для створення повноцінного Основного Закону?
– На жаль, усередині політичної еліти ніколи не було єдності. Одні орієнтувались на Захід, інші – на Схід… Нам було дуже важко на відміну від, скажімо, нашої сусідки Польщі, де 96% – поляки. У них суперечки точаться лише навколо інтересів своєї країни…
– Тобто Конституція-1996 – це результат боротьби різних політичних сил?
– Безумовно. Тому я виступаю за те, щоб нова Конституція поставила крапку в питаннях, які стосуються багатьох проблем, починаючи від територіальної цілісності і закінчуючи зовнішніми впливами. Такого не повинно бути, щоб нам диктували з позиції Кремля чи інших країн. Треба враховувати, насамперед, інтереси українського народу – господаря своєї землі.
– Леоніде Макаровичу, скажіть відверто: де Ви були ту конституційну ніч-1996, коли одним залпом «перелопатили» положення Основного Закону?
– У Верховній Раді. В обідню перерву їздив додому. А потім голосував у сесійній залі.
– Рідні хвилювались, що Вас вдома так довго немає?
– Вони зверталися за робочим телефоном: цікавилися ходом голосування. Ми до останнього моменту не знали: чи буде ухвалена Конституція, чи не буде? У парламентській залі доповідав депутат Михайло Сирота, а на самій сесії головував Олександр Мороз. Основний Закон став відображенням тієї ситуації, яка була на той час.
– Як відзначили ту історичну подію? Що і де пили?
– То було вранці у Верховній Раді. Пили вино і шампанське. Фотографувалися. Якихось інших святкових заходів не було. На мій погляд, прийняття Конституції – це не просто святкова подія, а й усвідомлене рішення з великою долею історичної відповідальності перед народом.
– А де святкуєте День Конституції?
– Вдома. У нашому родинному колі – кілька поколінь: син, онук, правнуки. Згадуємо конституційну ніч в умовах карантину. У нинішніх умовах головне – не стати причиною зараження хвороби.
– В тому числі й хвороби політичної?
– Так. Треба слідкувати за чистотою не лише рук, а й серця і мізків. Бо вони теж мають схильність до забруднення. Особливо під впливом різних маніпуляцій і безсовісних політиків, які лише піклуються про власні кишені…
Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал "Вечірнього Києва" у Telegram та Facebook.
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
