З початком другої хвилі карантину – 3-4 квітня – соціологи підмітили цікаву тенденцію: зростання рівня депресії та падіння тривожності. Водночас рівні паніки, втоми та розладів сну залишилися на тому ж рівні, що й раніше.
Опитування, проведене Соціологічною групою «Рейтинг», зафіксувало, що рівень депресії, ймовірно, пов’язаний з фізичними обмеженнями (малорухливість, менша активність) та відсутністю достатньої кількості зовнішніх подразників: нових вражень, подій, інтенсивності взаємодії з іншими.
Наші кореспонденти завітали до столичних аптек й розпитали, яка ситуація на ринку фармацевтичних препаратів з подолання тривожності та депресії.
– Останнім часом люди частіше звертаються з проблемою головного болю. Причиною якого можуть бути як магнітні бурі, так і підвищення тривожних настроїв, – розповів провізор однієї з аптек поблизу метро Дорогожичі. – У нас у районі мешкає багато робітників різних підприємств. Зараз чимало з них без роботи, тому і не дивно, що люди хвилюються.
В аптеках душе широкий вибір препаратів, які зменшують тривожність, і водночас більшість із них можна придбати без рецептів. Тож люди орієнтуються на ціну і на поради провізорів – від банальної валер’янки до серйозніших препаратів, які у тій же Польщі можна придбати лише за рекомендацією лікаря.
Серед покупців – люди як молодого, так і старшого віку. Хоча, якраз пенсіонери ситуацію переносять найлегше, бо у них є стабільні виплати.
Життя на карантині – це, часто, «день бабака». Монотонна одноманітність, яка призводить до зниження настрою, млявості. До того ж депресія міцно пов’язана із втомою (чим вищий рівень втоми, тим вищий – депресії) та розладами сну.
У чоловіків фіксується зростання показників депресії та розладу сну, які міцно пов’язані між собою. Водночас жінки краще адаптувалися та призвичаїлися до змін. У них зафіксовано помітне зниження рівня тривоги.
Серед тих, хто має роботу, помітні нижчі показники розладів сну та депресії, аніж у тих, хто працює хоча б віддалено. Також серед тих, хто працює у віддаленому режимі, рівень тривоги та паніки вищий, аніж у тих, хто ходить на роботу.
Напруженість у родинних стосунках відносно частіше спостерігається у віковій групі 30-39 років, у яких зазвичай є діти дошкільного або молодшого шкільного віку, що створює додаткову напругу та навантаження, адже потрібно організувати життя сімей з дітьми на карантині. Тож їм це дається важче. Натомість найбільш спокійними є представники старшого віку.
До того ж карантин «замкнув» в одному просторі сім’ї, у яких були проблеми у стосунках. Перебування разом протягом тривалого час є додатковим фактором погіршення і без того конфліктної атмосфери. Тож психологи припускають, що саме ця група у пост-карантинні часи стане групою ризику щодо зростання кількості розлучень.
Опитування в ІІІ хвилі (10-12.04.2020) проводили серед 1 627 респондентів віком від 18 років і старше.
Слідкуйте за актуальними новинами на наших каналах у Telegram та Facebook.
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
