4 серпня український метал-гурт Ignea презентував музичний відеокліп на композицію Darkness. Це вже другий сингл, що передує виходу їхнього майбутнього альбому Monumental, запланованого на 23 жовтня під егідою лейблу Napalm Records.
Відеоряд було створено на знакових модерністських об’єктах столиці України: біля готелю «Салют», у стінах бібліотеки Вернадського, на платформах метро «Дніпро» та «Славутич», а також у приміщеннях Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА). У записі самої пісні брав участь камерний хор «Євшан» з Галичини.
Про задум синглу, знімальний процес після ракетних атак та філософію майбутньої платівки вокалістка Ignea Хель Богданова розповіла в інтерв’ю для «Суспільне Культура».
Ignea — це український музичний колектив, заснований у 2013 році в Києві, який виконує музику в стилі мелодійного дезметалу. Шість композицій гурту («Чорне полум’я», Disenchantment, Gods of Fire, How I Hate the Night, Petrichor та Queen Dies) увійшли до офіційної звукової доріжки відеогри «S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля».
«”Darkness” розповідає про наші мандрівки у спогади, які ми здійснюємо, коли сьогодення стає нестерпно важким. Вона про гірко-солодке усвідомлення, що повернутися в минуле насправді неможливо. Оскільки учасники Ignea — уродженці Києва, ми прагнули створити меланхолійну оду нашому місту — ніби прогулянку його історією: величними будівлями, станціями метро, вулицями, де ми дорослішали», — ділиться Хель стосовно ідеї пісні.
У пресрелізі йдеться про «ностальгію за майбутнім, яке не настало». Що означає це твердження особисто для вас?
Я приділила багато уваги дослідженню феномену ностальгії під час написання текстів до альбому, і мене глибоко вразила багатогранність та універсальність цього почуття для людства. Часто ностальгію викликає певна місцевість, і саме тому будівлі виступають як своєрідні капсули часу, сховища пам’яті. Я почала більше помічати архітектуру навколо себе, а також те, як попередні покоління бачили майбутнє — технічні досягнення, наукові відкриття, освоєння космічного простору — що часто відображено на барельєфах та мозаїках. Однак вони є частково зруйнованими, забутими, і це світле майбутнє, здається, залишилося лише в минулому…
Чому саме київський модернізм став основою візуальної мови кліпу Darkness? Чи пов’язані обрані місця з вашими особистими спогадами?
Значна частина матеріалу альбому навіяна величними спорудами доби модернізму — символами прогресу, які сьогодні повільно занепадають. Вони перетворилися на своєрідні сховища пам’яті — монументи нереалізованих бажань, де майбутнє, про яке колись мріяли, так і не збулося, але його відголоски все ще чути серед руїн та яскравих мозаїк.
Готель «Салют», бібліотека імені Вернадського, монументальна скульптура на станції метро «Дніпро» — для мене особисто ці об’єкти є невід’ємними символами Києва. Я тут народилася й виросла, і здається, ці місця завжди були частиною мого життя.
Більше того, спілкуючись із нашою міжнародною аудиторією та демонструючи їм Київ на фото та відео, я усвідомила, наскільки ці локації справляють враження на людей, які раніше їх не бачили. Тому виникло бажання закарбувати їх не лише в пам’яті, а й у нашій творчості.
Мені здається, я наново відкриваю для себе місто, хоча виросла тут. Я почала глибше вивчати історію Києва, переглядати старі світлини будівель, які бачу щодня. Це викликає щемкі почуття, адже багато з них перебувають у дуже занедбаному стані, навіть без урахування наслідків обстрілів.
У нашому альбомі є композиція під назвою Presence of the Past. У ній ми говоримо про необхідність плекати цю присутність минулого, доки вона існує, адже завтра все може раптово змінитися.
Гурт Ignea. Надано гуртом Ignea
Частина знімального процесу проходила після одного з наймасштабніших обстрілів Києва. Як цей досвід позначився на процесі та сприйнятті пісні?
Під час нічної атаки ми перебували в укритті. Я намагалася з’ясувати, в яких районах знаходяться члени знімальної групи, і щиро сподівалася, що всі залишаться неушкодженими та зможуть дістатися до місця зйомок, які планувалися протягом багатьох місяців.
Коли о шостій ранку оголосили відбій тривоги, і ми вирушили на локацію, все навколо нагадувало апокаліптичний фільм. На світанку здіймався дим, куди не глянь, айно ми прибули, як пролунав ще один вибух зовсім поруч.
Попри все, всі члени знімальної команди не лише прибули, а й працювали наполегливо протягом 15 годин. Я надзвичайно ними пишаюся. Звісно, цей досвід вплинув на наше розуміння пісні, додавши ще один шар темряви та ностальгії за безтурботними часами.
Обкладинка альбому містить відсилання до будівлі Музею пропаганди та включає елемент демонтованого нещодавно житомирського кінотеатру «Космос». Наскільки для вас принципово фіксувати архітектуру, що зникає?
Для нас важливо не лише зберегти її від зникнення, а й донести до більшої кількості українців інформацію про багатство України на унікальну архітектуру та монументальне мистецтво.
Не приховую, я сама дізналася про будівлю, зображену на обкладинці, лише під час роботи над альбомом та попередніх досліджень. Так само, як я познайомилася з історією Софії Яблонської під час роботи над нашим попереднім альбомом. Коли, як не зараз, надолужувати знання про світ навколо нас та основи нашої культури?
Обкладинка майбутнього альбому гурту Ignea — Monumental. Надано гуртом Ignea
У композиції Darkness також звучить галицький камерний хор «Євшан». Як виникла ідея залучити хор, і чому кульмінація пісні виконується саме українською мовою?
Я переконана, що краса багатоголосого звучання та живого хору чудово передає стан піднесення, який ми часто відчуваємо, коли ностальгія досягає свого найвищого рівня. Ми прагнули максимально посилити це відчуття і раді, що мали змогу співпрацювати з чудовими голосами хору «Євшан».
Хоча “Darkness” написана англійською, кульмінаційні рядки прозвучали в моїй уяві саме українською, оскільки це моя рідна мова, коли «душа болить».
Якби потрібно було описати Darkness трьома словами, якими б вони були?
Міський світлий смуток.
Про майбутній альбом Monumental
Платівка Monumental стане другим повноцінним альбомом Ignea, створеним під час повномасштабного вторгнення. Значна частина роботи над ним відбувалася взимку 2025–2026 років у Києві, в умовах суворих морозів та тривалих відключень електроенергії.
«Ще в XVII столітті ностальгію вважали невиліковною недугою, і багато в чому вона залишається такою й досі. Це універсальне почуття, знайоме кожній людині: воно тягне нас до минулого, яке здається кращим і яскравішим, ніж було насправді, особливо в скрутні моменти сьогодення», — розповідає про альбом вокалістка гурту Хель.
«Велика частина цього альбому була натхненна архітектурою модернізму — бетонними велетнями, зведеними як символи прогресу та омріяного майбутнього, які сьогодні поступово руйнуються. Вони стали своєрідними сховищами пам’яті — пам’ятниками нездійснених сподівань, де майбутнє, про яке колись мріяли, так і не настало, але його відлуння досі чути серед руїн та яскравих мозаїк».
Музично альбом поєднує технічні метал-рифи, індустріальні звукові текстури, атмосферні інструментальні вставки та епічні хорові й вокальні партії. Обкладинка платівки створена на основі фотографії Музею пропаганди (круглої споруди, що залишає небо відкритим як символ надії), а в її центрі розміщено металевий елемент з фасаду житомирського кінотеатру «Космос».
Цього листопада Ignea вирушить у європейський тур, включаючи Велику Британію, як спеціальні гості шведського гурту Evergrey.
Слідкуйте за нами у Facebook, Instagram та Telegram, переглядайте наші відео на YouTube та в TikTok
Поділіться своєю історією з «Суспільне Культура». З нами можна зв’язатися через соціальні мережі та електронну пошту: [email protected]