162
«Блакитні» вагончики стали заручниками байдужості влади
Фунікулер — це вид міського транспорту, який має в Києві найкоротший із маршрутів, з’єднуючи Поділ із центральною частиною міста — Михайлівською площею. Нині цей транспорт стикається відразу з двома проблемами: його рух зупиняють під час повітряних тривог, яких у столиці від початку війни пролунало майже 1400 тривалістю понад 1500 годин, і під час відключень електроенергії.
Чи можна якось упорядкувати всі ці «раптовості» – з’ясовував Каштан NEWS.
Дещо з історії
Назва «фунікулер» має французьке походження і означає — мотузка, канат. Отже, фунікулер є рейковим транспортним засобом із канатною тягою для перевезення людей або вантажів крутою трасою. Для фунікулерів типовими є відносно короткі — в кілька сотень метрів — траси з дуже крутим схилом, який в середньому сягає 35°.
Київський фунікулер розпочав роботу 1905 року. Він став другим в Україні, після одеського, який було введено в експлуатацію на три роки раніше.
З кількох типів фунікулерів у київському застосовано найпоширенішу схему з двома вагонами, які з’єднані канатом, перекинутим через двигун, що встановлений на верхній станції маршруту. Вагони фунікулера проєктують індивідуально під кожну трасу, з урахуванням її особливостей, кута нахилу.
Вагони столичного фунікулера розраховані на перевезення майже 70 пасажирів маршрутом, який має протяжність 222 метри. Верхня станція розташована на 76 метрів вище за нижню.
Цікаво, що до 30-х років минулого століття фунікулер належав до трамвайної мережі Києва. А тому навіть мав свій номер маршруту, який позначався цифрою 9 і мав назву «Михайлівський електричний канатний підйом». Таким чином він з’єднував трамвайні маршрути Подолу та Верхнього міста.
Що характерно, під час Другої світової війни київський фунікулер продовжував функціонувати.
У 1984 році фунікулер зазнав тотальної реконструкції, за результатами якої було побудовано нові вестибюлі, прикрашені вітражами українських художників.
Нині цей вид міського пасажирського транспорту громадського користування є пам’яткою архітектури. Крім того, за оцінками фахівців, фунікулер є одним із найбільш безпечних видів транспорту Києва. Адже за понад 100 років роботи тут сталася лише одна аварія, яка, на щастя, обійшлася без потерпілих.
Київський фунікулер можна вважати й одним із найромантичніших видів транспорту української столиці. Чого варті лише мальовничі краєвиди, які можна спостерігати з вікон вагонів під час руху!
Заручник байдужості
На відміну від тролейбусів і трамваїв, які належать до об’єктів критичної інфраструктури і під час відключень електрики живляться від резервних відокремлених мереж, «блакитні вагончики», що рухаються крутим київським схилом, не мають такої привілеї.
«Фунікулер, дійсно, сьогодні опинився заручником двох проблем», — коментує ситуацію транспортний експерт, співзасновник ГО «Пасажири Києва» Олександр Гречко.
Водночас Гречко звертає увагу на те, що енергетики не випадково розробили і довели до відома графіки, за якими вимикають і вмикають електрику. Відповідно до цього можна завчасно попереджати пасажирів про зупинку руху фунікулера.
«Натомість «Київпастранс» не звертає уваги на такі базові речі і не напружується інформувати пасажирів про рух фунікулера. До речі, на сайті «Київпастрансу» в розділі «Фунікулер» немає жодної інформації», — зауважив співрозмовник.
Застрягнути між «світами»
За словами Гречка, таке безвідповідальне ставлення профільної транспортної структури одного разу може зіграти небезпечний жарт: фунікулер вимкнеться, і вагони застрягнуть між станціями.
«Це створить додаткові проблеми для пасажирів і персоналу. Особливо – взимку. А якщо у вагонах будуть люди з дітьми, інваліди…», — застерігає експерт.
Як вирішити проблему
За офіційними даними, щороку київський фунікулер перевозить до 2,8 мільйонів пасажирів. Для вдосконалення його роботи було розроблено відповідну програму на 2024-2025 роки. Цей документ передбачає, що на розвиток фунікулера і реставрацію приміщень його станцій планують витратити майже 36 мільйонів гривень. Передбачається, що фунікулер має набути більш сучасних рис та стати інклюзивним. Також планують замінити й вагончики. Втім проєкт з оновлення фунікулера очікує на погодження від Європейського інвестиційного банку.
Про резервну мережу енергопостачання для фунікулера в програмі не йдеться. Однак вихід із ситуації, звичайно, є.
Як розповів Олександр Гречко, питання переведення фунікулера на резервне живлення вже порушувалося.
«Там не все швидко і легко можна підключити — енергетики працюють, щоб в недалекій перспективі перезапустити живлення», — розповів аналітик.
Тим більше, що поруч розташовується метрополітен.
«Там є нюанси, треба працювати. Але великої ініціативи від «Київпастрансу» наразі важко угледіти. Напевно, саме цим можна пояснити, чому вже понад рік ця проблема ніяк не може зрушити з місця. Особливо, якщо додати до неї ще й простої внаслідок зупинок під час повітряних тривог», — зазначив Олександр Гречко.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
