Вікторія Гребінь
1 серпня в Україні офіційно стартувала вступна кампанія до вищих навчальних закладів. Абітурієнти можуть зареєструвати не більше 5 заяв у різні виші на бюджет і необмежену кількість – на контракт. За два дні, 13 серпня, розпочинається прийом документів від абітурієнтів на бакалаврат.
Журналісти «Вечірнього Києва» поспілкувалися із абітурієнтами про те, як вони готуються до вступу.
Киянка Ксенія виросла в родині лікарів, і її майбутній вибір – очевидний. Вона хоче продовжити династію. Головний пріоритет дівчини – вступ до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.
Потрапити до медичних університетів в Україні – найважче, адже саме в ці заклади найвищий прохідний бар’єр: щоб здобувати омріяну професію, потрібно було набрати щонайменше 150 балів на ЗНО з другого та третього конкурсних предметів. Але у Ксенії практично немає підстав для хвилювання, адже набраних балів вистачає. Дівчина складала ЗНО з чотирьох предметів: українська мова та література, біологія, хімія та математика.
– Здала тестування майже на відмінно, мій середній бал ЗНО – 195,6, тож є шанс потрапити на бюджет. Інші навчальні заклади навіть розглядати не хочу, оскільки маю за мету вивчитися саме в цьому університеті, – коментує Ксенія.
Вона вже зареєструвала свій електронний кабінет і подала заяву. Із 13 по 22 серпня Ксенія, як і решта абітурієнтів, має подати пакет документів для вступу. А далі – чекатиме рейтингових списків вступників, які оприлюднять 27 серпня. І шукатиме себе серед щасливчиків, які зможуть здобути вищу освіту за державний кошт. Зарахування вступників у 2020 році на бюджетну форму навчання відбудеться – до 5 вересня, а на контракт – до 30 вересня. Студенти, які вступають на магістратуру, повинні подати заяви до вишів протягом 5 – 22 серпня.
Для потрапляння на бюджет потрібно мати щонайменше 125 балів. Але цього не вистачить, якщо абітурієнт, наприклад, хоче стати правником, мріє про кар’єру дипломата чи хоче працювати управлінцем, адже на ці спеціальності поріг зріс до 140 балів.
Киянин Анатолій має більш «приземлені» цілі. Зізнається, замість ґрунтовної підготовки до ЗНО, покладався на удачу та інтуїцію – тож тепер змушений з батьками шукати кошти для здобуття платної освіти.
– Зізнаюсь чесно, до іспитів готувався недобросовісно. Сподівався, що якось зможу вгадати правильну відповідь і все буде добре. З металошукачами не ходили, навіть була можливість списати у людей, які сиділи недалеко від мене на одному з предметів, а саме – історія України. Проте мені це все одно не допомогло, відповіді виявилися не правильними, – розповідає Анатолій.
– Який у мене середній бал з ЗНО не зізнаюсь. Єдине, що можу сказати, так це те, що шукатиму варіанти навчання на контракті. Через електронний кабінет вже надіслав заяви до ВНЗ. Дуже зручно, до речі, – говорить хлопець.
У нинішньому році є категорія вступників, яким для вступу взагалі не потрібно здавати ЗНО – це абітурієнти із окупованих територій Донбасу та Криму. Абітурієнти можуть вступити до будь-яких ВНЗ України.
Дмитро вже 2 роки як переїхав з окупованого Донецька до Києва та лише зараз наважився вступити до ВНЗ. І зараз, як і решта дітей та молоді з ОРДЛО, має право на особливі умови вступу, зокрема без зовнішнього незалежного тестування.
– Я закінчив школу ще у 2015 році. Після того як переїхав з Донецька до Києва, було дуже важко жити. Я знаходився у пошуках роботи та квартири. Щоб знімати хоча б кімнату у гуртожитку, мені довелося працювати різноробочим. У вільний час від роботи вчив українську мову. Придбав собі посібники з української мови та проходив навчання онлайн, – розповідає Дмитро.
Дмитро зазначив, що завжди мріяв вивчитися на економіста. Тож цього року вступатиме до Національного Авіаційного Університету (НАУ) на факультет економіки.
– Хочу вивчитися на економіста й почати нове життя. Якщо раніше були обмеження в виборі ВНЗ, то цього року без здачі ЗНО можна подавати документи до будь-якого вишу. Я обрав НАУ. Я склав лише підсумкову атестацію з української мови та історії України, – додає хлопець.
Вступникам також необов'язково мати український паспорт і документ про освіту – досить свідоцтва про народження. Крім того, під час вступу дані абітурієнта зашифровуються, що дозволяє убезпечити дані, уточнили в МОН.
Ця новація викликала неоднозначну реакцію. Втім, хвилюватися, що українці з окупованих територій займуть усі бюджетні місця не варто – їхня квота становить 10% від загальної кількості бюджетних місць, а в профільному міністерстві таку новацію пояснюють спробою реінтегрувати мешканців сходу в українське суспільство, а не «руській мір».
Ще одним нововведенням, яке в штики сприйняли українці, є спроба замінити результати ЗНО на вступні іспити. В. о. міністра Сергій Шкарлет обговорював таку можливість для вступників на заочну форму. Але українці добре пам’ятають, як і за скільки за старої схеми відбувалося зарахування до вузів, а тому висловлюють невдоволення подібними ініціативами.
Важливі новини та перевірена інформація в Telegram і Facebook.
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
