92
У столиці є гроші на бодай часткову заміну застарілих тепломереж, але вона їх на це не витрачає
У четвер, 9 січня, внаслідок прориву трубопроводу залило гарячою водою перетин вулиць Жилянської та Симона Петлюри. 230 будинків на дві доби залишилися без опалення, струмінь окропу пошкодив відразу дві історичні будівлі кінця XIX століття, і поліції довелося евакуювати мешканців через загрозу обвалу.
Це – наймасштабніша, але далеко не перша аварія на столичних тепломережах із початку опалювального сезону. Що відбувається з тепло- та водопостачанням у Києві та куди йдуть гроші, які можна було б витратити на заміну застарілої інфраструктури – досліджував Каштан NEWS.
Гарячі хроніки
Серія проривів на мережах традиційно стартувала від початку опалювального сезону. Підключення до тепла житлових будинків розпочалося 30 жовтня, і рівно за день до цього прорвало тепломережу на Великій Васильківській, 84. Проїзну частину біля метро «Олімпійська» залило окропом, і столичні телеграм-канали почали публікувати світлини вулиці, затягненою густою парою.
В «Київтеплоенерго» цю вуличну «сауну» пояснили експлуатаційним пошкодженням у тепловій камері, внаслідок чого вода витекла через люк та дренажні канали на проїзну частину.
Першого листопада прорвало вже в Печерському районі – біля ЖК Tetris Hall, що на вулиці Діловій (колишня Димитрова). Прорив стався під час запуску тепломережі, яка, за словами комунальників, до цього зазнала комплексної реконструкції.
«Під час заповнення трубопроводу водою сталася його розгерметизація, у результаті чого теплоносій потрапив у траншею», – повідомили в «Київтеплоенерго».
Самі кияни описали свої враження від прориву дещо експресивніше:
«Біля Тетріс Холу відкрилося «громадське джакузі», – підписав відео з місця подій Telegram-канал «Реальний Київ».
Рівно через два тижні, 15 листопада, внаслідок прориву труби залило проїзну частину на перетині Дніпровської набережної та вулиці Княжий затон, що на лівому березі. Мешканці будинку поруч із місцем аварії залишилися без водопостачання, і районній державній адміністрації довелося направити туди автоцистерну з питною водою.
Через два тижні, 30 листопада, на лівому березі стався ще один масштабний витік: прорвало водогін на проспекті Петра Григоренка в Дарницькому районі. Вода затопила проїзну частину, а заразом залила й автостоянку, що розташовується поруч. Патрульній поліції довелося перекривати рух транспорту з вулиці Здолбунівської в напрямку вулиці Анни Ахматової.
Наступний місяць пройшов більш-менш спокійно: за грудень столичні комунікації глобально проривало лише раз – у Шевченківському районі. 11 грудня внаслідок прориву труби залило вулицю Глибочицьку напроти парку Гейдара Алієва, внаслідок чого без водопостачання залишилися ЖК «Львівський квартал», промзона, офіси та слідчий ізолятор в Косогірному провулку.
Зате новий рік зайшов, що називається, відразу з козирів: масштабний «гейзер» на перетині Жилянської та Петлюри, про який уже згадувалося, не лише паралізував рух біля Центрального залізничного вокзалу, а й зруйнував проїзну арку між двома історичними пам’ятками – будинком Федора Горячка (1880 рік) та садибою Анни Бородкової (1889 рік). Внаслідок пошкодження опорних конструкцій, на других поверхах обох будівель обвалилася цегляна кладка. Без опалення залишилися понад 230 будинків, включно з трьома медичними закладами, які довелося обігрівати за допомогою мобільних котелень.
Одночасно з цією аварією без тепла залишилися й мешканці лівого берегу – 7 січня зникло опалення в будинках на початку вулиці Краківської, що біля метро «Дарниця». Через півтори доби теплопостачання таки вдалося повернути, але, за словами мешканців кварталу, комунальники залишили колодязь тепломережі відкритим, так що можна побачити, як з-під однієї із засувок досі тече вода.
10 січня залишилися без тепла мешканці чотирьох будинків на Солом’янці – внаслідок прориву мережі на вулиці Липківського. У «Київтеплоенерго» назвали витік води «незначним», але опалення зникло відразу в чотирьох сусідніх будинках.
Гроші є, але не для труб
Переважна більшість столичних тепломереж зношена і підлягає не ремонту, а заміні, зазначила в коментарі Каштан NEWS депутатка Київради Лілія Пашинна.
«Там фактично вже немає що ремонтувати. Бо ремонт як такий не буде мати жодного позитивного ефекту», – сказала вона.
На капітальний ремонт комунікацій у 2025 році місцева влада заклала в бюджет 96, 5 млн гривень. Цього вистачить на ремонт шести кілометрів тепломереж або дванадцяти кілометрів труб. Водночас, як зазначав ще восени голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко, із 2600 кілометрів тепломереж Києва негайного капітального ремонту потребують майже 600-700 кілометрів. Однак ці оцінки можуть бути неточними, оскільки після передачі комунікацій «Київенерго» на баланс «Київтеплоенерго» так і не було проведено технічного аудиту.
За словами Лілії Пашинної, орієнтовна вартість заміни найбільш зношених комунікацій оцінюється щонайменше в шість мільярдів гривень. Найцікавіше те, що такі гроші в міста є, але витрачати їх на інфраструктуру опалення в Кличка не планують.
«Я не знаю, чому так відбувається. В нас у бюджеті є кошти. Зокрема, у нас Департамент фінансів підтверджує невикористаних 12 мільярдів. За моїми розрахунками, ця цифра трохи більше, але добре, можемо відштовхуватися від цих 12 мільярдів. Але, як бачимо, тепломережі не замінюються», – констатувала Лілія Пашинна.
Юлія ТЄНЄНЬОВА
