76
У столиці є багато місць, про цікаву історію яких мало хто здогадується
Київ складається з десяти адміністративних одиниць — районів. Кожен із них — розміром із невеличке місто. Райони мають свою історію, традиції, цікаві місця. «Каштан NEWS» розповідає й нагадує про цікаві факти київських районів. Минулого разу ми розповідали про місцевості під назвою Мишоловка, Звіринець, Батиєва гора, Лиса гора, Чорна гора, Черепанова гора, Корчувате, Феофанія, Іподром, «Експоцентр». Сьогодні йтиметься про Льодовий стадіон.
Розташування
Так званий Льодовий стадіон або Льодова арена, як спортивний заклад ще називають у народі, знаходиться в Голосіївському районі, на проспекті Глушкова, 9. На його території в середині 80-х років минулого століття почали зводити криту спортивну арену — в 1984 році тодішній перший секретар ЦК КПУ Володимир Щербицький особисто вирішив, що киянам на Льодовій арені потрібно займатися спортом цілий рік, а тому було оголошено конкурс на її будівництво. Кошторис проєкту становив 3 мільйони радянських карбованців. Сума захмарна на ті часи. Будівництво арени розпочалося вже через два роки і… не завершилося до цього часу.
Спортивний гігант
Як відомо, Щербицький був палким уболівальником столичного футбольного клубу «Динамо». Отже, за його ініціативи на території Льодового стадіону вирішили створити спортивну арену для проведення змагань та навчально-тренувальних зборів, насамперед з футболу. Розмір поля мав бути стандартним — 120х75 метрів. Однак технологія будівництва, закладена в проєкті, передбачала багатофункціональне використання ігрової зали для проведення змагань ще з 15 видів спорту: хокею, фехтування, гімнастики, боксу, важкої атлетики, стрільби з лука тощо. Для цього на арені мали спорудити дві малі спортивні зали, кілька саун, басейн, медичний комплекс та склади для спортивного устаткування. Водночас стадіон міг розмістити до 10 тисяч глядачів, з яких 5 тисяч — стоячі місця. Якби все завершилося перерізанням червоної стрічки, то це б зробило спортивну будівлю найбільшою критою спорудою Києва. Воно й не дивно, оскільки лише металеві балки перекриття даху мали загальну довжину 135,4 м і працювали за так званим принципом натягнутого лука. До речі, такий підхід був новаторським і його зарахували до інженерних винаходів.
Мертвонароджене дитя
Як і багато великих будівництв у СРСР, спорудження Спортивної арени відбувалося швидкими темпами протягом двох років, до 1988-го. Після цього фінансування будівництва було зупинено. На це вплинуло кілька причин: кошти спрямували на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи, а країну охопила потужна економічна криза. Водночас футбольний клуб «Динамо»(Київ) розпочав будівництво власної спортивної бази за межами столиці. Та й Щербицького відправили у відставку.
На той час на арені було змонтовано всі конструкції, тож залишалося виконати оздоблювальні роботи та під’єднати об’єкт до міських комунальних мереж.
Відновити будівництво арени намагалися на початку 1990-х років. Для здачі її в експлуатацію залишалося зовсім небагато. Але в 1996 році столична влада офіційно згорнула цей проєкт та закрила в’їзд на територію об’єкта. Такий «господарський» підхід мав негативні наслідки. Адже з недобудови спритні ділки та пересічні громадяни почали виносити все, що погано лежало: від облицювальної плитки до важких металевих конструкцій. Лише тоді об’єкт взяли під фізичну охорону.
Від спорту до торгівлі
За часів президентства Віктора Ющенка тодішній міністр молоді та спорту Юрій Павленко оголосив амбітний план відродження арени. У 2006 році було навіть презентовано проєкт так званого «Олімпійського селища». Для його зведення треба було витратити щонайменше два мільярди гривень. Через два роки після оголошення плану будівництва навіть розпочали перші роботи на об’єкті, але через деякий час їх зупинили.
У 2010 році в справу втрутився уряд Миколи Азарова, який пообіцяв перетворити спортивну арену на черговий ТРЦ. Однак і тут, як кажуть, не склалося. А вже 2017 року право оренди на об’єкт отримав скандально відомий бізнесмен Вагіф Алієв. Він також заявив, що хоче відкрити тут ТРЦ, але — зі спортивним комплексом. Загальна площа споруди мала становити 450 тисяч квадратних метрів. Але й цю ідею не реалізували. А вже наступного, 2018 року, в системі відкритих державних закупівель Prozorro з’явився проєкт щодо створення на базі недобудованої спортивної арени Національного тенісного центру.
Таким чином, замість того, аби стати найбільшою критою спортивною спорудою України, «Льодовий стадіон» став ледве не найбільшою в державі недобудовою.
Як не дивно, величезний спортивний довгобуд отримав популярність у сфері культури. Йдеться про зйомки на його території різних документальних сюжетів, музичних кліпів тощо. Зокрема, тут було створено відеоролик музичної групи «Антитіла» на пісню «Фортеця Бахмут».
Обставини чи зла доля
Доля будівлі, як і доля людини, в багатьох випадках залежить від збігу часу та обставин. Так само, схоже, сталося і з критою ареною.
Інженер проєкту Лев Хазрон в інтерв’ю відомому києвознавцю Кирилові Степанцю сказав: «Я з повною відповідальністю можу заявити, що наша Крита спортивна арена, як вона офіційно називалася, за своїми властивостями, оригінальністю, унікальністю відповідає всім міжнародним стандартам».
За словами Хазрона, як тільки виникла ідея звести у Києві подібну споруду, їй відразу не пощастило.
Річ у тім, пояснив один із авторів проєкту, що зведення споруд такого масштабу за радянських часів мало ухвалюватися на рівні ЦК КПРС.
«А Москва, — зазначив Хазрон, — чи то з міркувань ревнощів, чи з інших міркувань мені не зрозумілих, на таке дозволу не надавала. Але Щербицькому вдалося отримати дозвіл. Однак Москва відразу зробила підніжку: було висунуто низку умов, які від самого початку пророкували будівлі загибель».
Перш за все, зазначив Хазрон, будівництво мало вестись за рахунок резерву коштів бюджету УРСР. А цей резерв після Чорнобильської катастрофи було кинуто на її ліквідацію.
Другою причиною стало те, що Москва висунула ще одну вимогу: щоб кількість глядачів на арені не перевищувала п’яти тисяч.
«Ця будівля через цю причину ніколи не здатна себе окупити. Оскільки 5 тисяч глядачів це — ніщо для такої будівлі. І, незважаючи на те, що ми всіляко намагалися збільшити кількість глядацьких місць всілякими потаємними способами, ми добилися лише збільшення до не більше 6 тисяч. А насправді для таких стадіонів необхідна кількість глядачів не менше 30, а краще — 50-60 тисяч», — констатував проєктант відомої київської спортивної недобудови.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
