121
Політолог Володимир Фесенко підбив політичні підсумки
Завершується третій рік повномасштабної війни Росії проти України. Він був, напевно, найбільш важким та неоднозначним для України у військовому, економічному та політичному плані.
Оскільки саме політика впливає на події і на воєнному, і на соціально-економічному фронтах, підбити підсумки Каштан NEWS попросив політолога, директора Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенка.
Війна затягнулася
На думку Володимира Фесенка, нині не варто особливо зациклюватися на втратах чи досягненнях України впродовж зазначеного періоду.
Третій рік повномасштабної війни для нас, наголосив політолог, був складним і важким. І в політичному, і в психологічному, і в економічному, і у військовому сенсах. Тому що війна затягнулася. Затягнулася так, що ні ми, ні наші партнери такого не очікували. А те, що сценарій затягування війни, перехід до виснаження не вигідний для нас, це — очевидно.
На жаль, зауважив Фесенко, в нас наразі не вистачає ресурсів для того, щоб цей сценарій зламати, а наші партнери виявилися не готовими для того, щоб активізувати свою підтримку Україні та посилити тиск на Росію.
Тому, вважає експерт, ситуація на третьому році війни виявилася патовою. Росія певною мірою посилила військові дії на нашій території: продовжується, хоча й повільний, але наступ загарбницьких військ. Перш за все, у Донецькій області.
Атака як легітимізація права на захист
З іншого боку, за цей час відбулися й позитивні події. Насамперед, у цьому контексті політолог нагадав про успішну наступальну операцію Збройних Сил України в Курській області. Адже фактично вперше в новітній історії українські війська провели наступ на території ворога.
«Фактично у такий спосіб це легітимізувало наше право на самозахист. Оскільки раніше нам західні партнери (хай і не прямо), але забороняли таке робити. А ми всупереч цьому продемонстрували і довели, що нічого страшного через такі дії немає», — сказав Володимир Фесенко.
До іншої позитивної тенденції на третьому році війни можна віднести те, що Україна розпочала масштабні регулярні атаки на військові інфраструктурні об’єкти на території Російської Федерації.
Перспектива переговорів
Водночас, як наголосив аналітик, можливо, головною новою тенденцією, яка виникла наприкінці третього року війни, є активізація рухів до початку підготовки до мирних переговорів.
Якщо перші два з половиною роки війни питання мирних переговорів фактично не порушувалося (крім перших півтора місяця після початку повномасштабного вторгнення), то після перемоги Трампа на виборах президента США, ця тема стала домінувати.
У політичному сенсі саме тема завершення війни, початку потенційних мирних переговорів є найбільш помітною, вона стає головним трендом. Хоча розмов про припинення війни відбувається багато, реальних зрушень щодо її завершення поки немає.
Цілком імовірно, не виключає політолог, ми станемо свідками того, що тенденція поєднання мирних переговорів і продовження бойових дій буде особливістю початку четвертого року війни.
Чого чекати від партнерів
Саме від подальших кроків західних друзів України залежатиме наше майбутнє. Однак нині, звертає увагу Володимир Фесенко, ми бачимо різні підходи партнерів. Так, адміністрація Трампа головним пріоритетом для себе визначає завершення війни, хоча й не виключає продовження військової підтримки України. І, скоріше за все, лише військової, без макроекономічної допомоги.
Що стосується наших європейських партнерів, то тут проглядаються інші позиції. Хоча, безумовно, першою і домінуючою тенденцією залишається підтримка України. Оскільки європейці, наголошує Володимир Фесенко, як ніхто інший, дуже добре розуміють, що не можна кидати Україну напризволяще. Тому що наша держава відстоює не тільки свою свободу, але й європейську безпеку.
«Якщо Україна програє цю війну, то наступний удар буде вже по європейських країнах – країнах ЄС, країнах НАТО. Тому вони, за деяким винятком, повністю дають собі в цьому раду і нас підтримують», — констатує політичний експерт.
Водночас він звертає увагу на те, що нині адміністрація нового президента США менше уваги приділяє солідарності з Європою. А іноді взагалі поводиться відверто недружньо, навіть агресивно стосовно своїх партнерів по НАТО, що однозначно не є позитивною тенденцією.
Крім того, Володимир Фесенко нагадує заяви господаря Білого дому про те, що США намагаються перекласти тягар допомоги у війні на європейців. І це теж не дуже добре.
Нам своє робити
Таким чином можна констатувати, говорить співрозмовник, що з перемогою Трампа на виборах ситуація у світі загалом і навколо України, зокрема, стала більш суперечливою.
Але вона не є катастрофічною, запевняє політичний аналітик. Тому що, з одного боку, Трамп створює вікно можливостей для мирного процесу, а з іншого — американці, схоже, ще не визначилися остаточно з компромісними умовами завершення війни. Хоча добре вже те, що вони не підтримують завершення війни на умовах Росії. Але є певні ризики у питанні можливих поступок і з нашого боку, і з російського.
Як підкреслив Фесенко, саме через те, що ситуація на світовій політичній арені нині склалася доволі суперечлива та, певною мірою, проблемною, нам треба продовжувати спротив російській агресії. І від того, додав він, чи вдасться зупинити російський наступ і де — значною мірою залежать перспективи майбутніх переговорів.
Крім того, переконаний політолог, нам треба активно працювати з новою адміністрацією Трампа, а також нашими європейськими партнерами. Зокрема, з останніми, переконаний експерт, українській стороні необхідно посилювати безпекові питання і формувати спільну безпекову політику в Європі.
Чого чекати від Росії
На переконання Володимира Фесенка, для того, щоб Росія пішла на поступки, її треба послабити, зупинити наступ так, щоб Путін зрозумів: він не зможе виграти цю війну. А нині в нього виникла ілюзія, що Україна слабне і її можна дотиснути. Також, зауважив Фесенко, російський правитель покладав великі надії на зміну політичної кон’юктури з приходом до влади в США Трампа.
Якщо російський диктатор зрозуміє, що підтримка України з боку США та Європи продовжиться, якщо посилиться політичний та економічний тиск на країну-агресорку, то це може примусити Путіна відгукнутися на пропозицію Трампа про справедливе завершення війни.
Підготував Євген ДЕМ’ЯНОВ
