97
Столиця все більше втрачає своє історичне обличчя, і причиною тому є не тільки війна
Знесення історичної садиби Зеленських, перебудова «Летючої тарілки», підпал «Квітів України» – це далеко не повний перелік утрат, яких зазнав історичний Київ за рік, що минув. На межі повного знищення перебувають ще десятки архітектурних пам’яток, які столична влада не зацікавлена зберігати, оскільки земля в Києві продовжує бути дорожчою за історичну спадщину.
Що ми втратили за минулий рік і що можемо втратити незабаром – читайте в новому матеріалі Каштан NEWS.
Садиба Зеленських
Двоповерхову садибу міщан Зеленських на вулиці Олександра Кониського (колишня Тургенівська), споруджену наприкінці XIX століття, забудовники намагалися зруйнувати двічі – в 2018 та 2021 роках. У 2024 році спроби, на жаль, завершилися успіхом: 19 липня важка будівельна техніка знесла історичну будівлю фактично до фундаменту. Місцеві мешканці та активісти намагалися зупинити руйнівників, однак поліція, яку вони викликали, приїхала на місце події лише через сорок п’ять хвилин, коли рятувати вже фактично було нічого.
Цей варварський випадок став, мабуть, найгучнішим архітектурним скандалом минулого року. До цього пам’яткозахисники неодноразово вимагали від столичної влади надати садибі Зеленських охоронний статус, але єдине, чого вони досягли – це внесення будівлі в 2021 році до так званого «списку Кличка» з культурної спадщини. Проте список імені мера не завадив забудовникам позбавитися «зайвої» пам’ятки, яка, на своє нещастя, була розташована впритул до 11-поверхового ЖК «Тургеневъ», що звела 2017 року компанія «Сервіт».
Незважаючи на громадське обурення, після знесення садиби Зеленських події розвивалися за вже звичним сценарієм: показове обурення діями забудовників з боку Кличка, запізнілий наказ Мінкульту Департаменту культурної спадщини КМДА надати вже знищеній будівлі статус пам’ятки і феєричний виступ в телеефірі представника співвласника будівлі із заявами про відсутність жодної культурної, історичної та архітектурної цінності садиби. (Нагадаємо, фактично те саме відбувалося після варварського знесення в 2023 році будинку міщанина Харічкова на Ярославській).
Деякий час міська влада заповнювала інформаційний простір обіцянками відновити садибу Зеленських і навіть підписала із забудовником відповідний меморандум. Але в сенсі дієвості цей меморандум, схоже, виявився не більш корисним, ніж сумнозвісний Будапештський: у наступні місяці про відновлення якось забулося, а вже в листопаді Верховний суд визнав знесення садиби законним попри наданий їй охоронний статус.
Щоправда, наразі триває ще один судовий процес щодо садиби Зеленських – а саме між КМДА та забудовником, який підписав меморандум про її відновлення. 27 листопада в Шевченківському районному суді столиці мало відбутися підготовче засідання в цій справі, однак зірки зненацька не склалися.
«Жоден із представників забудовника в судове засідання так і не зʼявився, а суд знову перенесли. Тепер заслухати перші пояснення сторін суддя Матвєєва зможе лише в новому 2025 році. Якщо бути точним — 14 січня, о 14:00», – повідомив київський пам’яткозахисник Дмитро Перов.
Руїни під ширмами
Ще одна втрата, яку історичний Київ поніс минулого року, – історичний будинок на Великій Васильківській, 50/23. Верхній поверх будівлі 1907 року, зведеної в стилі раціонального модерну, двадцять два роки тому постраждав від пожежі, і з того часу під приводом реставраційних робіт її завісили ширмами з рекламними банерами.
Коли 2024 року ширми, на вимогу активістів, нарешті зняли, з’ясувалося, що будинок зруйновано вже майже повністю: незважаючи на обіцянки, його реставрацією за весь цей час ніхто так і не зайнявся.
Аналогічна доля спіткала будинок купчині Вольфсон (Богдана Хмельницького, 12), зведений 1884 року. В 2014 році він також пережив пожежу і був схований за рекламними банерами. Зняття банерів у 2024 році явило світу сумне видовище – права частина будинку виявилася розібраною до фасаду. Хто і коли це зробив – залишається таємницею, яку Департамент охорони культурної спадщини КМДА поки не поспішає розкривати.
Горіли-палали
Також 2024 рік, як і попередні роки, відзначився дивними пожежами, які спіткали відразу кілька історичних будівель.
У лютому загорівся будинок міщанина Бабарикіна на Татарці, зведений наприкінці XIX століття. Будівля є зразком типової забудови Києва тих часів, однак ані історична цінність, ані поважний вік так і не змусили столичну владу надати їй охоронний статус, то ж є ризик, що ця пожежа для будинку буде не останньою.
Через п’ять місяців, у липні, стала пожежа в павільйоні «Квіти України» в центрі столиці, на вулиці Січових стрільців, побудованому у 80-х роках минулого століття в стилі післявоєнного модернізму за проєктом архітектора Миколи Левчука.
«Квіти» горіли. Підпал стався на другому поверсі, проте пожежу швидко локалізували. Велика подяка за оперативні дії рятувальникам. Ми залишили заяви в поліції – вимагаємо розслідування підпалу та недобросовісного утримання будівлі власником», – повідомляла спільнота «Зберегти «Квіти України».
Кандидати на знищення
Загроза нависла і над знаменитою «Летючою тарілкою» – будівлею в стилі модернізму біля станції метро «Либідська», зведеною 1971 року за проєктом Флоріана Юрʼєва. З 2020 року будівля має статус пам’ятки архітектури, і за законом будівництво поруч із нею заборонено. Однак це не завадило Київській міській раді 21 листопада передати під забудову дві сусідні ділянки – вулиця Лужевського, 5 та вулиця Антоновича, 180 – ексконсулу рф, відомому забудовникові Вагіфу Алієву.
Компанія Алієва нині веде будівництво ТРЦ Ocean Mall, який поступово поглинає «Летючу тарілку», загрожуючи залишити від неї в ліпшому разі половину.
Також Київрада передала під забудову ділянку з доходним будинком Олени Олецької (Гоголівська, 7г), зведеним на початку XX століття. Власником будівлі є забудовник «Строїтель-П», і, що цікаво, лише за передостанній місяць року садиба загадковим чином встигла загорітися аж двічі –11 та 15 листопада. Тепер «Строїтелю-П» передано в оренду ще й земельну ділянку навколо неї, тож буде не дивно, якщо з історичною будівлею невдовзі знову трапиться якесь непередбачуване нещастя.
Ще один потенційний кандидат на знищення – знаменитий Дворик із воронами на вулиці Рейтарська, 9. У листопаді на сайті Київради з’явилася петиція з вимогою зберегти дворик від зазіхань забудовників.
«4 липня 2024 року Київська міська рада передала ділянку землі з двориком «під будівництво й обслуговування обʼєктів туристичної інфраструктури» у власність ТОВ «Центр Регіонального Розвитку», пов’язаного з Вагіфом Алієвим. Це рішення викликало тривогу серед мешканців міста, адже передача землі з формулюванням «під будівництво» ставить дворик під безпосередню загрозу забудови, попри будь-які обіцянки нових власників», – йдеться в петиції, автори якої вимагають скасувати рішення про передачу дворика Алієву.
Юлія ТЄНЄНЬОВА
