76
Місто не зацікавлено в збереженні та захисті цієї пам’ятки
Біля станції метро «Либідська» поступово зникає, розчиняючись у залізобетонних конструкціях нового ТРЦ, відома модерністська будівля наукового інституту у формі летючої тарілки. З легкої руки Київради цю територію віддали під забудову, а ті структури, які повинні охороняти історичні пам’ятки, зайняли відверто зрадницьку позицію.
Каштан NEWS з’ясовував, що відбувається останнім часом навколо цієї будівлі.
Історія створення
Будівля у формі летючої тарілки розташована на вулиці Антоновича і є елементом споруд Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації і Державної науково-технічної бібліотеки України.
Будівлю зведено 1971 року за проєктом архітекторів Флоріана Юр’єва та Льва Новикова. Споруду виконано в стилі другої хвилі радянського модернізму, вона є пам’яткою архітектури.
Конференц-зала, яка розташована в «тарілці», має унікальну акустику, що дозволяє почути весь діапазон частот людського голосу й музичних інструментів. Недаремно автори проєкту планували створити там світло-музичний театр, а в залі, за задумом, мали відбуватися концерти. Натомість керівництво вирішило розмістити Інститут. Зрештою в приміщенні облаштували кінолекційну залу бібліотеки.
За словами архітектора Флоріана Юр’єва, опори конструкції «тарілки» сховано так, щоб ззовні здавалося, наче вона висить у повітрі.
«Новаторське» поглинання
Звісно, так би все залишалося й надалі, якби в ситуацію не втрутилися сучасні архітектори. А точніше — гроші забудовників, які мають спотворену уяву про історичну цінність і яким байдуже, що залишиться нащадкам від старого Києва.
«Летюча тарілка» є яскравим прикладом київського та й усього українського модернізму. А завдяки використанню в ті часи нових матеріалів та технологій, будівлі свого часу вдалося досягнути неймовірної пластики та гри форм, що зробило її культовою», — розповідає столичний пам’яткоохоронець Дмитро Перов.
За його словами, 7 жовтня 2020 року Департамент охорони культурної спадщини КМДА включив будівлю до Переліку пам’яток Києва, а вже 20 жовтня того ж року Міністерство культури внесло її до Державного реєстру.
Втім, як з’ясувалося, це не змінило, а лише відтермінувало плани забудовника «поглинути» будівлю Інституту. І вже 21 листопада минулого року Київська міська рада передала під забудову дві ділянки на вулицях Лужевського, 5, та Антоновича, 180, що розташовані в охоронній зоні памʼятки. Хоча відповідно до статті 14-1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» проведення нових будівельних робіт тут заборонено.
Однак нині, зазначає Дмитро Перов, праворуч від «тарілки» ми можемо бачити фасадний екран, який невдовзі має повністю поглинути обʼєм первісної будівлі, залишивши лише силует центрального елементу памʼятки.
«Нове будівництво значним чином змінить візуальне сприйняття і контекст памʼятки. Однак забудовник, яким є ексконсул рф Вагіф Алієв, називає ці роботи реставрацією», — зазначив активіст.
Для чиновників немає проблем
Приблизно два місяці тому київські активісти, громадськість, а також деякі депутати Київради надіслали в різні інстанції листи, у яких висловлювали стурбованість подальшою долею «тарілки» і закликали вжити негайних заходів щодо її захисту.
«Сподівався на більш активну і рішучу участь в цьому питанні Київської міської прокуратури. Зокрема, щодо зупинки незаконної перебудови навколо цього історичного об’єкта культурної спадщини, — зазначив Дмитро Перов. – Чому вживаю слово «незаконної»? Тому, що ми бачимо, як відбувається будівництво. Якщо кілька місяців тому було очевидно, що торговельно-розважальний центр, який будується поруч від «тарілки», може поглинути її, то сьогодні бачимо, що це вже відбувається: консоль новобудови фактично виходить на передній край пам’ятки, чим псує її загальний вигляд».
Попри такий перебіг подій Департамент охорони культурної спадщини КМДА зайняв доволі дивну позицію.
«Департамент абсолютно зухвало і навіть цинічно говорить про те, що всі роботи з будівництва ТРЦ погоджені і виконуються відповідно до цього. А все інше є маніпуляцією фактами», — розповів про позицію чиновників Дмитро Перов.
Для нього, як і для багатьох його однодумців, нема сумнівів у тому, що роботи навколо «тарілки» було погоджено. Єдиний сумнів — що вони не відповідають закону. Оскільки, пояснив Дмитро Перов, у статті 22 Закону України «Про охорону культурної спадщини» говориться про те, що пам’ятки заборонено зносити, змінювати або іншим чином перебудовувати.
А з огляду на те, що відбувається на будівництві, можемо говорити про зміну вигляду пам’ятки за рахунок побудови нових конструкцій поруч. І ці конструкції, відповідно до проєкту, будуть розбудовувати далі. Як наслідок, залишиться відкритим лише передній край «тарілки» — її виступ над тротуаром, а всю іншу конструкцію поглине новий ТРЦ.
«Мені здається, що це — зміна пам’ятки! Мені здається, що це — перебудова пам’ятки! Мені здається, що ми втрачаємо цю пам’ятку!» — не стримує емоцій Дмитро Перов.
У кабінетах люблять тишу
Звичайно, активісти намагаються достукатися й до столичних правоохоронців. З цією метою вони звернулися з відповідним листом до прокуратури міста, а також до Міністерства культури та стратегічних комунікацій – із проханням вжити заходів відповідно до своїх повноважень.
«Зокрема, ми просили прокурорів відкрити кримінальне провадження за статтею 356 (самоуправство) Кримінального кодексу України, – згадує Дмитро Перов. – Це було зроблено, а ось для відкриття провадження за ч. 2 ст. 298 (навмисне пошкодження історичних пам’яток), на жаль, слідчі підстав не знайшли».
Активіст припускає, що за першою статтею Кримінального кодексу, можливо, якісь рухи і є, але подробиць щодо провадження немає, оскільки правоохоронці посилаються на таємницю слідства. Однак викликає занепокоєння те, що до цього часу не вжито найбільш дієвого в таких випадках заходу – накладення заборони на проведення робіт. За інформацією Дмитра Перова, прокуратура навіть не подавала відповідні документи до суду.
Усім світом – на захист
Для того, аби привернути увагу до проблеми, активісти розмістили петицію на захист творіння Флоріана Юр’єва. Небайдужі до долі старого Києва кияни закликають негайно припинити будівельні роботи на памʼятці архітектури.
У цьому контексті Дмитро Перов сподівається, що до думки громади дослухаються як чиновники, котрі мають захищати культурну спадщину, так і правоохоронці.
«Якщо профільний Департамент від імені очільників столиці говорить про те, що жодних порушень ним не виявлено, то це свідчить про те, що місто не зацікавлено в збереженні і захисті цієї пам’ятки», — констатував охоронець київської старовини.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
