Марбург, ковід та гарячка Західного Нілу: чи загрожує Україні нове нашестя смертоносних вірусів

Екзотичні хвороби можуть бути ближче до вас, ніж здається

В Україні все частіше фіксують випадки захворювань на лихоманку Західного Нілу – захворювання, що передається через укуси комарів. Водночас в Європі побоюються поширення лихоманки Марбурга – смертельно небезпечної інфекції, яка досі вважалася притаманною лише для африканського регіону. Не дає забути про себе і коронавірус: епідеміологи попереджають про новий штам, який може витіснити домінуючий нині в світі варіант FliRT.

Які прогнози дають експерти та чи загрожує Україні нове нашестя смертоносних вірусів – розповідає «Каштан NEWS».

Вірус Марбург

Геморагічна лихоманка Марбурга – вкрай небезпечне вірусне захворювання, «родич» гарячок Еболи та Ласса, розповсюджених на африканському континенті. Наприкінці вересня 2024 року черговий спалах лихоманки Марбурга було зафіксовано в Руанді: міністерство охорони здоров’я країни підтвердило 26 випадків захворювання (переважно – у медичних працівників). Вісім випадків стали летальними.

Вірус Марбург. Фото: 123RF

На початку жовтня європейські інформаційні агенції повідомили про можливе виявлення лихоманки Марбурга в Німеччині: двох людей було ушпиталено в Гамбурзі з підозрою на вірус. Один із пацієнтів – студент-медик, яких контактував з інфікованою людиною під час роботи за кордоном. На щастя, діагностичні тести обох ушпиталених показали негативний результат.

Вірус було вперше виявлено 1967 року одночасно в трьох європейських містах –  німецьких  Магдебурзі та Франкфурті-на-Майні, а також у югославському Загребі (нині – Хорватія). Переважна більшість пацієнтів були співробітниками лабораторій з виробництва вірусних препаратів і мали контакт з органами та тканинами зелених мавп, яких привезли для дослідів з Уганди. Інша частина інфікованих була працівниками госпіталю, які заразилися під час контакту з кров’ю хворих. Загалом захворіло 32 людини, 11 із яких померли.

На «батьківщині» лихоманки Марбурга вірус здебільшого передається під час контакту з фруктовими кажанами та  єгипетськими летючими собаками. Зазвичай люди інфікуються, відвідуючи печери, де мешкають рукокрилі. Також вірус може передаватися під час контактів із виділеннями (кров’ю, сечею, слизом) інфікованих людей або тварин. Ще один шлях передачі –через інфіковану сперму під час статевого контакту з людиною-вірусоносієм.

Захворювання починається зі стрімкого підвищення температури, сильного головного болю та болю в  м’язах. На третій день до симптомів доєднуються діарея, різкий біль та спазми в животі, нудота та блювання. Пізніше на шкірі та слизистих з’являються висип та крововиливи.

Летальність лихоманки Марбурга становить від 20 до 88 відсотків. Наймасштабніший спалах було  зафіксовано в Анголі, де за 2004-2005 роки захворіло 374 людини, 323 з яких померло.  Водночас поза межами Африки за останні 40 років відомо лише про дві смерті від лихоманки Марбурга – одну в Європі і ще одну в США, де жертвою хвороби стала людина, яка повернулася з експедиції до печер Уганди.

Як зазначають у Центрі громадського здоров’я, в Україні випадки лихоманки Марбурга наразі не реєструвалися, однак існує ризик інфікування під час поїздок в Африку. Інкубаційний період може тривати до трьох тижнів, тому людина може не знати, що вже є вірусоносієм. Вакцини або специфічного лікування інфекції, викликаної вірусом Марбурга, наразі не існує.

Гарячка Західного Нілу

А ось цей вірус, незважаючи на екзотичну назву, є ендемічним для України – тобто вільно існує в  дикій природі. Його природним резервуаром є перелітні птахи, а переносником від птахів до людей – кровосисні комахи.

Як зазначає головний санітарний лікар України Ігор Кузін, гарячка Західного Нілу в Україні «була, є і буде», і, вочевидь, доведеться звикати до того, що вона фіксуватиметься все частіше.

«У нас є певний зсув температур по регіонах країни. Якщо раніше ми говорили, що лихоманка Західного Нілу може поширюватися у Херсонській, Одеській областях і в Криму, то зараз велика частина центральної України стає сприятливою для цього», – розповів Кузін в нещодавньому інтерв’ю BBC.

Головний рознощик гарячки Західного Нілу. Фото: з відкритих джерел

За даними Центру громадського здоров’я, за останні три місяці в Україні було зареєстровано 88 випадків гарячки Західного Нілу. 11 хворих померли. Також наприкінці серпня цього року Департамент охорони здоров’я КМДА повідомив, що в Києві за літо зафіксовано 17 випадків: 15 – у мешканців столиці і по одному – в пацієнтів із Черкащини та Київщини. На жаль, троє людей померли.

У більшості інфікованих захворювання протікає безсимптомно. Однак у 20 відсотків людей спостерігаються головний біль, різке підвищення температури, біль у горлі, м’язах, суглобах і спині, слабкість, нудота та діарея. Також можуть виникнути висипання на тілі, збільшення печінки та селезінки, розвинутися ураження нервової системи — менінгіт, енцефаліт, парези, паралічі.

Як і у випадку з лихоманкою Марбурга, вакцини або специфічного лікування від гарячки Західного Нілу не існує. На щастя, вірус не передається від людини до людини, однак мешканці болотистих місцевостей, а також любителі прогулянок на природі ризикують стати жертвами захворювання.

Головний санлікар Ігор Кузін радить використовувати репеленти, встановлювати сітки на вікна, носити захисний одяг під час прогулянок на природі та уникати перебування біля стоячої води, де розмножуються комарі.

«Для багатьох зараз нонсенс використовувати якісь там репеленти, якщо ви просто виходите в парк. Але в умовах глобальної зміни клімату це реальність і це треба робити», – наполягає Кузін, нагадуючи, що гарячка Західного Нілу має досить великі показники смертності.

Варіант XEC

Ще один небезпечний «гість» цього сезону – новий штам коронавірусу, відомий під назвою XEC. Уперше його було виявлено в червні цього року в Німеччині, а згодом він поширився в інших країнах Європи,  Північній Америці та Азії. Зокрема, за останніми даними, у Великій Британії серед усіх зафіксованих випадків ковіду частка XEC становить 9,35 відсотка, а в Чехії – 16.

XEC з’явився внаслідок рекомбінації двох нащадків «Омікрону» – KS.1.1 (відомого під назвою FLiRT) та KP.3.3. Вважається, що така неординарна мутація вірусу могла виникнути в організмі людини, яка була інфікована водночас обома штамами.

Новий штам коронавірусу XEC. Фото: з відкритих джерел

Як і інші підваріанти «Омікрону», XEC викликає високу температуру, головний біль, кашель, біль у горлі, відчуття втоми та слабкості. Поки що немає ознак, що новий штам переноситься важче, ніж його попередники. Проте директор Інституту генетики Університетського коледжу Лондона Франсуа Баллу вважає, що цієї зими XEC може стати домінуючим штамом COVID-19, потіснивши свого «батька» – штам FliRT, який набув широкого поширення минулого епідсезону. Як пояснив Баллу в коментарі BBC, XEC дещо швидше передається від людини до людини, проте, скоріш за все, проти нього будуть дієвими вже існуючі вакцини, розроблені проти попередніх різновидів «Омікрону».

Міністерство охорони здоров’я поки не повідомляло про випадки XEC в Україні. На наших теренах одним з основних циркулюючих штамів досі є FliRT, якому ми «завдячуємо» неочікуваним спалахом захворюваності у липні-серпні цього року. Однак навіть «старі знайомі» штами залишаються небезпечними: за даними Київського міського центру контролю та профілактики хвороб, лише за останній тиждень у столиці було зареєстровано два летальні  випадки внаслідок ускладнень, викликаних коронавірусом. Загалом із 30 вересня до 6 жовтня в Києві зафіксовано 196 випадків COVID-19 – це дещо менше в порівнянні з попереднім тижнем, але епідемічний сезон тільки починається. Пік захворюваності інфекціоністи традиційно прогнозують у січні – лютому – в період після зимових свят.

Костянтин МИХАЙЛЕНКО

Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі  KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.

Источник

No votes yet.
Please wait...

Ответить

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *