73
Окупанти зруйнували звичне життя українців, але не зламали нашу волю до боротьби
Війна рухається невблаганним катком, часто руйнуючи все на своєму шляху. Як вистояти в таких умовах та розпочати з нуля зруйнований бізнес, розбудувати його?
Про це та інше розповів журналістам ютуб-проєкту «Каштан. Бізнес» співвласник київського швейного цеху «Велма» Андрій Акопов, який понад 26 років виготовляє одяг, а нині він — військовослужбовець-мінометник ЗСУ.
Як розпочинався бізнес
Батьки Андрія створили швейний цех «Велма» 1997 року. Спочатку це було підприємство з пошиття шкільної форми для дітей початкових класів. Досить довго вони були в цій ніші, шили одяг понад 20 років. А згодом шкільна форма стала менш популярною.
«І в цей період я долучився до керування бізнесом та орієнтував підприємство на пошив під замовлення. А замовленням були жіночі блузи, виготовлення яких потребує певних особливостей: попередньої розробки лекал, тканини, фурнітури, клейових матеріалів тощо», — ділиться спогадами Андрій.
Пізніше підприємство змінили адресу, переїхавши з Дарницького у Дніпровський район. Тому треба було формувати команду спочатку.
«Почав змінювати вебсайт. Збирав спочатку якісь крихітні фотографії з виробництва, намагався навпомацки зрозуміти, що має бути по суті. Вебсайт був для нас єдиним каналом, від якого могли відштовхнутися…. А в лютому (2022 року, – ред.) трапилася така біда для нашої країни. В цей момент я не знав, як себе застосувати для свого бізнесу. Тому, що кравчині роз’їхалися, а цех не займався виробництвом військової форми, яка була потрібна армії. До того ж було важко з матеріалами. Отже я прийняв для себе рішення, що найбільша користь буде від мене, якщо вступлю до лав Збройних Сил України», — згадує співрозмовник.
Від кравця — до мінометника
Нині Андрій – військовослужбовець 125-ої бригади. Служить на посаді головного сержанта – командира міномета.
За словами захисника, йому вже довелося побувати і на донецькому, і на харківському напрямках, а зараз — на запорізькому.
«Робота мінометника полягає в тому, що необхідно заступати на чергування на позицію, деякий час ти маєш бути на базі», — пояснює військовий.
Але, зауважує він, намагається знаходити час для того, щоб приділити увагу бізнесу.
«У вільний від чергування час можу приділити увагу своєму бізнесу: чи просуванню його в мережах, чи пошуку якоїсь цікавої інформації, публікацій тощо. Зараз перебуваю у відпустці, яку проводжу здебільшого за улюбленою справою», — розкриває секрет підприємець.
Повернення батьків і відновлення роботи підприємства
Війна зірвала багатьох українців із насиджених місць. Не винятком стали й батьки Андрія: вони змушені були виїхати за кордон, але вже через пів року повернулися в Україну.
«Звісно, цех пустий був. Батьки віддали велику частину свого життя цьому підприємству. Тому для них було нормальним повернуться і спробувати ще раз щось почати. Були приміщення, обладнання, якісь замовлення, які чекали, поки власники повернуться. Було й двоє людей, які чекали їхнього повернення. Так із одного замовлення почався новий рух. А коли робота в тебе йде, то це надихає», — розповів Андрій Акопов.
Паралельно він розпочав давати рекламу в соцмережі про те, що цех відновлює роботу та чекає на замовлення, просив маму робити фото. Так тривало, поки молодий чоловік не натрапив на оголошення про державний грант для ветеранів та їхніх родин.
«Він був на суму від 500 тисяч до мільйона гривень, — згадує Андрій. — І я подав документи на суму 500 тисяч гривень. Однією з головних умов було працевлаштування людей».
У результаті «ставка зіграла»: підприємство отримало грант на суму, на яку розраховували його власники.
«Мені вдалося переконати центр зайнятості в чіткому розумінні свого бізнес-плану. Ми досить швидко працевлаштували людей, зокрема внутрішньо переміщених осіб. А на грантові кошти придбали деяке обладнання, щось модернізували. Це дозволило розширити асортимент, підвищити свою виробничу потужність», — розповідає про нове дихання сімейного бізнесу сержант ЗСУ.
Звичайно, з’явилися не лише нові замовники, але й нові вимоги щодо якості продукції.
«Це той рівень, на який ми зараз вийшли. Я би хотів, щоб ми мали власну лінійку, власний бренд. Бо коли є свій бренд, це є сталість. Поки — це мрія. Але я би порадив підприємцям пробувати і самостійно шукати шляхи. Це — ключ до розуміння і успіху. Треба просто максимально пробувати і робити», — резюмував кравець Андрій Акопов, який тимчасово змінив швацьку машинку на міномет, щоб наближати нашу перемогу над російськими окупантами.
Детальніше дивіться в новому випуску ютуб-проєкту “Каштан. Бізнес” за посиланням
