330
Київ залишився єдиним містом в Україні, де комунальний транспорт зупиняється під час повітряних тривог
У середу, 29 січня, у столиці відбувся «круглий стіл» «Забезпечення надійної роботи громадського транспорту під час повітряних тривог у Києві». В заході взяли участь голова КМВА Тимур Ткаченко, перший заступник голови КМДА Микола Поворозник, директор транспортного департаменту КМДА Руслан Кандибор, а також транспортні експерти, юристи та представники громадський організацій.
Чому в Кличка продовжують наполягати на зупиненні руху транспорту під час тривог, що пропонують із цього приводу експерти та що планує з цим робити новопризначений очільник військової адміністрації – читайте у новому матеріалі Каштан NEWS.
Ціна транспортного колапсу
Нині Київ є єдиним містом в Україні, де досі зупиняють громадський транспорт під час повітряних тривог. Для мегаполісу, розділеного Дніпром, це є величезною проблемою, зокрема, й економічною, однак жодних підрахунків збитків, які столиця несе внаслідок цього рішення, міська влада досі не оприлюднювала.
Натомість приблизні підрахунки озвучив під час «круглого столу» представник ГО «Пасажири Києва» Олександр Рак.
«Ми підрахували, що за рік (внаслідок зупинки громадського транспорту під час повітряних тривог, – ред.) було недовироблено 2,5 мільярда гривень валового регіонального продукту», – сказав він.
У свою чергу, перший заступник голови КМДА Микола Поворозник повідомив, що на дотацію комунального транспорту торік було перераховано майже 8 млрд гривень, а на цей рік планують 9 млрд, хоча в перспективі ця цифра може зрости до 11 млрд. Проте яка сама частка збитків, які доводиться покривати таким чином, виникла саме через зупинення руху під час тривог, Поворозник не уточнив.
«Звісно, через зупинку громадський транспорт несе збитки. Але першочергове завдання для нас – безпека пасажирів. Якщо ми говоримо про втрати для комунального транспорту, то я запитаю про інше: скажіть мені, яка ціна людського життя? І хто має змусити водія автобуса, тролейбуса чи трамвая нехтувати безпекою і їхати під час повітряної тривоги?» – запитав він.
У відповідь присутній голова бюджетної комісії Київради Андрій Вітренко зауважив, що небезпека не зменшується від того, що десятки тисяч киян після оголошення тривоги вимушені стояти на зупинках, які не обладнані укриттями.
«Відповідно до аналітичних звітів громадських організацій, які займаються сферою транспорту Києва, приблизно від 80 до 100 тисяч людей одночасно перебувають у місті та користуються громадським транспортом під час оголошення повітряної тривоги», – сказав Андрій Вітренко.
Заразом депутат запитав у директора транспортного департаменту КМДА Руслана Кандибора, скільки разів той звертався до Київради, зокрема до бюджетної комісії з пропозицією облаштування укриттів на зупинках громадського транспорту. На це Кандибор послався на відсутність сертифікованих споруд.
«Сьогодні немає жодної споруди сертифікованої, яку можна було б встановити на зупинці. Якщо буде таке доведено та буде така можливість встановити таку споруду ми будемо клопотати про виділення коштів та виконання таких робіт», – пообіцяв він.
Водночас Кандибор ненароком «злив» свого однодумця Миколу Поворозника, озвучивши кількість водіїв, які згодні працювати під час повітряних тривог без будь-якого примусу.
«Ми проводили опитування серед водіїв, як вони ставляться до руху під час повітряної тривоги. І 80 відсотків водіїв сказали: «Байдуже, можемо їхати, але ніякої відповідальності за це нести не будемо», – сказав очільник транспортного департаменту.
Пропозиції та зауваження
Під час обговорення прибічники скасування зупинки транспорту неодноразово зауважували представникам КМДА, що під час повітряної тривоги містом вільно їздять маршрутки та таксі, і кияни замість того, щоб іти до укриттів (яких на зупинках немає), просто пересаджуються з комунального транспорту на комерційний.
Експерт ГО «Пасажири Києва» Олександр Рак запропонував компромісний варіант: зупиняти комунальний транспорт лише в разі підвищеної небезпеки, як це роблять у Івано-Франківську.
«Вони розробили наступну схему: є певна процедура, коли військові повідомляють адміністрацію, що, умовно, ракета летить на Франківськ. І вони вже в ручному режимі зупиняють транспорт. А загалом він під час повітряної тривоги курсує далі», – розповів Олександр Рак.
За його словами, ГО «Пасажири Києва» запропонували Київській міській військовій адміністрації запровадити в столиці схожий алгоритм.
«Два рівні небезпеки: звичайна повітряна тривога і підвищена небезпека. І відповідно до цих рівнів відбуваються певні дії. Тобто при жовтому рівні водій має зрозуміти, які наступні укриття у нього є по руху, а якщо буде червоний рівень – уже одразу зупиняти транспорт біля укриття», – пояснив експерт.
Однак цей варіант розкритикував юрист та військовослужбовець Олександр Строкань.
«На жаль, це неможливо. На сьогоднішній день Повітряні сили не можуть прогнозувати навіть і близько те, чи буде у нас зараз якийсь жовтий рівень небезпеки, а потім підвищений рівень. Тому що балістична ракета дуже швидка – до 8 000 км за годину. Відповідно, зараз оператор у Повітряних силах її побачить, а потім раз – і вона вже в Києві буквально через тридцять секунд», – сказав він.
Натомість Олександр Строкань запропонував посилити захист кабіни водія від можливого падіння уламків і водночас збільшити кількість муніципального транспорту, але водночас дозволити водію під час тривоги брати лише таку кількість пасажирів, яка дорівнює кількості сидячих місць.
Питання відповідальності
Очільник КМВА Тимур Ткаченко, виступаючи під час обговорення, зазначив, що КМДА досі не пояснила, на основі чого ухвалювала рішення про заборону руху комунального транспорту під час повітряних тривог.
«Перше, з чого я почав аналіз даної ситуації, – це офіційні документи та інформація, яку я запросив як новий очільник військової адміністрації, і на підставі якої було прийнято відповідне рішення. Слід зазначити, що окрім самого рішення, жодних аналітичних чи інформаційних матеріалів надано не було. Позиція військових станом на сьогодні офіційно також не була надана для того, щоб приймалося відповідне рішення. Тому, на мою думку, з цим питанням потрібно розбиратися детальніше», — сказав Тимур Ткаченко.
Також він повернувся до тези про нібито відсутність сертифікованих захисних споруд, які можна було б встановити на зупинках громадського транспорту.
«Коли спілкувався з представниками адміністрації, мером міста, мені говорили про те, що немає ДБНів відповідних, хоча це не є правдою, тому що ДБН (державні будівельні норми, – ред.) застосовується виключно для будівництва, а мова йде про споруди, відповідно до яких є ДСТУ (державні стандарти України, – ред.) та досвід інших міст, і досить успішний», – підкреслив Ткаченко.
Начальник КМВА зауважив, що за відсутності укриттів примусова висадка пасажирів під час повітряної тривоги лише наражає людей на додаткову небезпеку.
«Розумію, для чого це рішення було прийнято – воно знімає відповідальність з людей, які прийняли це рішення, у разі, якщо виникне якась ситуація. Але ми саме й перебуваємо на своїх посадах для того, щоб брати на себе відповідальність, робити так, щоб, у першу чергу, було і комфортно, і безпечно», – сказав очільник КМВА.
Також Тимур Ткаченко нагадав, що кияни неодноразово подавали петиції щодо скасування рішення про заборону руху комунального транспорту під час повітряних тривог.
«Тому це рішення має бути переглянутим, і це має бути зроблено найближчим часом, оскільки кияни цього вимагають», – зазначив начальник КМВА.
Юлія ТЄНЄНЬОВА
