Олександр ГАЛУХ
Карантин, запроваджений через коронавірус, завадив провести в березні масштабну акцію з колективної висадки 100 тисяч дерев у Києві. Втім, весняні посадки у столиці тривають у «масочному режимі» в рамках поточної діяльності Київзеленбуду, УЗН та лісопаркових господарств.
Сумнозвісний коронавірус врешті-решт відступить, життя повернеться у звичне русло, а про зелене майбутнє столиці треба думати вже сьогодні. Чи стало чистіше повітря у Києві? Які дерева «недолюблюють» один одного? Чи залишаться каштани на Хрещатику?
Про це та багато іншого «Вечірньому Києву» розповів в.о. генерального директора «Київзеленбуду» Олексій Король.
«Вапнування стовбурів – дерева не врятує»
– Олексію Валентиновичу, навіщо взагалі потрібні ці масові показові посадки?
– Добре, коли люди беруть на себе відповідальність та гуртуються заради втілення таких ідей, як спільне висаджування дерев. І привчають до цього своїх дітей. Тим самим вони формують свідоме ставлення до навколишнього середовища і всього живого, що нас оточує, створюючи відповідні умови існування, де зелені насадження – найвищий пріоритет.
Головне, щоб рослини висаджувалися із дотриманням технології, у відповідних місцях та у правильний час. Адже часто-густо люди, керуючись, звичайно, благими намірами, висаджують дерева там, де їм хочеться. А потрібно враховувати і склад ґрунту, і рельєф, й інші рослини, які там вже ростуть.
Наприклад, не можна підсадити дуб червоний чи клен ясенелистий поблизу до катальпи. Вони несумісні. До того ж клен ясенелистий «поїдає» навколо себе всі поживні речовини з ґрунту. Тому шансів вижити, навіть із регулярним поливом, у несумісних дерев надзвичайно мало.
Є суворі вимоги до посадкового матеріалу в міському середовищі – певна висота, товщина стовбура тощо. Так, саджанці з голим корінням, які, буває, бабці продають перед Провідною неділею, у місті не приживуться. Хіба що на дачі, якщо кожного дня над ним стояти й поливати.
Враховуючи це все, ми обов’язково консультуємо волонтерів і меценатів, які хочуть висаджувати дерева й кущі у місті. Була створена інтерактивна карта із місцями та переліком рослин, які там можна посадити, з контактами відповідальних осіб.
Наші озеленювачі пояснюють, які параметри повинні мати саджанці, обов’язково допомагають під час висаджування, адже нам потім доглядати за деревами, які стануть хорошим спогадом для активістів.
Звісно, введення карантину відмінило весняні толоки й відтермінувало акції з масового висаджування дерев за участю волонтерів та меценатів.
При цьому є виробнича програма. Рослини не мають карантину і не можуть чекати його завершення. Наприклад, для поновлення лісу природа відводить навесні тиждень-два, коли все цьому сприяє – вологий ґрунт, поступове прогрівання землі й повітря.
Тому нещодавно висадили у Конча-Заспівському лісництві – 4 000 сіянців сосни, а в Святошинському лісництві, в так званому Біличанському лісі, майже 5 000 сіянців сосни та 20 кг жолудів дуба.
Ми планували залучати киян до цих заходів, бо є чимало охочих. Та дочекаємося, коли вірус відступить, і фахівці Київзеленбуду з радістю допоможуть всім, хто забажає долучитися до озеленення столиці. Все залежатиме від обставин, та переконаний, що восени ми все ж зможемо це все втілити в життя.
– Як часто до вас зверталися за допомогою до введення карантину?
– Минулого року до нас звернулися декілька комерційних структур, які хотіли відсвяткувати свої ювілеї не пишним корпоративом, а висадкою дерев. І таких відповідальних компаній та колективів стає все більше.
Цього року з нами зв’язалися більше 20 компаній з різних сфер – представники бізнесу, ЗМІ, професійні асоціації, студенти і державні установи. Сподіваюся, їхній запал не зникне, і спільно з громадськістю та бізнесменами ми озеленимо території, повернуті місту від незаконних забудов чи створимо «з нуля» справжні зелені оази.
– Зими в Україні з кожним роком стають все теплішими. Як кліматичні зміни впливають на зелені насадження Києва?
– Глобальне потепління, на жаль, стало реальністю. Навіть після добрячої зливи рослини не встигають «напитися». Волога випаровується майже одразу. Через катастрофічно низький рівень ґрунтових вод всихають сосни в лісах, починають хворіти й ставати легкою поживою для шкідників.
Спекотне літо і високі температури призводять до перегрівання дерев та поширення шкідників. Сонячні опіки руйнують і деформують кору, особливо молодих насаджень. І такий дідівський метод, як вапнування стовбурів – дерева не врятує.
Вапнування дерев заборонено правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України. А от для молодих плодових дерев у садках воно може бути ефективним.
Крім кліматичних змін на рослини суттєво впливає надмірне антропогенне навантаження. Згідно зі статистикою, Київ займає третє місто за заторами в Європі після Москви та Стамбула. До речі, саме на автотранспорт приходиться близько 80% всіх викидів в атмосферне повітря столиці.
Сьогодні ми спостерігаємо, що повітря у Києві стало чистішим. Завдяки обмеженню руху автобусів та маршруток, рівень забруднення атмосфери викидами вуглецю зменшився.
Але після закінчення карантину рівень СО2 в повітрі може швидко зрости. Хоча й зима без снігу і солі теж дає свої, у даному випадку, позитивні результати.
А багато дерев просто не витримують надмірної загазованості та засоленості ґрунту.
«Каштан добре протистоїть екологічним негараздам у парках, але не уздовж столичних доріг»
– Як каштани на Хрещатику?
– Каштан – яскравий приклад того, яким чином зміна клімату, забруднення повітря, ґрунту та привнесений ззовні небезпечний шкідник (мінуюча міль) – здатні знищити прекрасне дерево.
Воно добре протистоїть екологічним негараздам у парках та скверах, але не в алейних посадках уздовж столичних доріг.
Нагадаю, що під час повномасштабної реконструкції Хрещатика у 1998 році широку бульварну зелену зону, грубо кажучи, закатали в асфальт. Каштани опинилися впритул до дороги, а ґрунт під ними став, як цемент.
Серед суцільного бетону дерева постійно перегрівалися. І ніякий полив не рятував їх. А сіль, якою посипають взимку вулиці, та мінуюча міль остаточно погіршили ситуацію.
– Тобто на Хрещатику доведеться все ж таки висадити інші дерева?
– Остаточно це питання ще не вирішене. Очевидно одне: сьогодні немає сенсу витрачати кошти та висаджувати дерева на Хрещатику, які через рік треба буде пересаджувати. Адже в 2021 році планується провести капітальний ремонт головної вулиці столиці.
Нагадаю, що за результатами онлайн-голосування по програмі «Обери дерево для Хрещатика», більшість голосів була за платан і гіркокаштан, які разом з іншими видами дерев були висаджені в якості експерименту в центрі міста.
Я особисто виступаю за висадку платанів. Це дерево прекрасно почуває себе в Києві. Воно стійке до хвороб, шкідників, спеки та загазованості.
Платан гарно піддається формуванню крони, яку можна підняти на чотириметрову висоту, щоб не затуляла водіям дорогу та дорожні знаки. Разом із тим розлога крона платана з широким листям створює тінь над пішохідною зоною, затримує пил та вуглець від вихлопних газів.
Якщо ж буде вирішено висаджувати на Хрещатику каштани, то хоч якісь шанси там прижитися має лише стійкий до мінуючої молі гіркокаштан м'ясо-червоний. Та й то, якщо під кожне дерево буде проведено сучасну систему поливу, і вони будуть віддалені від проїжджої частини та огороджені високим кам’яним бар’єром від солі.
– Все ж таки, чи реально протистояти кліматичним змінам та забрудненню повітря?
– Проблеми Києва можуть бути частково вирішені за допомогою створення нових зелених зон та оновлення насаджень у місті.
До речі, найзеленіший район столиці – Голосіївський – має середню температуру нижче на 2-3 градуси, ніж, скажімо, Позняки. Це яскравий приклад того, що саме зелені насадження дозволяють боротися зі зміною клімату.
Країни Європи, які також потерпають від зміни клімату, змінюють насадження, виводять стійкіші до спеки та забруднення повітря породи дерев.
Тому, наприклад, давно вирощують в розплідниках тополю чорну «Італіка». Це дерево майже не чутливе до вихлопних газів і не викидає пух. Взагалі тополя дуже добре «фільтрує» повітря та виробляє багато кисню.
У Києві в 1960-ті та 1970-ті роки висаджували, як то кажуть, що було. А була тополя канадська та тополя Болле. Непримхливі до поливу, вони швидко росли і добре прижилися в столиці.
Сьогодні – це перестійні дерева, які досягли своєї вікової межі, а отже, не ростуть, а засихають. Можливо, вони ще гарно виглядають, але їхня спроможність очищувати повітря значно зменшилася.
Незважаючи на відсутність явних ознак пошкоджень, значні частини дерева можуть стрімко всихати, втрачаючи свої біологічні функції та становити загрозу для мешканців міста.
Я не закликаю зрізати дерева, але кажу про те, що необхідно здійснювати планову заміну дерев, котрі досягли своєї вікової межі або становлять аварійну загрозу, зважаючи на стан. Молоді насадження набагато краще очищують повітря.
До речі, цього року, крім притаманних для Києва насаджень, серед яких ясен, в'яз, горобина, береза, дуб, сосна, липа, тополя, плануємо висадити нові для нас яскраві дерева з екзотичною назвою ліквідамбар. Його листя восени п’ять разів змінює колір.
У минулому році зробили експеримент і висадили кілька саджанців ліквідамбару в парку «Наталка», і вони добре прижилися.
«Якщо ми висадимо в сосновому лісі акацію, то загубимо ліс з його екосистемою»
– У столиці добре приживаються красиві, але чужорідні дерева (павловнії, катальпи, сумах та інші). Деякі експерти висловлюють побоювання, що висаджування «чужих» дерев призведе до витіснення місцевих видів та негативно вплине на всю екосистему столиці…
– Аборигенні породи дуже щільно зростають тільки в лісах. Наприклад, сосна займає 85% території столичних лісів. На другому місці у нас дуб.
Ці монокультури рекомендовано висаджувати чинними проєктами організації лісового господарства в міських лісах. І привносити в київські ліси інші культури, дійсно, небезпечно.
Наприклад, якщо ми зараз висадимо в сосновому лісі акацію, то загубимо ліс з його екосистемою. Сосна буте витіснятися. А ось березу, дуб разом із сосною можна саджати. Вони прекрасно уживаються. Але садити катальпу в сосновому лісі – безглуздо.
Порівнювати екосистеми лісу з парками та скверами, тим більше, прибудинковими територіями, де зростали посаджені бабусями тополі, просто не компетентно.
У столиці своя урбанізована екосистема. Треба висаджувати стійкіші та швидкорослі породи та культивари дерев.
– Які дерева добре зарекомендували себе у столиці останнім часом?
– Прекрасно себе почуває у Києві клен гостролистий. Гарне дерево зі щільною шатроподібною кроною. Добре прижилася у столиці липа європейська Палліда з прямим стовбуром, конусоподібною кроною та звичним нам липовим цвітом.
Також дуже гарно зарекомендували себе клен сріблястий, платан, граб, горобина, псевдоакація, катальпа, сумах, липа, ясен, декоративні форми плодових дерев.
– Багато нарікань викликає у киян обрізка дерев. Мовляв, в інших країнах від неї відмовились і навіть омелу не чіпають. Наскільки це відповідає дійсності?
– Це неправда. В країнах Європи, наприклад в Італії, часто застосовують так зване «глибоке кронування», обрізаючи дерева майже до стовбура.
Адже омела – небезпечна рослина-паразит пускає своє коріння гілками в серцевину дерева, спричиняє виснаження та завчасне всихання рослини. Вкрай негативний вплив вона має і на людей. У період свого цвітіння омела часто стає причиною алергічних захворювань.
Наразі існує декілька методів боротьби з омелою, хімічний та механічний. Хімічний метод передбачає обприскування кущів омели на дереві. Та цей метод для нас не підходить, оскільки використання пестицидів у місті заборонено відповідно до Правил утримання зелених насаджень у містах України.
Тож маємо лише один законний ефективний метод боротьби – механічний. Якщо повністю не видалити уражені частини, новий кущ виростає через два-три місяці.
Санітарна обрізка – це видалення сухих, аварійних, хворих, пошкоджений гілок, які заважають розвитку молодих пагонів. І, на жаль, у Києві трапляються непоодинокі випадки, коли під виглядом санітарної обрізки здійснюється омолоджувальна обрізка дерев.
Здебільшого це відбувається на прибудинкових територіях, промзонах, уздовж доріг.
Заважає, наприклад, дорожньому знаку крона дерева, автодорівці ріжуть його, як вандали. Але ж сокирою дерево не лікується. Потрібен професійний догляд за кроною. Але до нас за допомогою в обрізці дерев не звертаються.
У результаті винним завжди залишається Київзеленбуд, з яким у киян асоціюються всі дерева у місті.
Нагадаю, що Київрада ввела дворічний мораторій на омолоджувальну обрізку дерев (до двох третин). Адже, після такої обрізки залишаються одні стовбури, які потім стоять, як пам’ятники. Може відійдуть, а може й ні. Таке собі ворожіння на кавовій гущі.
Дозволяється проводити таку радикальну обрізку або й видалення дерева тільки тоді, коли воно вражене омелою до 90%.
Водночас, ми обрізаємо аварійні насадження, видаляємо гілки, які можуть впасти при буревії на перехожих, машини, лінії електропередачі.
Не менш важлива і формульна обрізка крон, аби утримувати дерева в належному естетично привабливому вигляді та забезпечити їхній нормальний розвиток в урбанізованому середовищі.
«Рослини крадуть в основному люди, яким аби вкрасти, а потім думати навіщо»
– На схилах Дніпра біля колони Магдебурзькому праву видалили 57 аварійних та сухостійних дерев. На їхньому місці вже висадили 12 червоних дубів. Які ще рослини з’являться біля колони Магдебурському праву?
– Там з’являться ще 10 дубів, стільки же катальп, сосни, а також 150 кущів плюща. Це туристичний маршрут, який повинен бути безпечний та красивий.
Озеленювачі Подільського району вже висадили біля колони Магдебурському праву більше 200 кущів.
Ми поєднаємо листяні та хвойні рослини, декоративні чагарники, багаторічні трав’янисті та квітучі рослини, посіємо газон.
Зокрема, плануємо ще висадити клени, декоративні форми плодових дерев, ялівець скельний та ялівець горизонтальний, тую західну, а також кизильник, форзицію, дерен, лаванду, спірею.
– Які, можливо, викопають злодії, що вперто продовжують красти рослини. Чи можна цьому завадити?
– Що стосується схилу біля колони Магдебурзькому праву, то там ведеться відеоспостереження. Камери встановлені в усіх оновлених парках, які, до того ж, патрулюються муніципальною охороною. Згодом відеоспостереження з’явиться і в скверах.
Здається, що рослини крадуть в основному люди, яким аби вкрасти, а потім думати навіщо. Інакше, як можна пояснити викопування недороговартісних кущів дерену чи самшиту, за якими не фахівцю дуже клопітно доглядати.
За минулий рік вандали вкрали або знищили майже 200 дерев. Спіймати б їх за руку та змусити висадити за їхній кошт у 10 разів більше рослин, ніж вони вкрали. Це був би непоганий варіант виховної роботи.
Такий, як в історії з молодим хлопцем, який пошкодив LED-підсвітку перил на Алеї художників, а потім відпрацьовував провину на громадських роботах, прибирав територію. Це діє краще за штрафи та ув’язнення.
Читай "Вечірку" в Telegram та Facebook.
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
