Георгій Кунах: «Наше завдання – допомогти усім, хто ризикував життям заради нас»

Олена ПЕТРИШИН

Київський міський центр надання допомоги учасникам АТО працює у столиці вже третій рік. Нещодавно Центр змінив адресу, і переїхав на вулицю Хрещатик, 25.

У Центрі ветерани можуть отримати фахову консультацію та допомогу різного спектру – від психологічної підтримки до фінансування складної операції чи придбання житла. Уже два роки Центр очолює Георгій Кунах.  У 2014-2015 рр. він також брав участь у бойових діях на Донбасі, тому знає, чого потребують демобілізовані хлопці та їхні сім’ї.

Журналістка «Вечірнього Києва» порозмовляла із директором КБУ «Київський міський центр надання допомоги учасника АТО» Георгієм Кунахом, — про послуги, які надає установа, важливість психологічної реабілітації та можливості для бійців, які живуть в столиці.  

Про медичну допомогу та підтримку родин

— Георгію Євгеновичу, міський Центр надання допомоги учасникам АТО працює вже три роки. Розкажіть про те, як змінились за цей час проблеми, з якими звертаються вояки?

— Раніше хлопці здебільшого цікавились, як отримати посвідчення учасника бойових дій, оформити пільгу  чи поновитись на роботі. Тепер, коли вони вже пройшли ці всі етапи,  постають інші, не менш важливі, проблеми.

Маємо сьогодні багато звернень через потреби медичної допомоги. Бо, власне, після повернення з війни починають проявлятись усі болячки. До Центру також приходять за інформацією стосовно реабілітації, вирішення проблем з житлом чи психологічної підтримки.



 

— Які послуги сьогодні надає Центр?

—  Прийшовши до нашого Центру, людина може отримати усю вичерпну інформацію про те, як їй далі жити з усім тим «багажем», який вона принесла з війни.  У нас багато медичних проєктів. Зокрема, з реабілітації – як психологічної, так і спортивно-оздоровчої.

 Також у Центрі ветерани можуть отримати інформацію про безкоштовне лікування та протезування зубів, перевірку суглобів та серцево-судинної системи. Це також недешеві обстеження – КТ, МРТ, УЗД. Віднедавна навіть почали супроводжувати операції на кістковому мозоку, які роблять тут, у Києві. Для породілей із сімей учасника бойових дій, пропонуємо безкоштовні пологи та достойний післяродовий догляд. Діти ветеранів можуть проходити двічі на рік комплексне обстеження – коштом міського бюджету.

Піклуємось про безперешкодне влаштування діток бійців у школи та садочки, шукаємо для них цікаві гуртки та стежимо, щоб школярі з ветеранських сімей отримували безкоштовні обіди. 

— На Facebook-сторінці Центру часто висвітлюєте інформацію про допомогу не лише учасникам АТО/ООС, а й іншим категоріям населення, які постраждали через війну…

— Так, ми усіма силами підтримуємо сім’ї бійців, які загинули, родини Героїв Небесної Сотні. Часто допомагаємо і переселенцям. 

Про виділення житла та псевдо ветеранів

— З якими труднощами сьогодні зіштовхуються найчастіше ветерани та їхні сім’ї?

— До нас звертаються родини, яким не вдається довести свій зв'язок із загиблим бійцем.  Наприклад, на момент смерті вони були розлучені, або не мали офіційно оформлених стосунків. У такому випадку наші юристи шукають законні шляхи, щоб допомогти.

Загалом основна наша функція – координувати. Але насправді намагаємось заглиблюватись в життя кожного, хто переступає наш поріг. І завжди допомагаємо, навіть, якщо це не зовсім наша компетенція. Для того, щоб хлопці не відчували себе покинутими напризволяще.

— На початку розмови Ви згадали, що Центр також допомагає із житлом. Прошу розповісти детальніше про такі можливості.

— У Києві діє міська програма, яка передбачає виділення житла для родин учасників бойових дій. Є також програма, яка передбачає співфінансування 50% на 50% під час купівлі квартир для ветеранів. Що мається на увазі – бійці, які не мають свого житла, можуть ставати на квартирну чергу. Однак практика показує, що часто на квартири треба чекати кілька років. Для цього місто пропонує ветерану купити для нього квартиру спільними зусиллями, розділивши покупку порівно. Торік у цій програмі взяли участь 60 сімей. У 2020-ому вже зголосились пів сотні охочих. Важливо — учасниками програми можуть бути лише кияни.

— Чи часто під час роботи зіштовхуєтесь із шахраями, які заради вигоди незаслужено присвоюють собі статус учасника бойових дій?

— На жаль, так. Але зараз ми вже знаємо, як перевірити людину. Запитуємо, де воював. Телефонуємо до командира, перевіряємо, чи справді такого знають. Є також ті, хто намагається обманути не нас, а працівників КМДА. Приходять в департамент, з порога нагадують, що їм держава винна і, наприклад, вимагають виділити квадратні метри. Добре, що у профільних комісіях, які відповідають за виділення квартир ветеранам, є представники нашого Центру, які знають, як перевіряти таких осіб.

Про посттравматичний синдром та шляхи адаптації

— Скажіть, будь ласка, сьогодні ветерани вже більш сміливіше звертаються за психологічною допомогою?

— На жаль, ні. У нас досі не розвинена культура звернення до психолога. Хлопці все ще соромляться, що виглядатимуть слабкими, тому роблять величезну помилку і тримають все в собі. Біда в тому, що пізніше знадобиться не один сеанс, щоб вилікувати травму, яку ховали за сімома замками

Чесно кажучи, я й сам колись ігнорував психологічну допомогу, допоки сам не відчув, що війна  мене наздоганяє навіть в тилу… Тому щиро рекомендую і запрошую звертатись до фахівців. Бо специфіка посттравматичного симптому в тому, що він може проявитись навіть за пів року після фронту. 

— Часто говорять, що після війни загострюються ті якості, які були притаманні людині до війни. Погоджуєтесь?

— Так, але залишається невеликий відсоток тих, хто переживає адаптацію дуже важко. І на превеликий жаль, не завжди навіть психолог зможе собі дати раду, необхідна допомога психіатра. І тут не має чого соромитись чи боятись – це наші реалії, в яких ми живемо від 2014-го.

Нікуди не зникли випадки суїциди, зловживання спиртними напоями, наркотиками. Буває, що до Центру приходять батьки, які зі сльозами просять допомогти синові, який раптово почав прикладатись до чарки. Звісно, ми допомагаємо. Шукаємо наркологів, клініки і лікуємо за кошти Центру чи за волонтерські пожертви.  Дуже важливо, що усе відбувається анонімно. Наш обов’язок – не дозволити ветеранам морально згоріти.

— Які нові проєкти пропонуєте ветеранам?

— Наш Центр постійно працює над новими проєктами. 90% наших працівників – або самі є ветеранами, або мають у сім’ї учасника АТО/ООС, тому знають, що потрібно.

 Нещодавно запустили кількаденні тематичні табори для учасників бойових дій. Невеликою компанією бійці їдуть на кілька днів на риболовлю чи в гори. Паралельно до них долучається психолог, який у невимушеній атмосфері спілкується з ними, і пробує помогти. Про такі поїздки ми повідомляємо на сторінці нашого Центру у Facebook. Цей проєкт вже назбирав багато гарних відгуків. 

Сьогодні на базі Центру також проводять дихальні практики, уроки хореографії, арттерапії для сімей учасників бойових дій. Такі методи допомагають підвищити  стресостійкість та знизити прояви посттравматичного синдрому. Адже, на жаль, багато сімей розлучаються… І часто причиною розлучень є саме те, що родини не були підготовлені до зустрічі з ветераном. Тому мусимо не лише допомога бійцям, а й їхнім родинам загалом.

— Які завдання ставить перед собою Центр на найближчі роки?

— Плануємо систематизувати інформацію по усіх бійцях. Щоб у нас були сформовані анкети ветеранів та їхніх сімей з усіма даними, в якій вони ситуації, чого потребують та як ми можемо їм допомогти. Бо у кожної родини є свої потреби. Хтось не має, що їсти, а хтось потребує відпочинку. Комусь необхідний пандус на виході з під’їзду, а комусь – реабілітація. І важливо, щоб ми допомагали не лише тим, хто до нас безпосередньо звертається. А усім, хто воював на сході країни та ризикував своїм життя заради нашого миру.

Розмовляла Олена Петришин

Фото автора і Київського міського центру надання допомоги учасникам АТО

Використання матеріалів сайту лише з активним посиланням на vechirniy.kyiv.ua

Sourse: vechirniy.kyiv.ua

No votes yet.
Please wait...

Ответить

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *