Бізнес Світлани склався випадково. Після народження донечки, чоловік купив їй прості недорогі повстяні чобітки — бурки, в яких ходять бабусі. Через рік Світлана помітила на Дарницькій площі магазин «Все для художнікiв», і вирішила прикрасити трохи поношені мешти. Продавці порадили придбати акрилові фарби. І жінка розмалювала своє взуття маками.
-Після цього розписувала квітами (орхідеями, маками, незабудками, бузком, тюльпанами) взуття родичів, подруг і знайомих — набивала руку. Зараз чимало людей освоюють те чи інше ремесло за статтями і відеоуроками в Інтернеті. А я всьому вчилася сама. У мене з’явився свій почерк, мої роботи стали впізнавані. Потім порадили підробляти на цьому. Розмістили в Facebook пост з фотографією розписаних бурок і пропозицією замовити їх. Ціну попросили невелику — близько 200-300 гривень. І мені почали дзвонити, писати. Я злякалася такого ажіотажу. Довелося видалити оголошення. Воно наочно показало, що взуття з ексклюзивними малюнками буде користуватися попитом. Через деякий час я розмістила ще одне оголошення в Facebook.
Світлана Мілєєва
В самому початку Світлана відгородила в квартирі невеличкий закуток і перетворила його в творчу майстерню. Після роботи, в основному по ночах розписувала взуття. Кількість замовлень росло завдяки переказам від однієї клієнтки до іншої. Тому майстриня попросила керівництво компанії перевести її більш зручний графік: доба робота, троє — удома.
-За три-чотири дні завдяки розпису взуття заробляла стільки, скільки за місяць на основному місці роботи. А потім і зовсім вирішила звільнитися. Спочатку у мене була маленька майстерня на вулиці Тарасівській, а потім знайшла офіс поряд з домом. Промислові машини для пошиття шкіряних сумок та рюкзаків стоять дуже дорого. Щоб їх купити, ми витратили майже всі наявні у нас заощадження. Але не шкодуємо про це. Сумки і рюкзаки з малюнками користуються великим попитом. Їх шиють двоє майстрів і мій чоловік.
-Чи постраждав бізнес за час локдаунів?
-Для мене це дивно, але не постраждав! В деякому плані навіть розширився. Перший тиждень минулорічного локдауну замовлень не було ніяких, наче все вимерло. Я трохи перелякалася, тому що мої вироби не першої необхідності, тому що така невизначена ситуація в країні, і я від неї залежу в першу чергу. Але тиждень минув, і все повернулося на свої місця, а потім навіть збільшилися замовлення. Я пов’язую це з тим, що, все ж таки, людям потрібен позитивний настрій, віра в те, що все буде добре, що все це колись закінчиться, можна буде причепуритися, вийти в люди, похвалитися обновами.
Раніше Світлана Мілєєва працювала з партнерами з Вінниці, вони шили взуття, пропонували продукцію, а вона її викупала та розписувала. Традиційно фабрики шиють вироби нейтральних кольорів — чорний, сірий, коричневий, бордовий. В нинішньому році Мілєєва сама замовила в Італії невеликі партії шкіри дуже яскравих життєрадісних кольорів, які, вважає, будуть модними в найближчі сезони, надіслала її на фабрику під зобов’язання викупити всі вироби. А в своїй майстерні з тієї ж шкіри чоловік Світлани шиє гаманці, рюкзаки та сумки. Потім це оздоблюють однаковими малюнками, створюють комплекти.
-В мене за сумки, рюкзаки та аксесуари відповідальні чоловік та брат, адже ми створили сімейний бізнес. Я відповідаю за взуття та малюнки, за роботу із замовниками. В наш маленький шоу-рум можуть дістатися тільки кияни та мешканці області, але 80 відсотків наших виробів ми продаємо онлайн за допомогою моєї особистої сторінки у Фейсбук. Так склалося, що саме через неї я спілкуюсь з замовниками, у нас тут дуже тепла дружня атмосфера. Натепер нам не потрібен сайт, тому що з тією кількість замовлень, дай Бог, щоб впоратися, і нині завантаженість така, що відповідає нашим можливостям.
-Як ви знаходите сюжети для малюнків?
-Частково нові малюнки з’являються завдяки клієнтам. Люди надсилають нам ескізи, ми їх виконуємо. Більшу частину виробів ми оздоблюємо за моїми ідеями. Я можу годинами гортати Pinterest, де багато цікавих сюжетів. В мене бувають такі періоди, коли ні що не подобається, такий собі «творчий колапс», коли не розумію, чого саме хочу. А потім починається «нова хвиля», знаходжу ідеї. Ще я маю у телефоні 2-3 тисячі фото та скріншотів, які роблю постійно. Гортаю їх, підбираю, компоную. Одна з останніх робіт була з цікавою історією. Мені колега на День народження надіслала привітання з дивовижним малюнком: гарне око, в якому віддзеркалюється маленька пташка колібрі. Я хвилин 10 не могла очей відвести. Потім перенесла малюнок на рюкзак й одразу ж отримала 15 замовлень на виріб.
Світлана Мілєєва розповіла, що бувають сюжети й вироби «для всіх» — вони багатьом подобаються. А буває, вона щось намалює особливе, «зі змістом», і розуміє, що воно швидко не знайде замовника. Такі вироби лежать, чекають і обов’язково знаходиться людина, яка каже «Вау! Хочу саме це!».
-Може це містика якась, але багато було випадків, коли, наприклад, черевики з малюнком «зі змістом», зроблені в одному розмірі, раптом подобаються людині саме з таким розміром взуття.
До Мілєєвої значна частина замовлень надходить з-за кордону. Наприклад, для дівчини з Ізраїлю намалювали на елегантних замшевих черевичках і сумочці її вівчарку.
-Зараз в штаті нашої невеликої фірми чотири професійні художника. Так що значну частину творчої роботи виконують вони. Я теж її не залишила, але багато часу доводиться витрачати на вирішення організаційних питань. Не можу сказати, що зараз заробляю набагато більше, ніж коли все робила сама. Втім, головне, що на життя вистачає і я займаюся улюбленою справою. Для успіху бізнесу потрібна непохитна віра в себе, в свою справу, а ще працездатність. І вже потім трохи таланту і везіння…
Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
