87
Київрада ухвалила бюджет-2025, а також Програму економічного та соціального розвитку на наступний рік, Стратегію розвитку до 2027 року
Доходи Києва на 2025 рік становлять 91 105,9 млн грн (87 536,9 млн грн — загальний фонд і 3 569 млн грн — спеціальний фонд).
Видатки на 2025 рік становлять 89 779,8 млн грн (69 048,4 млн грн — загальний фонд і 20 731,4 млн грн — спеціальний фонд).
Очільники міста запевняють, що бюджет збалансований, усі сфери життєдіяльності столиці, всі проєкти забезпечено, окрім усього, «щоб і військовим допомагати» також, говорить мер Віталій Кличко.
Багатьох небайдужих громадян дивує, що під час війни знову витрачають бюджетні кошти на шляхи та мости. Скажімо, 200 мільйонів гривень виділяють на будівництво під’їзної автомобільної дороги до летовища «Київ» (Жуляни), яке сьогодні не працює. Чи доцільні такі витрати?
Це лише невеликий перелік інвестиційних проєктів, що входять до капітальних вкладень бюджету Києва на 2025 рік.
Судячи з коштів, які планують в інтересах Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, то ця галузь може «раювати» – депутатська провладана більшість проголосувала за збільшення суми на 1,4 мільярда гривень. Знову «з’їсть» значні кошти Подільсько-Воскресенський мостовий перехід, який ніяк не добудують – 380 мільйонів гривень. 700 мільйонів гривень передбачено на реставрацію і протиаварійні роботи на мосту «Метро» (раніше було виділено аванс у сумі 250 мільйонів).
Величезні суми коштів виділили на комунальний транспорт. Мер бідкається, що він є дотаційним, кожен другий пільговик їздить у трамваях, автобусах, метро безкоштовно. Вісім мільярдів гривень – ось сума дотацій лише на комунальний транспорт.
Житлово-комунальна сфера потребує понад сім мільярдів гривень. Ці кошти заплановано в бюджеті. Тарифи для населення залишаються на попередньому рівні, хоча держава не виконує обіцянки щодо компенсування місту різниці в тарифах, обурюються посадовці КМДА.
Слухаючи виступи керівників міста, складається враження, що багатомільйонний мегаполіс ефективно розвивається, хоча і є певні проблеми, про киян добре дбають, управлінці успішно долають деякі труднощі на тому чи іншому напрямку. Словом, оплески? Доповідь директорки Департменту економіки та інвестицій КМДА Наталії Мельник щодо Стратегії розвитку до 2027-го просто «заряджала» великим оптимізмом, і пересічний киянин, можливо, думає: які ж молодці в міській адміністрації – в цьому документі передбачено майже все для блага мешканців. Зокрема, є красиві слова про екологічний комунальний транспорт, його безбар’єрність, посилення безпеки у парках, скверах, школах, на дитячих майданчиках.
Навіть не забули наголосити на «підзвітності та прозорості» рішень органів міської влади. Не врахували тільки сумні реалії міста, не згадавши ні про старі автобуси, трамваї, ні про непрацюючі кондиціонери в салонах комунального транспорту, ні про погане трамвайне полотно на багатьох вулицях, ні про електронні табло на зупинках очікування, яких дуже бракує, ні про те, коли ж нарешті буде замінено усі маломісткі комерційні маршрутки сучасними великими міськими автобусами, ні про багато чого іншого. А щодо «підзвітності та прозорості» в діяльності столичних управлінців, то це просто якась «комедія» грається. Насправді панує авторитаризм, особливо у призначенні кадрів.
Про яку безпеку дітей можна заявляти, коли під час відключення світла в школах учні виконують домашні завдання «під ліхтарик», ідуть темними сходами шкільних будівель?! Міська влада відхилила пропозицію опозиційних депутатів перерозподілити з бюджету міста 120 мільйонів гривень на забезпечення шкіл альтернативними засобами живлення. І це називається «турботою» про підростаюче покоління? Замислимося: на сферу освіти передбачено майже 32,4 млрд грн. З цієї великої суми пошкодували 120 мільйонів для енергозабезпечення шкіл та дитсадків. Тобто «темна» для київських дітей (а це понад 400 шкіл!) триває. Заступник голови КМДА Валентин Мондриївський вважає, що місто не може одночасно закупити так багато генераторів, щоб їх вистачило для усіх шкіл. Хіба не відмовка?
Поговоримо про сферу освіти і з такого боку. За словами мера, на цьому напрямку – особлива підтримка. Справді? Чому ж тоді в Стратегії про це не йдеться? В документі зазначено, що рівень зарплати вчителів визначається як 80 відсотків від середньої зарплати по місту. «Це – ганьба!», – стверджує голова постійної комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності Київської міської ради Андрій Вітренко.
І вкотре виникає запитання: чи здатні столичні керманичі опуститися з небес на грішну землю? Києву не потрібне лакування дійсності, як і переможні реляції, «загорнуті» в маніпуляційну обгортку цифр.
На думку депутатки Євгенії Кулеби, Стратегія не містить інформації про ефективний розвиток громадського транспорту, про те, збільшується чи зменшується територія зелених насаджень (насправді – зменшується). Зате будівництво мостів нині, виявляється, є дуже стратегічним завданням. Основним ризиком невиконання цього документу є неефективне управління містом, переконана Євгенія Кулеба.
Пора б уже за голову взятися від того, що реально відбувається. Ось, що сказав депутат Андрій Вітренко:
«Зношеність інженерних мереж у місті сягнула 70 відсотків, зношеність рухомого складу трамваїв – 75 відсотків, тролейбусів – 72 відсотки, автобусів – 83 відсотки. Питома вага інновацій у відсотках (нагадаю, що в Стратегії вказано: «Київ є інноваційним містом») – з 16 відсотків у 2019 році триває «падіння» до пяти відсотків».
Депутатка Лілія Пашинна звернула увагу на такий прикрий факт зі сфери житлово-комунального господарства. За весь період каденції Віталія Кличка на посаді очільника міста було замінено усього 152 метри мереж за новітніми технологіями. Чому на заміну мереж наступного року в бюджеті закладено менше коштів, аніж цьогоріч?
І що чуємо від директорки Департаменту економіки та інвестицій КМДА Наталії Мельник? Що нині в системі ЖКГ є інші виклики, насамперед забезпечення життєстійкості, енергостійкості міста. А з усіма негараздами, які трапляються, «оперативно справляється «Київтеплоенерго». Тільки ось чому цих негараздів стає все більше?
У сесійній залі лунала справедлива критика на адресу міської влади.
«Вважаю, що Стратегію неякісно розроблено, – сказав депутат Микола Конопелько. – Тому, що в цьому документі не йдеться ні про затвердження Генерального плану Києва, ні про винесення шкідливих вирбництв за межі міста, ні про встановлення меж міста. Немає нічого про розвиток суспільства та його розбудову».
Депутатка Ксенія Семенова звернула увагу колег на те, що в Стратегії є дуже багато суперечностей. Наприклад, документом передбачено збільшити частку пішоходів та користувачів громадського транспорту, водночас немає жодного слова про розвиток трамвайної мережі, альтернативне живлення світлофорів (а це важливо під час відключень світла).
Хотілося б прочитати в Стратегії і про те, коли буде встановлено валідатори для безготівкової оплати проїзду у приватних маршрутках.
«Ця робота проводиться», – пояснила Наталія Мельник.
Назвіть у такому разі дату, коли запрацюють валідатори. А її ніхто не наважиться назвати. Ось і виходить, що місто не здатне вирішити просте завадання. Може, заважає корупційна складова?
Тому хотілося б побажати промерській більшості у Київраді: менше оплесків, шановні, більше – правдивих оцінок!
Міський голова Кличко хвалиться:
«Робимо все для допомоги захисникам».
Та чи справді?
«Перше і найголовніше, чого не вистачає бюджету, це видатків на Збройні Сили України», – стверджує депутат Андрій Вітренко.
Коли нарешті керівники міста зрозуміють, що шляхові розв’язки та під’їзні дороги до непрацюючих обєктів можна збудувати і після перемоги над ворогом? Сьогодні ж максимум бюджетних коштів потрібно направляти в оборонний сектор, для забезпечення воїнів усім необхідним. Натомість Київ виділяє незначні кошти для фронту зі стомільярдного бюджету, продовжуючи переконувати всіх нас, що це – «дуже велика підтримка» воїнів.
Богдан ТУР
Про бюджет Києва 2025 року дивіться в новому випуску ютуб-проєкту “В тіні каштана”
