87
Програма складається з практичного та теоретичного курсів, однак практику проходитимуть не всі
З 1 вересня 2025 року у всіх вищих навчальних закладах з’явиться новий предмет – базова загальновійськова підготовка (БЗВП). Відповідний закон підписав 15 січня Президент України Володимир Зеленський.
Каштан NEWS зібрав актуальні відповіді на найпоширеніші запитання, пов’язані з БЗВП.
Скільки це триватиме та де проводитиметься?
Програма розрахована на 300 академічних годин – 90 годин теорії та 210 годин практики. Теоретичний курс проводитиметься безпосередньо у вишах, практичний – у спеціальних навчальних центрах ЗСУ під час канікул (щоб не заважати основному навчанню).
Студентам, які вступили до вишу після школи, БЗВП викладатиметься на другому курсі. Для тих, хто здобуває вищу освіту, вже маючи ступінь молодшого бакалавра, фахового молодшого бакалавра та молодшого спеціаліста, базова військова підготовка розпочнеться на першому курсі.
Для кого БЗВП є обов’язковою?
Теоретичний курс читатимуть усім студентам денної та дуальної форм навчань незалежно від статі та стану здоров’я. Практичний курс є обов’язковим лише для студентів-чоловіків, придатних за станом здоров’я.
«Відмова здобувача освіти чоловічої статі, який визнаний придатним до військової служби, від проходження практичної підготовки базової підготовки є підставою для його відрахування із закладу освіти відповідно до законодавства», – зазначають у Міноборони.
Перед початком практичної частини студенти-чоловіки мають пройти медогляд згідно з Положенням про військово-лікарську експертизу в ЗСУ. Ті, хто будуть визнані непридатними до військової служби, будуть звільнені від практичних занять.
Жінки, які придатні за станом здоров’я, можуть приєднатися до практичних занять добровільно, однак для цього їм необхідно буде стати на військовий облік у ТЦК та СП.
Чому навчатимуть на практичних та теоретичних заняттях?
Як обіцяють у Міністерстві оборони, під час проходження курсу БЗВП студенти отримають базові знання з тактики, домедичної допомоги, психологічної підготовки, основ військової дисципліни, міжнародного гуманітарного права та навичок поводження зі стрілецькою зброєю. Основний акцент буде зроблено саме на тренуванні зі зброєю, а також на орієнтуванні на місцевості та забезпеченні власної безпеки в умовах бойових дій тощо.
Під час занять студенти використовуватимуть стандартне стрілецьке озброєння ЗСУ – зокрема, автомати, кулемети та гранатомети. Також учасників практичних занять знайомитимуть із військовою технікою – в залежності від її наявності в навчальних центрах.
Чи склададимуть студенти присягу після проходження БЗВП?
Базова загальновійськова підготовка є заміною обов’язкової базової військової служби, яку, за законом, мають пройти всі чоловіки у віці 18-25 років. Тому після проходження повного курсу БЗВП студенти складають військову присягу та отримають сертифікат і військо-облікову спеціальність.
Крім того, проходження БЗВП, як і обов’язкової базової військової служби, буде необхідною умовою для першого працевлаштування на державну службу, в органи місцевого самоврядування або прокуратуру.
Чи можуть мобілізувати студента, який склав присягу після проходження БЗВП?
Згідно з чинним законодавством, мобілізація чоловіків можлива лише після досягнення ними 25-річного віку. Тому якщо студенту ще не виповнилося 25 років, мобілізації він не підлягає. Однак із 18-річного віку він може, за бажання, долучитися до служби в Силах оборони, підписавши контракт.
Чи передбачається альтернатива проходження БЗВП студентам, чиї релігійні переконання не дозволяють їм брати до рук зброю?
Нині таку можливість не передбачено. Як роз’яснили в Міноборони, складання іспитів з БЗВП та присяги є обов’язковою умовою навчання студентів-чоловіків у вишах.
«Якщо студенти за якимись принципами, наприклад, не можуть скласти іспит чи склали його на «незадовільно», якщо вони відмовляються прийняти військову присягу, вони не зможуть у майбутньому проходити навчання у вищих навчальних закладах», – роз’яснив заступник міністра оборони Сергій Мельник.
Водночас юрист Ростислав Кравець звертає увагу на те, що такий підхід протирічить частині 4 статті 35 Конституції України: «У разі якщо виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов’язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою».
«Поки є час, я би радив це питання врегулювати на сьогоднішній день, тому що це основи Конституції, основи прав людини», – зазначив Кравець.
Костянтин МИХАЙЛЕНКО
