«Кобзарська трійця» — фестиваль для тих, хто хоче відкрити собі українську культуру через один із найдавніших її проявів — співогру та світоглядно-філософські надбання кобзарів. На події є змога послухати наживо думи та епічні пісні, пройняті духом та історією наших предків, поспілкуватися з кобзарями та відчути віковічну традицію у центрі сучасного міста.
Працюватимуть майстерні зі створення традиційних музичних інструментів. Фото: Музей Івана Гончара
У програмі фестивалю — звичаєве кобзарювання на вулиці, концерт з виступами кобзарів, бандуристів та лірників, майстер-класи, фільми про історію та сьогодення кобзарської традиції, а також українські традиційні танці у супроводі капел троїстої музики. Діятимуть майстерні зі створення традиційних музичних інструментів, а також майстер-класи співогри на кобзарських інструментах: бандурі, кобзі, лірі.
У неділю відбудеться традиційний обряд освячення музичних інструментів у Трапезному храмі святого Апостола і Євангеліста Іоанна Богослова (територія Михайлівського Золотоверхого монастиря).
Фестиваль «Кобзарська трійця» проводиться вже більше десяти років і сприяє поширенню правдивої української культури та її збереженню. Його співорганізатори, сучасні кобзарі, завдяки художнику та бандуристу Георгію Ткаченку — єдиній людині після Другої світової війни, що грала на народній кобзі, відродили майже втрачену в середині ХХ століття кобзарську традицію і оживили спадок видатних співців минулого (Петра Древченка, Остапа Вересая, Єгора Мовчана та інших). У сучасних Кобзарських Цехах, які функціонують на зразок історичних кобзарських об’єднань, послідовники давніх кобзарів опановують співогру і світоглядно-філософські надбання кобзарства і продовжують передавати їх молоді. У репертуарі цехових співців — думи, історичні пісні, канти, псальми, пісні побутові та жартівливі, народні танці. Деяким творам із репертуару кобзарів уже більше 500 років і їх також можна буде почути на Фестивалі.
На події є змога послухати наживо думи та епічні пісні, пройняті духом та історією наших предків. Фото: Музей Івана Гончара
Програма фестивалю
Субота, 19 червня 2021
10:00 — 17:00 Подвір’я та приміщення Музею Івана Гончара / вул.Лаврська 19
● Навчання/переймання співогри на кобзарських інструментах: кобза, бандура, ліра
● Демонстрація виготовлення бандури, кобзи, ліри
● Виставка-продаж тематичної літератури, відео- та аудіопродукції / Видавець Олександр Савчук, Кобзарський Цех
● Показ фільмів про історію та сьогодення кобзарської традиції
● Кобзарювання братчиків Кобзарського цеху на вулиці
17:00 — 19:00 Подвір’я Музею Івана Гончара / вул.Лаврська 19
Концерт кобзарів, лірників і бандуристів Олександр Тріус, бандура, ліра (Ромен) Михайло Хай, ліра (Київ) Володимир Кушпет, кобза, бандура (Київ) Едуард Драч, кобза (Київ) Ярослав Крисько, бандура (Львів) Михайло Коваль, бандура (Черкащина) Ждан, бандура (Київ) Сергій Чурай, бандура (Київ) Андрій Селецький, кобза (Львів) Тарас Козуб, ліра (Київщина)
Неділя, 20 червня 2021
9:30 — 13:00 Трапезний храм Св.Апостола і Євангеліста Іоанна Богослова (Михайлівський Золотоверхий монастир / вул.Трьохсвятительська 8) Освячення музичних інструментів братчиків Кобзарського Цеху на церковній службі.
14:00 — 17:00 Подвір’я та приміщення Музею Івана Гончара / Лаврська 19
● Показ фільмів про історію та сьогодення кобзарської традиції
● Виставка-продаж тематичної літератури, відео- та аудіопродукції / Видавець Олександр Савчук, Кобзарський Цех
● Кобзарювання братчиків Кобзарського цеху на вулиці
17:00 — 19:00 Подвір’я Музею Івана Гончара / вул.Лаврська 19
Концерт кобзарів, лірників і бандуристів Лайош Молнар / ліра / Львів Ярема, ліра, бандура (Київ) Тарас Компаніченко, кобза, бандура (Київ) Кость Черемський, бандура (Харків) Назар Божинський, бандура, ліра (Харків) Андрій Ляшук, ліра (Рівне) Олександр Андрійченко, бандура (Київ) Сергій Волченко, бандура (Київ) Святослав Силенко, бандура (Київ) Микола Товкайло, бандура (Переяслав)
Про відродження традиції та фестиваль розповів Михайло Товкайло, цехмайстер Київського кобзарського цеху, одного з трьох центрів збереження традиції (інші існують у Львові та Харкові)
«Цех об’єднує людей, які грають на бандурах, кобзах, лірах та співають традиційні кобзарські твори, — наголошує він. — Головна мета кобзарських цехів — зберегти давню традицію кобзарства та продовжити її. Ми не створюємо нових творів. Традиційний кобзарський репертуар включає канти, псальми, тобто твори релігійної тематики, які кобзарі співали поза церквою, а також — українську епіку: думи, історичні пісні, козацькі пісні, балади. Крім цього, влаштовуємо наукові конференції, досліджуємо кобзарство та лірництво».
За його словами, навчання триває, як і у старі часи, залежно від здібностей та віку учня. Чим старший чоловік, тим швидше він переймає світоглядно-філософські принципи кобзарства та практику співогри. Загалом, навчаються кобзарству 3-5 років. Приходять всі, хто хоче, незалежно від віку. Спосіб навчання традиційний, народний — із уст в уста та персональний підхід, незалежно від того має учень музичну підготовку чи ні. Окрім співогри, кожен учень також йде в науку до гарного майстра, який вміє робити бандуру, кобзу, ліру, та майструє для себе інструмент. Таким чином він отримує собі інструмент, хай недосконалий, але на ньому вже можна вчитися. Сам Михайло Товкайло навчався спочатку у самодіяльній капелі бандуристів у Андрія Бобира, а був знайомий з Георгієм Ткаченком.
Микола Товкайло займається козбарством з 1970-х років, був знайомий з носієм традиції Георгієм Ткаченко
Кобзарських інструментів, що використовуються для супроводу при виконанні кобзарського репертуару, є три — бандура, кобза та ліра. Бандура — гуслеподібний інструмент і скоріше за все походить від давньоруських гуслів. Вирізняється формою, має деяку асиметрію та багато приструнків. Кожна струна у бандури настроєна на певний лад і струни не перетискаються при грі. Кобза є симетричною, і це є лютнеподібний інструмент. У неї всього 12 струн, 6 на басах і 6 приструнків. Головна мелодія видобувається перетисканням струн на грифі, а приструнки слугують для прикрашання мелодії. Колісна ліра чи реля — це клавішно-смичковий інструмент, роль смичка відіграє коліщатко, а мелодія видобувається притисканням клавіш. І якщо кобзу та бандуру, можна сказати, придумали українці, то ліра була запозичена з Європи.
«Впродовж двох днів фестивалю ми будемо кобзарювати біля вхідної брами до Музею Івана Гончара, як традиційно це й відбувалося, — анонсує Михайло Товкайло. — Буде два концерти, де виконуватимемо традиційний кобзарський репертуар. До виступів залучаємо й наших кращих учнів, аби привчати до публіки. Тільки на фестивалі у Музеї Івана Гончара. ви зможете побачити традиційних бандуристів та лірників, почути у їх виконанні справжні кобзарські думи, історичні, козацькі пісні, балади, канти і псальми».
ХІІІ фестиваль української епічної традиції «Кобзарська трійця»
Коли: 19 та 20 червня
Де: Музей Івана Гончара, вул. Лаврська, 19
Вхід вільний
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
