Адвокат Мицик вважає, що правоохоронна система часто діє з урахуванням громадської думки, а не відповідно до закону
Реакція поліції під час терористичного акту в столиці 18 квітня 2026 року виявила глибоку проблему українського законодавства: співробітники правоохоронних органів часто сумніваються, чи застосовувати зброю через побоювання опинитися у в’язниці. Про це заявив адвокат Олег Мицик, коментуючи дії представників силових структур під час екстреної події, повідомляє «Главком».
Коментуючи відомості про те, що правоохоронці нібито могли покинути місце події, Мицик зазначив: «Якщо втекли і залишили травмовану дитину – це вкрай низький вчинок, який має отримати кримінально-правову оцінку». Проте основну увагу юрист акцентував на тому, чому поліція часто проявляє нерішучість.
За словами адвоката, головна проблема полягає в тому, як держава оцінює дії правоохоронців «після факту». «Рішення про використання зброї поліцейський чи військовий в Україні приймає за лічені секунди, але живе з його наслідками роками», – підкреслює він.
Мицик навів два гучні приклади, які, на його думку, дезорієнтують силові структури.
Справа Колмогорова (2014 рік)
Адвокат нагадав, що подія трапилася у зоні воєнних дій на блокпосту неподалік Маріуполя.
«Нічний час, транспортний засіб рухається у напрямку моря, не реагує на вимоги військових зупинитися і, згідно з матеріалами справи, подає світлові сигнали в бік берегової лінії (у море), після попереджувальних заходів відкривається вогонь, в автомобілі гине пасажирка, потім держава кваліфікує це як навмисне вбивство, суд першої інстанції присуджує 13 років позбавлення волі, при тому що стріляли декілька військових, але відповідальність покладається фактично на одного», – згадує обставини справи адвокат.
Через роки в касації вирок було анульовано, а Колмогорова звільнили безпосередньо в залі суду. «Тобто людина в умовах бойових дій спочатку отримує 13 років за навмисне вбивство, а згодом держава визнає, що не може це довести», – акцентує адвокат.
Справа патрульного у Дніпрі (2023 рік)
Інша подія, про яку згадав адвокат, трапилася у 2025 році у Дніпрі, коли звичайна перевірка автомобіля патрульними за короткий час переросла в конфлікт. Кермувальник автівки, яку зупинили правоохоронці, поводився агресивно, почав чинити активний опір, а згодом застосував силу до поліцейських. Фактично відбувся напад на жінку-поліцейську, нападник зламав їй ніс, завдав інші ушкодження. Напарник поліцейської застосував табельну зброю, в результаті чого нападник загинув. «Надалі юридична кваліфікація знову максимально сувора – навмисне вбивство плюс перевищення влади, справа розглядається в суді, запобіжні заходи змінюються, але остаточного рішення немає вже тривалий час, враховуючи, що сам факт нападу та насильства щодо поліцейських ніхто не спростовує», – зазначає адвокат.
На думку Мицика, в обох випадках картина схожа, людина діє в умовах ризику, часто в стані стресу, в умовах, де затримка може призвести до смерті, але після цього її дії роками аналізуються в кримінальному процесі, причому з найважчою первинною кваліфікацією. Питання тут навіть не до конкретних судів чи слідчих, проблема глибша, вважає він.
Адвокат підкреслює, що в українському законодавстві формально існують інститути необхідної оборони, крайньої необхідності, уявної оборони, застосування сили правоохоронцями, але фактично немає чіткої, передбачуваної межі, де закінчується правомірна дія і починається злочин, а кожен випадок оцінюється вже після того, як він стався, в інших умовах, іншими особами і часто через призму результату, а не ситуації, в якій приймалося рішення.
Мицик вважає, що правоохоронна система часто діє, зважаючи на суспільну реакцію, а не на закон. «Це популізм у діях правоохоронної системи, коли відразу після події з’являється потреба швидко зреагувати… і, по суті, передбачити очікування суспільства. За таких обставин початкова кваліфікація часто формується з огляду на те, «як це виглядатиме» і куди в цей момент «віє вітер» суспільної думки», – зауважує Олег Мицик.
На думку юриста, доки межа між необхідною обороною та злочином не буде чітко окреслена, правоохоронці будуть діяти під впливом страху перед ув’язненням.
«Хтось вагається там, де треба діяти миттєво, хтось діє і потім роками доводить, що не є злочинцем», – підсумував адвокат.
Нагадаємо, стрілець, який вчинив теракт у Києві та холоднокровно вбив шістьох людей, спочатку посварився із сусідом та вистрілив у нього з травматичної зброї.
Раніше генерал поліції Євгеній Жуков подав у відставку з посади керівника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України. Рішення про звільнення було прийнято після скандалу з патрульними поліцейськими, які приїхали на місце теракту в Києві, але втекли після пострілів.
Також Нацполіція розпочала службове розслідування щодо дій поліцейських під час теракту в Києві. На період перевірки двох патрульних відсторонено від виконання службових обов’язків. За фактом неналежного виконання службових обов’язків працівниками поліції під час теракту у столиці розпочато кримінальне провадження.
Напередодні в мережу потрапило відео, на якому зафіксована бездіяльність двох працівників поліції, які не вжили заходів для знешкодження нападника. Правоохоронці, які прибули на виклик, покинули місце події відразу після перших пострілів. У коментарях під дописом у мережі користувачі зазначали, що через дії поліцейських цивільні особи залишилися без захисту. Зокрема, дитина була змушена рятуватися від вогню самостійно, а одному з дорослих чоловіків врятуватися не вдалося.
Як відомо, 18 квітня у Голосіївському районі столиці 58-річний уродженець Москви відкрив стрілянину по людях, після чого забарикадувався у приміщенні супермаркету та утримував заручників. Одночасно виникла пожежа у квартирі, де був зареєстрований нападник. На місце оперативно прибув прокурор міста Києва. Під час штурму спецпідрозділом КОРД стрільця було ліквідовано.