Столичному очільнику пощастило: незважаючи на надзвичайно важку зиму, корупційні перипетії та атаки з Офісу президента, він вистояв і зберіг усіх основних членів своєї команди
«Київ може опинитися під загрозою запровадження прямого президентського управління». Такий резонансний прогноз «Главкому» доводилося чути від кількох представників влади ще пів року тому. Корупційні скандали, сувора зима, потужні російські удари по столичній енергосистемі, великі аварії, заморожені оселі – все це ставало підставою для публічної критики київського градоначальника Віталія Кличка і для наступних організаційних рішень.
Персонально президент Володимир Зеленський закидав Кличку, що міська влада, на відміну від керівництва багатьох інших міст, не змогла належним чином підготуватися до зими і робить недостатньо для виходу з кризи. Очільник держави навіть видавав урядові розпорядження щодо порятунку критичної ситуації у головному мегаполісі країни…
Мер Києва Віталій Кличко у відповідь на докори за погану підготовку столиці до зими звинуватив центральну владу у перекладанні відповідальності та політичному характері претензій фото: kyivcity.gov.ua
Але Кличко, який керує містом вже друге десятиліття, вчергове підтвердив, що вміє виходити «чистим» з будь-якої халепи. Дуже непроста історія стосунків з центральною владою дозволяє столичному меру представляти навіть цілком неупереджені зауваження як «політичне переслідування».
Перед Кличком вже є приклади регіональних центрів (Рівне, Житомир, Суми, Полтава, Кропивницький…), які після 2022 року залишилися без законно обраних мерів. А показові «обезголовлювання» Чернігова та Одеси стали прямим наслідком явного втручання Офісу президента у справи міст. Однак з Києвом до такого, незважаючи на всі скандали, досі не дійшло. А якщо говорити відверто і без зайвих слів – намагання ОП захопити владу у столиці та усунути незручного міського голову вкотре закінчилися провалом.
Навіть голосні корупційні розслідування проти членів команди Кличка виглядають в очах соціуму та західних партнерів меншим лихом, ніж ще один підрив місцевого самоврядування. Цим і користується мер столиці. Найбільш «заплямовані» члени його команди – досі на посадах. Хіба що іноді під тиском обставин їм доводиться приміряти інший – менш помітний – статус…
Більше, ніж консультант. Поворозник знову в строю
Фактично одну з найважливіших ролей у вертикалі, яку збудував Кличко, продовжує відігравати колишній перший заступник голови КМДА Микола Поворозник. Після перестановок у мерському офісі зараз Поворозник має скромний статус радника «з питань впровадження антикризових заходів в умовах надзвичайної ситуації в столиці». Але це, як запевняють джерела в оточенні мера, не повинно нікого обманювати. Реальний вплив цього посадовця, який фактично керує Києвом друге десятиліття, не зменшився…
Експерший заступник голови КМДА Микола Поворозник хоч і перейшов на менш статусну посаду радника, колишній вплив не втратив фото: facebook.com/povoroznyk.m
Навколо усунення Поворозника та його повернень до Хрещатика розгортався цілий серіал. Кличко усував чиновника з посади ще у 2020 році на час слідства, коли СБУ підозрювало соратника у корупції. Але в результаті після річної «вимушеної перерви» Поворозник у квітні 2021 року повернувся до виконання своїх обов’язків. Вдруге соратник Кличко потрапив у немилість у 2025 році: цього разу його звільнення ініціювали всі фракції Київради (крім мерського «Удару»).
Формальною причиною для невдоволення стало святкування Поворозником дня народження у день скорботи в Києві. Фактично ж депутатів (зокрема, й партнерів «Удару» з «Європейської солідарності») дратував безмежний вплив Поворозника на фінансові потоки та багатомільярдні підряди в столиці. Тоді разом з Поворозником пішла й «його людина» на чолі столичної медицини – багаторічна очільниця департаменту охорони здоров’я Валентина Гінзбург.
Кличко відкрито зволікав зі звільненням цінного кадра, але змушений був поступитися. Однак далеко його не відпустив: Поворозник врешті повернувся до справ у зовні непомітній ролі радника.
«Повороз» досі ходить в КМДА як на роботу, – діляться інформацією з «Главкомом» джерела в оточенні Кличка. – Він, можливо, й не сидить до шостої вечора і нічого не підписує, але керує далі. Всі заступники перед ним виструнчуються, і формат роботи радником для нього навіть кращий – він не несе жодної офіційної відповідальності, а вплив зберігає не менший, ніж коли був заступником». Щоб сторонні розуміли вагу цього менеджера в КМДА, джерело уточнює: «Поворозник, та, можливо, Непоп (заступник голови КМДА, який відповідає за відновлення житла та будівництво укриттів – «Главком») – єдині в команді Кличка, хто може відповісти меру «ні».
Разом з тим співрозмовники з «Удару» вважають: Поворозник є фактично незамінним у команді Кличка. Рівноцінної заміни йому у вертикалі мера досі не знайшлося.
Братство «непохитних»
Поворозник – лише початок довгого переліку «непохитних» ветеранів команди Кличка. Про небажання київського голови розлучатися з підлеглими ходять легенди. У той час, як на вищих щаблях влади відбуваються кадрові перестановки, на Хрещатику час ніби зупинився.
Цей кадровий консерватизм найкраще демонструє динаміка змін у структурі заступників голови КМДА за останні роки – як «звичайних», так і «з питань здійснення самоврядних повноважень» (останніх узгоджує Київрада). А точніше, майже повна відсутність змін.
Так, головний з підготовки до зими заступник Кличка Петро Пантелеєв обіймає свою посаду з 2014 року.
Один з давніх соратників Віталія Кличка заступник голови КМДА Петро Пантелеєв відповідає за ключовий напрямок – підготовку Києва до зими фото: kyivcity.gov.ua
З перших місяців мерства Кличка працює в КМДА і його давня соратниця Ганна Старостенко, яка займається гуманітарними напрямами. Ще з довоєнних часів в адміністрації працюють Валентин Мондриївський, Марина Хонда, В’ячеслав Непоп, Костянтин Усов, який на пару років «зник» у США, Володимир Прокопів, керівник апарату Дмитро Загуменний… Формальний новачок серед заступників – Олег Куявський, який був призначений у серпні 2025 року, але й він до того працював на різних посадах в КМДА з 2014-го…
Звичайно, за цей час в оточенні київського мера траплялися і втрати. Так, Петро Оленич був спочатку відсторонений, а потім звільнений з посади заступника голови КМДА у 2025 році після операції «Чисте місто» та отримання підозри від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Після корупційних скандалів летіли голови керівників держпідприємств та департаментів КМДА, але це виглядало, скоріше, як вимушений акт самопожертви, необхідний для збереження кістяка команди.
Окреме місце серед заступників голови КМДА займає Володимир Прокопів, який очолює в Київраді фракцію «затятих партнерів» «Удару» – «Європейську солідарність». Кличко відсторонював його від посади заступника у 2024 році, коли стало відомо, що тесть, теща та дружина Прокопіва за час його роботи в Київраді та КМДА придбали багато дорогої нерухомості в столиці, вартість якої не відповідала офіційним доходам родини. Крім того, двоє друзів заступника мера отримали у власність щонайменше шість об’єктів нерухомості, які раніше належали місту.
Відразу після цього Прокопів заявив, що написав заяву про звільнення з КМДА. Але заяви так ніхто і не побачив, Кличко відсторонив заступника тимчасово – на час перевірки. Слід згадати, що саме після цього між «ЄС» та «Ударом» виникла напруга, що негативно позначилося на подальших відносинах двох найбільших фракцій Київради.
У квітні 2025 року галасу наробила історія з підозрою, яку СБУ вручила Прокопіву прямо в готельному номері. Йому інкримінували сприяння незаконному переправленню військовозобов’язаних до Європи – виїзду за кордон 31 чоловіка під виглядом перевезення гуманітарних вантажів.
У квітні 2025 року заступнику голови КМДА та голові фракції «ЄС» в Київради Володимиру Прокопіву вручили підозру прямо в номері готелю фото: ssu.gov.ua
Та навіть попри нові звинувачення, в листопаді 2025 року Кличко повернув Прокопіва до КМДА з поясненням, що «від антикорупційних органів отримані висновки, в яких йдеться про відсутність порушень чи будь-яких зловживань». Зараз соратник Петра Порошенка опікується медичною сферою столиці разом з призначеною замість Валентини Гінзбург директоркою Департаменту охорони здоров’я Тетяною Мостепан.
Міцно і далі тримається давній друг Кличка, який не займає посад в структурі київської влади, – голова виконкому партії «Удар» Артур Палатний. Недоброзичливці Палатного стверджують, що саме Палатний досі представляє у столиці інтереси Комарницького, зокрема, через керівників комунальних підприємств, серед яких – скандальне КП «Спецжитлофонд». Також «правій руці» Кличка приписують вплив на кадрові рішення в КМДА – зокрема, призначення керівників департаментів.
Палатного, як і багатьох членів команди Кличка, не оминули обшуки правоохоронців у 2021 році. «Ударівець» називав їх «дешевим кіно» та «політичним замовленням». У прокуратурі запевняли, що провадження, в рамках якого проводилися обшуки, стосувалося «кришування» нелегального бізнесу, а саме – незаконних поборів з підприємців, які облаштували свої торгівельні точки в підземних переходах. Епізодично з’являється Палатний і на «плівках Комарницького», але про підозри НАБУ щодо нього наразі невідомо.
При цьому стара команда Кличка ревно стежить за тим, щоб до її вотчини не потрапили сторонні. За словами голови фракції «Голос» у Київраді Григорія Маленка, не тільки «ЄС», а й інші політсили, представлені в міськраді, комунікували з Кличком, щоб також отримати посади заступників із самоврядних повноважень в КМДА. «Але всі намагання перезібрати виконавчий орган, щоб усі політичні сили були представлені та несли спільну відповідальність за результат, – були марними», – бідкається Маленко.
Сам собі керуючий справами
Київрада, попри всі перманентні складнощі, також перебуває під контролем Кличка. Депутати, хоч іноді і з важкістю, приймають необхідні рішення. А величезний за мірками інших міст країни 106-мільярдний бюджет Києва перебуває під наглядом мерської вертикалі.
Після гучного минулорічного корупційного скандалу з «плівками Комарницького» мер відбувся легким переляком. Проте однією з найболючіших для нього стала відставка свого секретаря Київради Володимира Бондаренка.
Але навіть цю втрату Кличко використав на свою користь. Багаторічний міський голова сам більш-менш навчився мистецтву ведення сесії Київради і тепер категорично не хоче нікому віддавати місце секретаря. Поточною роботою міськради при цьому займається начальник управління забезпечення діяльності заступника міського голови «апаратник» Денис Хоменко, який на засіданнях сидить поруч з Кличком та допомагає йому, коли той починає плутатися в процедурних тонкощах.
Віталій Кличко після відставки свого соратника Володимира Бондаренка з посади секретаря вирішив вести засідання Київради самостійно і нікому не хоче передавати цю роль фото: kyivcity.gov.ua
«Знаєте, що змінилося зараз? Якщо депутат телефонує Кличку, то він додзвонюється, – описує «Главкому» метаморфози, що сталися у спілкуванні мера з депутатським корпусом, голова опозиційної фракції «Слуга народу» у Київраді Андрій Вітренко. – Раніше такого не було. Я як голова не останньої бюджетної комісії за п’ять років скликання Київради зустрічався з мером, мабуть, разів п’ять. А зараз це відбувається періодично: Віталій Володимирович принаймні намагається вислухати».
Така комунікабельність Кличка є прямим наслідком рішення вести засідання Київради самостійно – міський голова змушений регулярно спілкуватися з депутатами напряму. І цей процес є трудомістким та непростим.
Союзники «Удару» з «Європейської солідарності» після відставки Бондаренка розраховували отримати місце секретаря для свого представника. Також, за словами джерел «Главкома», внутрішню кампанію за висування на секретарську посаду вів ексзаступник голови КМДА, «ресурсний» член фракції «Батьківщина» Володимир Слончак. Він міг би зацікавити Кличка тим, що може забезпечити голоси не тільки колег з «Батьківщини», а й депутатів від «Єдності» та колишнього ОПЗЖ. Такий «запас підтримки» зробив би Віталія Володимировича менш залежним від не завжди прогнозованих партнерів з «ЄС».
Але є момент, про який не прийнято зараз говорити в команді мера. Віддати місце секретаря для Кличка – наразі закрита тема. «Віталій дуже побоюється сценарію з усуненням мера та фактичної передачі повноважень секретарю чи голові КМВА, – стверджує співрозмовник в оточенні міського голови. – До того ж, якщо запустити призначення нового секретаря, це спричинить список «побажань» переформатувати комісії – і незрозуміло, як з цього всього потім виплутатися».
Готуються до земельних питань
Зараз же в Київраді вільна не тільки посада секретаря: досі немає ясності, як далі працюватиме ключова земельна комісія. Її зараз очолює фігурант «плівок Комарницького» Михайло Терентьєв. В рамках операції НАБУ «Чисте місто» Терентьєва було затримано, але він вийшов з СІЗО під заставу в 20 млн грн.
Після скандалу Терентьєв покинув ряди фракції «Удар» та написав заяву про звільнення з посади директора комунального підприємства «Інженерний центр». Водночас він залишається головою земельної комісії у позафракційному статусі – партійний з’їзд «Удару» ухвалив рішення про відкликання у Терентьєва депутатського мандата, але й ця процедура застрягла в судах.
Михайло Терентьєв, який фігурує в справі «Чисте місто», встиг побувати в СІЗО, був виключений з фракції «Удар», але… продовжує очолювати скандальну земельну комісію фото: kyivcity.gov.ua
Проте робота земельної комісії наразі паралізована. Сумнівні «земельні» голосування після скандалу з плівками були заблоковані спочатку через суспільний резонанс, а в жовтні 2025 року було прийнято новий порядок підготовки та прийняття рішень про набуття та припинення прав на комунальні землі столиці авторства Вікторії Пташник («ЄС») та Дмитра Білоцерковця («Удар»).
«У земельних питаннях позитивні зміни точно є: перестали виносити пакетом по 100–200 земельних рішень за раз, на «обговорення» кожного з яких могли витрачати по пару секунд (коли просто називався номер справи і одразу питання ставилось на голосування). Просто бояться через те, що ми ухвалили нові правила, – стверджує співавторка нового земельного порядку Вікторія Пташник з «ЄС». – Питання тепер мають розглядатися в порядку черги за датою реєстрації: не можна швидко протягнути свіже «потрібне» питання – спочатку треба розглянути старі. До того ж, тепер треба багато інформації оприлюднювати під час розгляду земельних справ – різні зауваження, листи від правоохоронних органів, наявність спорів, обтяжень тощо. Коли стільки інформації у земельній справі підлягає обов’язковому оприлюдненню на сесії, не так просто протягнути щось незаконне. Плюс це привертає увагу правоохоронців».
Серед претендентів на місце Терентьєва в комісії в депутатському корпусі називають прізвища вищезгаданого Володимира Слончака («Батьківщина»), Зої Ярош («Голос»), Олеся Маляревича («Удар»), але поки питання зміни голови не вирішується.
Ткаченко – на вихід?
Ще один «червоний прапорець», який стримує Кличка від епопеї зі зміною секретаря, – побоювання розколу різношерстої фракції «Удар». Деякі члени фракції вже давно перебувають в автономному плаванні: той же Дмитро Білоцерковець, який у команді Кличка багато років, програв конкуренцію за вплив на мера та у вересні минулого року склав повноваження співголови мерської фракції в Київраді.
«Зараз я, в першу чергу, допомагаю військовим підрозділам – відстоюю субвенції, щоб місто виділяло більше коштів на потреби військових», – розповідає він «Главкому». А деякі «ударівці», які почувають себе «білими воронами» у рідній фракції, навіть воліють вирішувати свої питання не через мерію, а через «ворожу» Київську міську військову адміністрацію (КМВА). Щоправда, вплив цього «президентського намісника» в столиці тане як сніг навесні.
Загрозу двовладдя в місті, яка виникла після призначення головою КМВА Тимура Ткаченка наприкінці 2024 року, Кличку вдалося якщо не нейтралізувати, то відкласти.
На руку міському голові зіграли внутрішні зміни в Офісі президента, який переключився на вирішення важливіших завдань – від минулорічного «Картонного майдану» і переформатування уряду до нескінченного серіалу зі справою «Мідас». До того ж проблеми Кличка з центральною владою значною мірою були пов’язані з персоною всемогутнього колись ексголови Офісу президента Андрія Єрмака. Власне, призначення Ткаченка, який мав стати «чорною міткою» для Кличка, було однією зі «спецоперацій» Андрія Борисовича.
Ткаченко – прямий ставленик нинішнього міністра розвитку громад та територій і колишнього заступника керівника Офісу президента Олексія Кулеби, якого досі напряму асоціюють з Єрмаком. Після того як останній зібрав речі з ОП, Кулеба був одним з наступних кандидатів на вихід. В уряді йому втриматися поки що вдалося, проте позиції міністра суттєво ослабли. А з ними – і вплив у Києві, що відбилося і на становищі голови Київської МВА.
Голові КМВА Тимуру Ткаченку прогнозують скору відставку, проте сам він заперечує, що збирається залишати посаду фото: facebook.com/timurtkachenko
«Тимура вже «з’їли», але ще не звільнили, шукають заміну, – каже співрозмовник «Главкома» з команди Кулеби. – Цей експеримент визнаний не дуже вдалим. Але, справедливості заради, Тимуру ж реально не надали підтримки – ані впливу на бюджет, ані ресурсу. Бо без бюджету що ти можеш зробити? Тільки пости писати».
На заміну Ткаченку в ОП розглядали опального ексміністра інфраструктури Олександра Кубракова, який несподівано з’явився з небуття та був призначений радником президента. Президент у відповідь на питання «Главкома» зазначив, що спілкується з колишнім урядовцем саме з приводу Києва: «Ми обговорюємо можливість посилити підготовку столиці до наступної зими… В якому статусі – поки що я думаю».
Ексміністр інфраструктури Олександр Кубраков обговорює з президентом Володимиром Зеленським своє можливе залучення до підготовки Києва до зими фото: facebook.com/zelenskyy.official
Можливо, Кубраков і буде залучений до київського питання, але, як стало відомо «Главкому», станом на зараз він відмовляється від перспективи обійняти «скомпрометовану» попередниками посаду голови КМВА. І зрозуміти його можна: багато хто в президентській команді хоче відправити Кубракова на цей «електричний стілець», щоб остаточно зруйнувати будь-які самостійні політичні амбіції колишнього соратника. Ще один кандидат, якого називають претендентом на заміну Ткаченка в КМВА – нинішній голова Запорізької ОВА та ексмер нині окупованого Мелітополя Іван Федоров. У нього навіть є, хоч і невеликий, досвід роботи в КМДА: в 2019 році Федоров кілька місяців очолював Департамент транспортної інфраструктури.
Поки претенденти зважують ризики посади голови КМВА, в ОП азарт до інтриг навколо КМДА дещо зменшився. Новий керівник ОП Кирило Буданов одразу після свого призначення був занурений у мирні переговори, і ситуація в Києві точно не була серед його пріоритетів. Ексголова ГУР тільки недавно почав налагоджувати контакти з Верховною Радою, також з ним намагається вибудувати історію зв’язків «з чистого аркуша» і оточення Кличка. Загалом обережний у внутрішньополітичних питаннях Буданов демонструє зовсім інший стиль управління, ніж його попередник, і поки не справляє враження людини, яка буде витрачати багато часу на каламутні кулуарні ігри в столиці. І це дає Кличку певні надії щодо перезавантаження відносин з ОП.
Зима близько…
Втім, не можна сказати, що центральна влада з настанням весни зовсім забула про Київ. Щоб Кличко надмірно не розслаблявся, в уряді йому суворо нагадали, що до зими залишилися лічені місяці. Кулеба на зустрічі з командою Кличка зажадав від Києва законтрактованих рішень з чіткими термінами, графіком фінансування та персонально відповідальними. Показово, що голови КМВА Ткаченка на цій зустрічі не було. Дедлайн – 10 травня, тобто неділя, що вже минула. У разі невиконання міністр пригрозив «оцінити управлінські можливості керівництва столиці готуватися до викликів, маючи всі ресурси для цього».
Своєрідний ультиматум Кулеби репостнув і головний «троль» Кличка – голова Деснянської райадміністрації Максим Бахматов.
На найближче засідання Київради 14 травня заплановане корегування бюджету – зокрема, через необхідність виділення грошей для реалізації ухваленого в січні «Плану енергостійкості». Загальний бюджет плану – понад 67 млрд грн. Головна «ахіллесова п’ята» плану – це розрахунок на те, що більшу частину фінансування покриє держава (тобто депутати Київради фактично «поставили завдання» центральній владі).
Але і суто місцевий шматок пирога – вагомий: 13 млрд грн, причому навіть ця сума може бути заниженою. «Для цього коригування треба забирати кошти з видатків на капітальне будівництво, які вже розподілені між «своїми». А ніхто ними ділитися не хоче», – кажуть співрозмовники «Главкома» в оточенні київського мера.
Голова бюджетної комісії Андрій Вітренко розповідає, що при коригуванні буде врахована необхідність наповнити статутний капітал «Київтеплоенерго» на 50 млн євро. Також депутати мають дати старт залученню кредитних коштів з державних банків для реалізації плану.
«Я аналізую, з яких статей бюджету можна щось забрати і бачу, що у нас насправді є велика кількість сумнівних проєктів, – розповідає Вітренко. – Наприклад, навіщо зараз місту фінансувати будівництво велодоріжок? Краще велодоріжки чи тепло взимку? Я нарахував тільки в структурі ЖКГ приблизно мільярд гривень, який можна перерозподілити, і цього навіть ніхто не відчує».
Голова фракції «Удар» Мирослава Смірнова стверджує, що за рахунок залучення кредитного фінансування в бюджет міста планується залучити 2,7 млрд грн.
«Є банки, які готові співпрацювати з Києвом, у якого хороша кредитна історія, тому фінансування на енергоефективність залучається активно, – запевняє соратниця Кличка в комента