Місто, що нарікає на несправедливе вилучення фінансів до держбюджету, збільшило фонди своїх обранців до небачених масштабів. На що витрачаються ці гроші?
Чим ближче до завершення терміну повноважень, тим більше коштів спрямовується на виборців. Минулого року Київрада встановила найвищий показник із депутатських фондів. Загальний обсяг фінансування на Програму розв’язання депутатами Київської міської ради соціально-економічних питань, реалізації передвиборчих обіцянок і наказів виборців на кінець року склав майже 2 млрд грн. Таким чином, кожен депутат міськради столиці отримав можливість особисто розпоряджатися 15 млн грн. Рекорд абсолютний: як щодо бюджетів інших великих міст країни, так і щодо власного.
Не всі обранці скористалися можливістю повністю, оскільки зобов’язання витратити фонди немає. Отже, шестеро депутатів запланували видатки в межах 5 млн грн, 13 – від 5 до 10 млн, 33 – від 10 до 15 млн, а 63 депутати мали намір витратити кожну гривню.
Ці кошти столичні обранці могли розподіляти за декількома напрямами: на соцзахист, освіту та житлово-комунальну сферу. Проте значна частина – майже 1,24 млрд грн – була використана на одноразову матеріальну допомогу. Десятки депутатів освоїли 99–100% фонду, надавши кошти десяткам тисяч виборців із середнім «чеком» приблизно 2 тис. грн. Черги до громадських приймалень, пакети з логотипами й фотозвіти у фейсбуці стали звичайною частиною цього процесу. Разом з тим, піаром на ремонтних роботах і закупівлі устаткування столичні обранці теж не нехтували.
Рух «Чесно» проаналізував, на які доручення виборців депутати Київради виділили майже 2 млрд грн. Для аналізу ми використовували документи, надані міською радою у відповідь на наш запит, сторінки у соціальних мережах депутатів і партійних організацій, а також депутатські звіти за 2025 рік.
Депутатський фонд як кошторис Броварів
Депутатські фонди столичних обранців перевершують усі інші міста країни. Минулого року на одного представника Київради припадало по 15 млн грн. Ці рекордні обсяги з’явилися не відразу. Все почалося в далекому 2020-му з якихось «мізерних» 228 млн грн на всіх, саме таку суму планували витратити на виконання наказів виборців і в 2025-му, коли затверджували Програму розв’язання депутатами Київської міськради соціально-економічних питань, реалізації передвиборних програм і доручень виборців на 2021–2025 роки. Тобто тоді передбачали по 1 млн на обранця і ще 108 млн на забезпечення діяльності громадських приймалень депутатів.
Фактично, затверджуючи минулорічний столичний бюджет (Додаток 7), сума на програму збільшилася вп’ятеро: по 5 млн обранцеві на виборців і ще 169 млн на приймальні. Цього виявилося недостатньо, тому в жовтні 2025-го Київрада значно збільшила ці витрати – до 1,8 млрд грн, тобто до 15 млн на кожного депутата. А роботу приймалень оцінили вже в 187 млн. Загалом – майже річний бюджет Броварів, або майже всі кошти, які депутати Київради заклали в бюджет-2026 на підтримку ЗСУ.
78 обранців підтримали збільшення депутатських фондів. Лише троє не голосували за це рішення (усі – представники «Європейської солідарності»): Сергій Артеменко, Олександр Супрун і Вікторія Пташник. У коментарі Руху «Чесно» депутатка повідомила: «Я принципово не голосую за збільшення розміру так званих депутатських фондів, бо не вірю, що всі депутати ефективно розпоряджаються цими коштами. Обсяг коштів, які можна роздавати як матеріальну допомогу, постійно зростає, і це ще називають гарно «виконання доручень виборців». Насправді в більшості випадків це просто неефективне використання бюджетних коштів. Хоч зараз і не виборчий період, але багато депутатів вважають, що виділяючи матеріальну допомогу, вони забезпечують собі майбутні голоси на виборах. Сумно, що це відбувається за рахунок коштів, які їм не належать, бо це кошти київського бюджету, і ними можна було б розпоряджатися набагато ефективніше. Особливо під час війни».
І дійсно, ситуація з депутатськими фондами столиці виглядає як приклад типового «підкупу виборців» – використання адмінресурсу для досягнення своїх політичних цілей. Єдине – дату виборів ще не оголошено, але електоральний ґрунт вже добре удобрений бюджетними ресурсами. Очевидно, що такі мільйонні бюджети в руках чинних обранців значно підвищують їхні шанси на обрання в наступному скликанні. Адже як інакше виборцю віддячити депутату за допомогу, як не голосом «за» у бюлетені?
Тож, із 78 обранців 38 використали 100% коштів фонду на надання матеріальної допомоги, тому й не дивно, що саме вони виступили прихильниками розширення програми. Працювали інтенсивно, оскільки від часу голосування до кінця бюджетного року залишилося трохи більше ніж два місяці. І встигли, бо загальний рівень освоєння коштів становив 94,35%.
Інформація про стан виконання Програми вирішення депутатами Київської міської ради соціально-економічних проблем, виконання передвиборних програм та доручень виборців на 2021–2025 роки за 2025 рік
(для перегляду – натисніть на документ)
Згідно з цією інформацією, 126 млн грн залишилися невикористаними. Найнижчі відсотки використання – у представників фракції «Голос»: Олександра Лінчевського (24,8%) та Максима Нефьодова (20,6%), позафракційного Костянтина Богатова (16,4%) та представниці ЄС Вікторії Пташник (21,8%). У коментарі «Чесно» депутатка пояснила, що й справді всіх передбачених коштів не використовує: «Я не вважаю чесним штучно збільшувати витрати зі свого депутатського фонду, як і не підтримую надання матеріальної допомоги за рахунок бюджетних коштів усім підряд. Намагаюсь виділяти кошти або на фінансування медичних чи освітніх закладів, або виділяю кошти у вигляді матеріальної допомоги учасникам бойових дій та родинам загиблих Героїв. Бо хто ще як не військові мають бути в пріоритеті? Ми за законодавством не можемо перерахувати кошти з депутатського фонду безпосередньо військовій частині чи батальйону, тому доводиться виділяти кошти у вигляді допомоги на кожного учасника бойових дій. Військові потім, як правило, між собою скидаються цими коштами і закуповують щось необхідне разом. На руки, після вирахування податків, кожен УБД може отримати максимально біля 70 тис. грн».
Широке охоплення електоральної бази
Четверо депутатів: Богдана Тимощук (ВО «Батьківщина»), Олексій Окопний (ЄС), Михайло Наконечний і Юлія Уласик (позафракційні, колишні ОПЗЖ) всі до копійки 15 млн розподілили між виборцями. У соцмережах вони не дуже активні, і звітів про діяльність у 2025 році станом на момент публікації матеріалу не оприлюднили. Тому дізнатися, скільком людям допомогли ці депутати, на жаль, не вдалося. А було б цікаво подивитися, яка кількість киян звернулася до них за «виконанням доручень виборців», адже виходить, що всі виборці округу наказали чи попросили (залежно від того, які в них стосунки) віддати півтора десятка мільйонів частині електорату. І зовсім не доручали розв’язувати комунальні, дорожні чи освітні проблеми. Навряд чи таких немає на окрузі.
Але не всі такі «скромні». Більшість депутатів і гроші роздають, і активно розповідають про це в соцмережах. Наприклад, у депутатському фонді Володимира Слончака від «Батьківщини», який також є фігурантом «плівок Комарницького», залишилося лише 2800 грн. Решту коштів обранець спрямував на матеріальну допомогу. Як свідчить його сторінка у Facebook, Слончак роздає гривні під час прийому громадян. Тих, кому «матеріалку» погодили, просить приходити «у призначений час, щоб уникнути черг і натовпу».
Крім того, він і сам іде до людей. Наприкінці жовтня роздавав пакунки в брендованих пакетах зі знайомим логотипом своєї партії для ВПО та родин ветеранів. Ніби й за Київ, а ніби – й за свою «рідну» партію.
фото з Facebook-сторінки депутата Київської міської ради Володимира Слончака
Ідентичні пакети з’явилися на фото Ігоря Галайчука – ще одного представника ВО «Батьківщина». Пакунками обдаровували на Різдво внутрішньо-переміщених осіб. Цей депутат, щоправда, витратив на матеріальну допомогу 11 млн грн.
фото з Facebook-сторінки депутата Київської міської ради Ігоря Галайчука
Олеся Самолудченко від «Єдності Олександра Омельченка» теж розподілила майже всі кошти фонду на «матеріалку». Середній розмір допомоги – 1970 грн, але охоплення велике. У звіті за 2025-й зазначила коротко: «Надано матеріальну допомогу незахищеним верствам населення – 7584 громадянам, на загальну суму 14 946 072,60 грн».
У фонді Олександра Бродського, голови комісії з питань житлово-комунального господарства, залишилися невикористаними 26 тис. грн, а решту з 15 млн він спрямував на матеріальну допомогу. Схоже, саме вона в купі конвертів на столі депутата під час прийому.
фотоколаж із Facebook-сторінки депутата Київради Олександра Бродського
У коментарях люди дякують за допомогу, інші ж цікавляться, коли вона буде, а до приймальні вишиковується черга.
фото з Facebook-сторінки депутата Київради Олександра Бродського
Черги були й під приймальнею Анатолія Шаповала від ВО «Батьківщина», що закономірно, адже він роздав майже 11 млн грн за рік.
фото з Facebook-сторінки депутата Київської міської ради Анатолія Шаповала
Такий самий натовп був і під приймальнею вже згаданого Ігоря Галайчука, де він разом із «друзями та колегами, народним депутатом України Іваном Крульком та чарівною заступницею голови київської «Батьківщини» Наталією Ромашовою, привітали малозабезпечених мешканців Голосіївського району з наступаючими Великодніми Святами».
фото з Facebook-сторінки депутата Київської міської ради Ігоря Галайчука
Як бачимо, для частини депутатів виконання доручень виборців фактично звели до надання матеріальної допомоги. Це не означає, що кияни інакше, ніж завдяки депутатові, не могли її отримати. Навпаки. У місті діє програма «Турбота. Назустріч киянам». Віталій Кличко повідомив, що торік обсяг виплат перевищив 3 млрд грн, у межах міських програм соціальної підтримки в 2025 році виплатили понад 1 млрд грн киянам-захисникам і захисницям – на лікування, матеріальну допомогу та підтримку родин військових.
Депутатське будівництво
Київські обранці не лише паралельно виконували функції департаменту соцзахисту, а й освіти та житлово-комунального господарства. Саме на ці напрямки могли спрямовувати фонди 2025-го. Пріоритети обирали самостійно, формували плани та погоджували їх із головним розпорядником коштів. Звітувати мають щокварталу й несуть відповідальність за використання грошей.
Так, частину коштів депутатських фондів спрямовують на різноманітні ремонти й оновлення. Наприклад, представники «Європейської солідарності» Людмила Ковалевська та Володимир Прокопів «допомогли комунальникам Голосіївського району придбати нову техніку для роботи – прочищувальну машину високого тиску, мотокоси та бензопили». А ще – кущоріз.
скриншот Facebook-сторінки депутатки Київської міської ради Людмили Ковалевської
Не залишила без уваги Ковалевська й освітню сферу: передала ноутбуки та принтери для дитячих садочків. А Прокопів опублікував відео про ремонт спортзали та санвузлів у 643-му садочку, зазначивши, що посприяли у встановленні накопичувача електроенергії, а також передали ноутбуки, принтери та морозильну камеру.
До слова, значну частину року Прокопіву могло бути не до проблем виборців через власні – з правоохоронцями. Торік 17 квітня СБУ й Нацполіція вручили йому підозру в організації схеми з незаконного переправлення військовозобов’язаних до Європи. Він далеко не єдиний представник столичної ради, у якого виникли проблеми із законом, тому на цьому детально не зупинятимемося.
Марина Порошенко відкривала новий дитячий майданчик у Київському міському центрі сім’ї «Родинний дім»: «…коли на початку року керівництво Центру звернулося до мене з ідеєю створення цього майданчика, я не вагаючись підтримала її та виділила зі свого депутатського фонду майже 3 млн грн на його реалізацію», – написала політикиня на своїй сторінці у Facebook.
фото з Facebook-сторінки депутатки Київської міської ради Марини Порошенко
Лілія Пашинна зі «Слуги народу» відзвітувала і про матеріалку для 1768 людей, і про виділені кошти на ремонти.
зображення з Facebook-сторінки депутатки Київської міської ради Лілії Пашинної
А Віктор Домагальський з «УДАРу» «перевірив роботу унікальної для Києва спецтехніки – автопідйомника зі стрілою 35 метрів».
скриншот Facebook-сторінки депутата Київської міської ради Віктора Домагальського
Його однофракційниця Ганна Старостенко відзвітувала про роботу на окрузі за 2025 рік. Переважно йдеться про використання коштів депутатського фонду, проте депутатка джерела фінансування не дуже розділяє. Майже всі кошти спрямувала на матеріальну допомогу: 8,2 млн грн – 2367 цивільним особам, ще 6,6 млн грн – військовослужбовцям. З 15-ти млн залишилося 200 тис. Утім, у переліку досягнень за рік депутатка зазначила довгий список: облаштування 32 пандусів у житлових будинках, безбар’єрний маршрут до ЦНАПу, розширення укриття у школі 264, встановлення вентиляційної системи в укритті 270-ї школи, світлофор на небезпечному переході (вул. Рейгана, 40 / вул. Пожарського), капітальний ремонт вул. Лаврухіна, модернізація бювету, а ще 700 тис. грн 120 мешканцям будинків, пошкоджених внаслідок обстрілів РФ.
Складається враження, що депутати від мерської політсили весь позитив тим чи іншим способом можуть приписати собі. На сторінці УДАРу є чимало дописів про відремонтовані багатоквартирні будинки, міжбудинкові проїзди, замінені ліфти чи встановлені пандуси за кошт міського бюджету. Наприклад, пост із цитатою Ганни Старостенко: «Мешканці будинку за адресою вул. Бальзака, 4-а звернулися до моєї депутатської приймальні із проханням облаштувати укриття в їхньому будинку. Ми включили цей об’єкт до Програми соціально-економічного розвитку на 2025 рік та виділили фінансування з міського бюджету».
А це повідомлення про ремонт електрощитової у будинку: «Ці роботи заплановано за зверненням голови правління ЖБК, який направив до нас відповідне звернення. Пообіцяли і виконали за Програмою економічного та соціального розвитку на 2025 рік», – цитують Михайла Іщенка на сторінці його політсили.
Таких прикладів на сторінці чимало, що засвідчує: і без депутатських фондів ремонти в житлово-комунальному господарстві та в освіті тривають, адже є Програма економічного і соціального розвитку м. Києва на 2024–2026 роки. Депутати можуть розв’язувати ці проблеми, вносячи свої пропозиції. А так змушені вдаватися до різних хитрощів.
Наприклад, Ярослав Федоренко від «Єдності Олександра Омельченка» ліз на дах школи, щоб продемонструвати результати своєї роботи.
скриншот Facebook-сторінки депутата Київської міської ради Ярослава Федоренка
У соцмережі депутата переважно пости про волонтерську допомогу ЗСУ, а от у річному звіті інформації значно більше. Тут і заміна вікон, дверей і ліфтів у житлових будинках, і капітальні ремонти укриттів, покрівель й асфальтового покриття, і передання обладнання (бензопил, газонокосарок, ноутбуків) житлово-експлуатаційним дільницям.
скриншот звіту за 2025 рік депутата Київської міської ради Ярослава Федоренка
Крім того, депутат повідомив про 13,5 млн матеріальної допомоги для 5405 людей (середня виплата – майже 2,5 тис. грн), ще 1,92 млн за програмою «Турбота».
Ганна Свириденко від ВО «Батьківщина» завітала до міської дитячої клінічної лікарні № 1, щоб «побачити на власні очі», як функціонують ліжка, закуплені на частину депутатського фонду. Влітку показувала ремонти в школах, а також заміну вікон і дверей і ремонти покрівлі в багатоквартирних будинках, однак джерел походження коштів не зазначила. Її однофракцієць Юрій Зубко вітав пенсіонерів Деснянського району з нагоди Міжнародного дня людей похилого віку.
«Пенсіонери подякували за встановлені за кошти із депутатського фонду пандуси, зручні лавочки біля під’їздів, допомогу в отриманні від держави безкоштовних ліків», – пишуть на сайті Київської міської організації «Батьківщини».
А ще один представник біло-червоних Віталій Нестор «переобладнав свою громадську приймальню з метою підтримки мешканців Подільського району, надання їм простору, де можна зігрітися». Мабуть, варто нагадати, що робота цієї приймальні фінансується з міського бюджету, тобто за гроші тих, кого він запрошує погрітися в «своїй» приймальні.
На низькому старті
На прикладі Київради видно, що політсили, які представлені в столичному парламенті, активно використовують депутатські фонди. Про те, наскільки цей процес активізувався, свідчить загальний бюджет програми доручень виборців, який 2025-го зріс на третину порівняно з 2024-м і вдесятеро з 2022-го.
Рекордні 2 млрд грн адміністративного ресурсу вже зараз активно «наповнюють» електоральну базу майбутнім кандидатам у депутати. Саме тому особливо привабливим видається акцент на матеріальній допомозі конкретним людям, які незабаром перетворяться на виборців. Це призводить до переважання політичної вигоди над системним вирішенням проблем міста.
Середній «чек» приблизно 2 тис. грн дозволив політикам охопити десятки тисяч виборців і сформувати персоналізовану лояльність до конкретної особистості.
І, схоже, відмовлятися від депутатських фондів столичні обранці не збираються, адже далеко не кожен кандидат зможе дозволити собі витратити на передвиборчу агітацію 15 млн грн. Тим більше, коли йдеться про бюджетні гроші, які за допомогою клавіатури та кількох правильних акцентів можуть перетворитися на гідну піар-кампанію.
Наталка Бахамент, рух «Чесно»