Полтавський художній музей імені Віктора Бажана має намір придбати у сім’ї скульптора монумент російському літератору Михайлу Булгакову, який було демонтовано в Києві 4 червня 2026 року. Метою є його збереження для майбутніх поколінь.
Про це Суспільному повідомив засновник музею Віктор Бажан.
"Я планую викупити пам’ятник, щоб зберегти його для майбутніх поколінь, а також зняти цей важкий тягар з доньки скульптора, яка наразі володіє монументом. Мене непокоїть зникнення мистецької спадщини. Михайло Булгаков — це письменник зі світовим ім’ям, перекладений багатьма мовами. Звісно, я не збираюся популяризувати чи прославляти Булгакова, це й заборонено законом. Отже, я не буду перетворювати пам’ятник на експозицію. Я просто планую залишити його на зберіганні у дворику музею. Це моя приватна територія", — пояснив Віктор Бажан.
За його словами, наразі ведуться переговори з родиною скульптора щодо вартості пам’ятника. Після цього монумент буде транспортовано та встановлено на подвір’ї музею Бажана.
Хто такий Михайло Булгаков та його зв’язок із Києвом
Михайло Булгаков — літератор російського походження, який народився у Києві. Він провів значну частину свого життя в цьому місті, де зараз функціонує літературно-меморіальний музей у будинку, де він мешкав.
Хоча його постать та творчість тісно переплетені з історією Києва, він не підтримував ідею української незалежності та висловлювався негативно щодо становлення української державності та її провідників.
Експертна комісія Українського інституту національної пам’яті дійшла висновку, що його літературна спадщина містить прояви упередженого та негативного ставлення до українського світу, української мови та державності, а його твори відображають імперську позицію, яка заперечує існування української нації як самостійної цінності.
У творах Булгакова присутні грубі карикатури та гротескні зображення українців, а його літературні роботи інтерпретують частину російської імперської політики, яка заперечує право українців на власну ідентичність.
Київрада на засіданні 18 грудня 2025 року схвалила вилучення з київських вулиць ще 15 об’єктів та окремих елементів, пов’язаних з Російською імперією та СРСР. Зокрема, було ухвалено рішення про демонтаж пам’ятника Булгакову.
Це рішення викликало активну суспільну дискусію: частина українців розглядає його як логічний крок дерусифікації, тоді як інші називають це "культурним знищенням" або "поспішною декомунізацією".
Зокрема, кандидат історичних наук Олександр Бонь зазначив, що це рішення, хоч і запізніле, є необхідним. На його думку, демонтаж пам’ятників не має жодного стосунку до "заборони культури" — це лише відмова від імперських символів, які підсвідомо формують відчуття другорядності українців у культурному плані.
Схожої думки дотримується письменниця Оксана Забужко. Вона закликала сприймати це як звільнення простору від "монументальної пропаганди Кремля".
Натомість письменниця Лада Лузіна вважала твердження про "українофобію Булгакова" маніпуляцією, оскільки, на її думку, реальних доказів українофобії Булгакова не існує. Видавець Олександр Красовицький зауважив, що хоча письменник був частиною імперського російського Києва, водночас він був постаттю світового літературного канону.
Пам’ятник Михайлу Булгакову на Андріївському узвозі в Києві було демонтовано 4 червня 2026 року.