Opera Aperta довершує екологічну трилогію, готуючи "Mōdraniht. Songs of Winter War" слідом за "Chornobyldorf" і "GAIA-24. Opera del Mondo"; Давид Петросян ставить під питання пишномовні уявлення про героїзм у постановці "Троянство", а Марися Нікітюк замислює повноцінну версію "Свята мерців" після перемоги з ескізом на фестивалі імені Філіпа Арно.
Суспільне Культура поцікавилося в українських театрів, які прем’єри вони планують навесні. Багато з них приурочені до 27 березня — Міжнародного дня театру.
Слід зазначити, що цей матеріал не є всеохопним. Також під час перегляду просимо мати на увазі, що театри на лінії фронту мають менш захищені умови праці, ніж театри, що знаходяться у глибині країни.
Київ
Opera Aperta
Нову постановку "Mōdraniht. Songs of Winter War" характеризують як ризоматичне театральне есе в стилі opera practica [глядачі разом з колективом вивчатимуть асоціативну сферу ідей і складатимуть не лінійний опис подій, а той, котрий, наче грибний міцелій, розгалужується у різні напрямки, — Ред.].
Mōdraniht, що настає в Європі у надвечір’я 21 грудня — це найтриваліша ніч, "ніч матерів" у скандинавській міфології: жителі гірських поселень здійснюють обрядовий танок, проганяючи недобрі сили від осель, щоб зустріти Сонце, яке відроджується кожного року.
Це фінальна складова екологічної трилогії разом із "Chornobyldorf" (2020) і "GAIA-24. Opera del Mondo" (2023–2024). Ці витвори поєднані темами екологічних лих останніх десятиліть, викликаних тоталітарними режимами СРСР (Чорнобиль і Аральське море) та РФ (підрив Каховської дамби). За задум, драматургію та простір відповідає Ілля Разумейко, а за музику й виступ — Роман Григорів.
Водночас це результат низки мандрівок, що охопили українські Карпати й Центральну Азію; трагедію Аральського моря в Узбекистані та явище La Vijanera — зимовий карнавал у горах півночі Іспанії. Після київської прем’єри в МЦКМ виставу покажуть у Роттердамі та Відні.
З опери “Mōdraniht. Songs of Winter War”. На світлині акторка Кароліна Музиченко. Іванна-Катерина Яковина
Відкриття відбудеться 10 травня в межах першого КЇ Fest, котрий триватиме з 7 до 10 травня. Слідкувати за детальною програмою можна за посиланням.
Фестиваль 7 травня розпочне "Робота з тінню" Тамари Трунової, перероблена під велику сцену (зазвичай виставу дають на малій сцені Театру на лівому березі й туди складно дістати квитки).
Театр Франка
Наприкінці березня тут покажуть виставу Давида Петросяна "Троянство" (раніше вона мала робочу назву "Енеїда").
Текст для постановки створив сучасний драматург Максим Курочкін, до неї долучать ветеранів російсько-української війни. Вистава ставитиме під питання пафосні уявлення про героїзм і показуватиме: коли поряд реальна війна, нам не вистачає слів, щоб осмислити життя між війною та миром.
На камерній сцені запланована вистава "Там, де заходить сонце", створена за мотивами книжки Олени Пшеничної.
Олена Пшенична, “Там, де заходить сонце”. “Лабораторія”
Роман оповідає про пенсіонерку Віру, яка на початку повномасштабної війни починає проживати в спеціалізованій установі для людей похилого віку. Нині авторка книжки працює над переробкою твору разом із режисером вистави Тарасом Жирком. Відкриття планують на квітень.
На початку травня мають намір показати "Короля Ліра" в режисурі Анатолія Хостікоєва. Це буде історія про "владу й відповідальність, любов і зраду, сліпоту та прозріння".
Театр Лесі Українки
Дмитро Богомазов готуватиме виставу "Будівничий Сольнес" за Генріком Ібсеном. За сценографію відповідає Петро Богомазов. Прем’єру намітили на 20 і 21 березня.
В епіцентрі сюжету — успішний архітектор, який хвилюється, що юне покоління може його перевершити. Він починає аналізувати минуле, коли до його майстерні приходить юна жінка Гільда Ванґель. Персонажі стикаються із правдою та балансують на межі реальності до фатального запаморочення, як описують у театрі.
З репетицій вистави “Будівничий Сольнес” за Генріком Ібсеном в Театрі Лесі Українки. Надано Суспільне Культура/Світлана Деркач
Також на 27 і 28 березня на камерній сцені призначили "Вікторину" Максима Нікітіна. Телевізійне шоу перетворюється на судовий процес, а глядачі — на присяжних. Твір Джеймса Ґрема відсилає до Великої Британії 2000-х, піку популярності шоу "Хто хоче стати мільйонером?", де можна виграти мільйон фунтів стерлінгів.
У квітні покажуть прем’єру вистави Дмитра Захоженка "Санаторійна зона". Над текстом за Миколою Хвильовим працює Ніна Захоженко.
Мала опера
Український театр робить першу масштабну співпрацю з американським театральним колективом Transversal Theater Company (TTC): над п’єсою працював американський драматург Браян Рейнольдс, а над виставою "Залізниця" — Мірес Пенюшкевич. Її покажуть 21 і 29 березня.
З репетицій постанови “Залізниця” в Малій опері. Надано Суспільне Культура
Постанову називають психологічною драмою про дві паралельні дійсності, які зійдуться на одній станції. Вона розповідатиме історію німецької та єврейської сімей, котрі переживають випробування людяністю, поки світ сходить з розуму.
"Це вистава про те, як ідеологія непомітно проникає в повсякдення та змінює людей швидше, ніж вони встигають це усвідомити. Про особисту відповідальність: навіть у жорсткій системі людина все одно робить власний вибір — висловлюватися чи мовчати", — зазначає режисер Мірес Пенюшкевич.
Театр на Подолі
Пекар Роберт Новак знаходить своє кохання через десятки років — у той період життя, коли здається, що доля вже відкинула на узбіччя й вже ні на що не здатний.
"Ми стаємо одноразовими людьми, як одноразовий посуд. Цей світ збожеволів на одноразових речах, і одноразові люди його точно знищать", — міркує герой.
Це сюжет тексту "Колишні" Володимира Голосняка, котрий ставитиме режисер Володимир Кудлінський. Прем’єра — 18 і 19 квітня.
З репетицій вистави за твором “Колишні” Володимира Голосняка а Театрі на Подолі. Режисер Володимир Кудлінський. Надано для Суспільне Культура
Також 6, 7 і 8 березня — перші покази вистави Річарда Нельсона "Більше краси, ніж туги", котру ми анонсували ще в зимовій добірці прем’єр. Це вже третя робота бродвейського режисера в Театрі на Подолі ("Тускульські бесіди", "Як стихне шуру-буря зла").
Розмова за родинним столом розкриє Лесю Українку не як особу з банкнот, а як дочку, сестру та жінку, стверджують у театрі. Текст заснований на історичних фактах: його підґрунтям стали особисті листи Лесі Українки до родини та від родини.
Водночас у виставі лунає український фольклор, зібраний, зокрема, Лесею та її чоловіком Климентом Квіткою. Назва постановки — цитата з п’єси "Камінний господар" (між іншим, виставу за цим текстом теж можна переглянути в Театрі на Подолі).
З вистави Річарда Нельсона “Більше краси, ніж туги”. Надано для Суспільне Культура/Софія Вдовцова
Театр "Золоті ворота"
"Тайна вечеря без Ісуса" — це вербатим-вистава режисера Івана Шарана, котру створили на базі школи Віталія Ажнова й адаптують під театр "Золоті ворота" (31 березня та 1 квітня).
Як можна зрозуміти з назви, у постановці учасники вечері залишаються за столом без головної фігури, щоб "показати правду про мене, тебе й людей навколо нас, котрих ми можемо помічати, ігнорувати, засуджувати, любити або ненавидіти". Це 10 голосів — суперечливих, слабких і сильних одночасно, які звучать без моралі та засудження, як описують автори вистави.
Для створення постановки протягом трьох місяців збирали історії людей та брали в них інтерв’ю, тож в усіх персонажів є реальні прототипи — актори навіть відтворюватимуть їхню манеру розмовляти.