У Києво-Печерській лаврі готуються до наступного етапу відбудови Успенського собору після руйнівної російської атаки 15 червня. Фахівці після завершення протиаварійних заходів оцінять обсяги завданих збитків та визначать подальші кроки для збереження цієї історичної пам’ятки.
Цю інформацію оприлюднили у Національному заповіднику "Києво-Печерська лавра".
Наразі виконуються роботи з тимчасового укриття пошкодженої покрівлі собору. Ці заходи мають на меті захистити споруду від атмосферних опадів та запобігти подальшому псуванню внутрішнього оздоблення.
У заповіднику наголошують, що тимчасове накриття не є методом консервації пам’ятки. Рішення щодо консервації та майбутньої реставрації будуть прийняті після детального обстеження об’єкта.
В Успенському соборі триває тимчасове укриття пошкодженої покрівлі від наслідків російської атаки, 17 червня 2026 р. Національний заповідник Києво-Печерська лавра/Анастасія Ступак
Завдяки консервації вдасться безпечно пережити зимовий період. Буде створено конструкцію, яка надійно захистить собор від зовнішніх впливів. Надалі необхідно буде виконати комплекс реставраційних робіт на даху, фасадах, у внутрішньому оздобленні та іконостасах", — зазначив заступник генерального директора заповідника з правових питань та збереження об’єктів культурної спадщини Іван Яговенко.
Внаслідок російського удару постраждало 19 об’єктів культурної спадщини на території Лаври. Найзначніші пошкодження зафіксовані саме в Успенському соборі.
Після завершення першочергових робіт спеціальна комісія проведе обстеження пошкоджених пам’яток. На підставі її висновків розроблятиметься проєктна документація для подальшого відновлення.
Деталі про атаку та руйнування у Києво-Печерській лаврі
15 червня російський дрон типу "Герань-2" влучив в Успенський собор Києво-Печерської лаври під час атаки. Обстріл призвів до пошкодження не лише головного храму лаври, але й десятків інших історичних пам’яток на території заповідника.
За інформацією директора Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Максима Остапенка, близько 80% покрівлі Свято-Успенського собору зазнали руйнувань. Однак, вдалося зберегти культурні цінності всередині собору, включаючи його іконостас. Рятувальникам вдалося запобігти поширенню вогню всередину будівлі.
Уламками та вибуховими хвилями було пошкоджено, зокрема: Ковнірський корпус, трапезну палату з храмом Антонія і Феодосія Печерських, друкарню Києво-Печерської лаври, вежу Кущника (частина фортифікацій XVIII століття), церкву преподобного Феодосія, яка належить заповіднику. Також було збито хрест з вежі, пошкоджено маківку та частину купола.
Вранці наступного дня після атаки до Києво-Печерської лаври прибули президент Володимир Зеленський, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко. Прем’єр-міністерка Свириденко повідомила, що Успенський собор буде відновлено, а уряд забезпечить фінансування цих робіт. До процесу відновлення святині готові долучитися представники українського бізнесу та меценати.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна розпочинає процедури в рамках ЮНЕСКО та інших міжнародних механізмів у відповідь на цю атаку.
Для повного відновлення Києво-Печерської лаври після російської атаки 15 червня знадобиться приблизно два роки та близько 500 мільйонів гривень. Кабінет Міністрів вже виділив кошти на першочергові заходи в Успенському соборі. На даний момент головним завданням є захист будівлі від подальших пошкоджень.
Президент Зеленський після зустрічі з президентом Швейцарії повідомив, що швейцарські фахівці нададуть допомогу у відновленні Києво-Печерської лаври.
Атака на Київ 15 червня 2026 року
Інформація про атаку на Київ 15 червня 2026 року
У ніч на 15 червня російські війська здійснили комплексну атаку на Київ, використовуючи ракети та ударні безпілотники. Внаслідок атаки загинуло п’ятеро осіб, ще майже сорок отримали поранення. Серед постраждалих об’єктів – житлові будинки, цивільна інфраструктура та пам’ятки культури.
Під час атаки безпілотник влучив у дев’ятиповерховий житловий будинок у Солом’янському районі. Пожежа, що виникла внаслідок влучання, знищила кілька квартир. Двоє людей загинули на місці.
У Солом’янському районі також постраждала будівля Вищого антикорупційного суду: пошкоджено дах, віконні конструкції, вибито близько 50 вікон. Суд продовжує свою роботу в штатному режимі.
У Дарницькому районі було зруйновано щонайменше сім будинків на території дачного масиву на Осокорках.
Києво-Печерська лавра, об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зазнала пошкоджень. Після влучання дрона на території заповідника сталася пожежа. Рятувальники евакуювали церковні цінності та реліквії, а доступ для відвідувачів тимчасово обмежили.
Також внаслідок атаки виникла пожежа на Національній кіностудії імені Олександра Довженка. Міністерство культури повідомляє про знищення найбільшої та найстарішої костюмної колекції України.
Зруйновано інноваційний термінал Нової пошти: пошкоджено сортувальне обладнання, знищено частину вантажів. На момент обстрілу працівники перебували в укриттях, жертв та постраждалих немає. Компанія застосувала резервні логістичні схеми, доставка відправлень продовжується без змін.
Крім того, через пошкодження ліній електропередачі близько 140 тисяч абонентів у північній частині Києва залишилися без електропостачання.
У місті організовано штаби допомоги для мешканців, чиє житло постраждало внаслідок масованої російської атаки. Пункти допомоги функціонують у Деснянському, Оболонському, Печерському та Солом’янському районах.