Внутрішньо переміщена особа з Києва, Тетяна Артюхова, перебралася до Вінницької області після початку широкомасштабної агресії РФ. Раніше пані працювала на гідроелектростанції, але змушений переїзд до містечка Бар спонукав її до започаткування нової діяльності. Тетяна навчилася творити оздоби власноруч та трансформувала хобі на улюблену справу.
Про те, як майстриня виготовляє унікальні сережки та як це сприяє її відновленню після зміни місця проживання — у матеріалі Суспільного.
Брошки, сережки та інші декорації Тетяна Артюхова майструє з різноманітних матеріалів. Суспільному розповіла, що використовує тканину, фетрщільний нетканий матеріал, виготовлений шляхом валяння вовняних, пухових (кролика, кіз) або синтетичних волокон, п’яльцяспеціальний інструмент для вишивання у вигляді рамки (округлої, еліпсоїдної або квадратної), призначений для натягу та фіксації тканини чи канви, голки та нитки, а також бісер, блискітки й намистини.
"Для зручності вишивання, я одразу натягую на пʼяльця, оскільки деталі дуже маленькі. Буду шити на фетрі, візьму намистини, канітельтонка металева нитка, закручена у щільну спіраль, що нагадує пружину, яка використовується для гаптування (вишивки), оздоблення одягу, створення прикрас та ялинкових іграшок, ронделя кристалипласкі, злегка приплюснуті з боків намистини, що мають гранену або гладку поверхню та наскрізний отвір, паєтки, бісер. Повторюватиму ось цей елемент крильця", — поділилася майстриня.
Тетяна Артюхова працює над оздобами. Суспільне Вінниця/Дмитро Боднюк
Процес створення прикрас не є складним — найважливіше тут – уява, пояснила Тетяна Артюхова. Найбільше часу вона витрачає на вибір та комбінування різних елементів в гармонійний продукт.
"Ось у мене є така сорочка з цікавим візерунком. Хочу підібрати під неї прикрасу: рожевий колір, тому обираю рожевий камінь. Потім додаю кулон, і починаю нанизувати туди різні намистинки, додаю блакитні камінчики. Я висипаю все з пакета і обираю камінці, намистинки, паєтки, стразові ланцюжки. Головне у цьому процесі — приступити до вишивки, бо вибирати бусинки я можу по 6-8 годин".
Одна з прикрас, зроблених майстринею. Суспільне Вінниця/Дмитро Боднюк
Вимушена зміна місця проживання на Вінниччину стала стимулом змінити не тільки дім, а й фах. Шити одяг та творити прикраси Тетяна Артюхова почала після початку повномасштабної агресії, коли переїхала з Києва. До цього працювала на гідроелектростанції. У Бару не знайшла роботи за спеціальністю.
"Це стратегічний об’єкт нашої енергетики. По реконструкції гідрогенераторного та електротехнічного високовольтного обладнання. Ми модернізували наші гідроелектростанції України. Працювала з 2012 року", — розповіла про роботу на ГЕС Тетяна.
Майстриня Тетяна Артюхова. Суспільне Вінниця/Дмитро Боднюк
Після переїзду на Вінниччину, спочатку вчилася вишивати сережки за онлайн-курсами, а потім придбала повноцінне навчання. За три роки освоїла більше 30 різних технік.
"Основних базових вишивок близько 20, а далі вже більш розширені техніки: вишивка бісером, канітеллю, склярусомце довгасті скляні трубочки (циліндри) з отвором для нитки, різновид бісеру, що використовується для вишивки, оздоблення одягу, створення біжутерії та декору, намистинами, трунцал, як робити плетіння, як вишивати гладдю ниткою. Я більше люблю працювати з голкою. Це підвіски, брошки, сережки, браслети".
Різноманітні прикраси, виготовлені мисткинею з Вінниччини. Суспільне Вінниця/Дмитро Боднюк
Майстриня повідомила, що зараз відчуває себе щасливою, бо змогла реалізувати дитячу мрію — стати дизайнеркою. У планах багато задумів, але найважливіше — і надалі розвиватися у цій галузі. Нещодавно Тетяна опанувала кутюрну вишивку на одязі — це ручне оздоблення виробів високої моди.
"Хочу спробувати вишивати на одязі, а коли натренуюся на побутовому одязі, блузках, джинсах, з часом створюватиму ніжні повітряні сукні, розшиті вручну".
Сережки та брошки, зроблені Тетяною. Суспільне Вінниця/Дмитро Боднюк
Після переїзду творення прикрас стало своєрідною терапією, пояснила жінка. Це заняття допомогло впоратися з емоційним напруженням та пережитим стресом. Тепер ділиться цим досвідом з іншими: організовує майстер-класи для ВПО, щоб допомогти іншим емоційно відновитися.