“Національний музей – це розмаїття світів”: слова директорки Нацмузею історії, Олени Земляної.

У липні 2025 року один із найбільших музейних закладів країни — Національний музей історії України — очолила очільниця Департаменту правового забезпечення Міністерства культури, експертка у сфері культурної політики та охорони культурної спадщини Олена Земляна.

Вона обійняла цю посаду після того, як музей наприкінці 2024 року пережив значну репутаційну проблему. Його тодішній директор, історик та археолог Федір Андрощук виїхав у закордонне службове відрядження та не повернувся. Згодом стало відомо, що до того він подавав заяву про звільнення, однак Міністерство культури її не задовольнило.

Суспільне Культура поцікавилося в Олени Земляної, яка керує національним музеєм уже пів року, як відбилася на установі відсутність очільника, які проблеми їй перейшли у спадок та які зміни вже відбулися в музеї за цей період.

Як ви зважилися очолити національний музей після такого тривалого періоду без керівника?

У мене не було напруження, що тут можуть трапитися якісь непередбачувані обставини. Тому що мені часто доводилося брати участь у непростих ситуаціях. Не було в моєму досвіді моменту, де просто можна отримувати задоволення від своєї роботи та займатися тихою плановою діяльністю. Напевно, я можу бути тут корисна саме тому, що вмію адаптуватися до умов, які зараз складаються.

У мене є розуміння, як необхідно організовувати роботу, щоб тримати під контролем базові основні процеси. При цьому не припиняти вже розпочаті процеси, які мають доходити до кінця.

Тому, скажу відверто, у мене було усвідомлення, що тут буде багато питань, які слід вирішувати, але щодня я виявляю нові, про які я навіть не підозрювала. Це певний досвід.

Можливо, зараз моя роль тут полягає в тому, щоб спробувати розв’язати довготривалі проблеми, які просто накопичувалися. Насправді, можливо, їх не видно зовні. Але вони стримують хороші ініціативи. Тому мені приємно бути тут, у цьому колективі. І я прагну зробити щось значне, щоб дійсно закласти надійний фундамент для майбутнього розвитку.

Звучить як музейний кризовий менеджмент.

Приблизно так. По-перше, зважаючи на те, в які обставини я потрапила… Оскільки тривала відсутність керівника дуже вплинула на процеси. Треба було втручатися в певні критичні ситуації, щоб це врегулювати.

Через пів року можу сказати, що ми можемо перевести дух у певному розумінні, тому що повертаються наші партнери, які раніше припинили з нами співпрацю. З’являються нові партнери.

Тобто відкритість нашої діяльності сприяє тому, щоб розширювати партнерські можливості, розробляти нові плани та починати нові програми.

Олена Земляна вже пів року очолює Національний музей історії України. надано Суспільне Культура Національним музеєм історії України

Отже, ці ваші пів року на посаді пішли на налагодження ситуації?

Тут немає кінця досконалості, стабілізуватися можна досить довго. Є лише розуміння, що принаймні вже є з ким співпрацювати, можна продовжувати планувати та розвивати певні напрямки.

Тобто цей спокій існує зараз для того, щоб була можливість переглянути внутрішні процеси та відкривати нові горизонти.

Думаю, спокій та стабільність надзвичайно важливі для такої великої установи як національний музей — значної і за віком, і за значенням.

Це якщо говорити про процес. Бо якщо говорити про повсякденну діяльність, вона зовсім не спокійна.

І це якраз той самий період, де зараз я опинилася в потрібний момент, тому що щодня у нас якісь виклики. День керівника музею (не лише нашого, але і всіх музеїв в Україні, заповідників, загалом закладів культури) починається задовго до офіційного часу відкриття.

Дуже багато питань потрібно узгодити, щоб розпочати робочий день. Наприклад, тривоги: чи можлива колективна робота, коли оголошена повітряна тривога або вона тривала, бо це теж впливає на режими роботи. Тривала відсутність світла, тепла також вносить певні зміни. Погодні умови, які цієї зими були найскладніші за багато років.

Це все треба брати до уваги, щоб розуміти, чи ми можемо розпочати робочий день так, як його планували. Чи можемо проводити заходи або приймати відвідувачів. Це все фактично може вирішуватися протягом дня і змінюватися декілька разів.