Минулої суботи, 21 лютого, приміщення PEN Ukraine в центрі Києва було заповнене бажаючими почути поезію воїнів з перших вуст — відбулася презентація проєкту "Метаромантика" й була можливість купити примірник збірки. Незабаром вийде друга частина альманаху — "Метаморфози". Суспільне відвідало літературний захід і розповідає докладніше.
Одним з ініціаторів проєкту "Метаромантика" є офіцер Сил безпілотних систем Серафим Гордієнко. Саме він запропонував організувати в столиці таку подію, повідомив Суспільному президент Українського ПЕНу Володимир Єрмоленко.
"У нашій спільноті чимало військових: Артур Дронь, Ярина Чорногуз, Дмитро Лазуткін, Василь Карп'юк, багато знаних імен. І, безумовно, ми дивимося на цю літературу з величезним великою шаною, з величезною повагою", — говорить керівник PEN Ukraine.
На його переконання, це надзвичайно важливий феномен і складова української культури, без якої зараз неможливо уявити українську культуру. "Звісно, ми всі так чи інакше пишемо про війну, і цивільні також, але зрозуміло, що це досвід межовий, досвід зустрічі зі смертю. Ми всі так чи інакше через нього проходимо, але військові проходять набагато інтенсивніше", — підкреслив Володимир.
Крім того, додає він, суттєво надавати слово не тільки вже більш відомим поетам, як-от згадані Дронь, Чорногуз тощо, але й таким 20-30-річним юнакам, адже в них інший досвід, часто — більш глибокий.
"Що ми зрозуміли з метаромантики — що це не просто «А послухаємо військових, тому що вони військові». Це дуже високого гатунку поезія, хоча хлопці тут дуже скромні щодо своїх текстів", — зазначає Єрмоленко.
Він розпочав вечір хвилиною мовчання на вшанування пам’яті загиблих від російської війни, а також закликав приєднуватися до збору коштів на автомобілі для СБС — для окремого загону Центру спеціального призначення "Крила Омеги".
Голова українського PEN, філософ Володимир Єрмоленко на літературних читаннях у Києві, 21 лютого 2026. Суспільне Новини/Юлія Кузьменко
Олександр Мєняйлов узяв слово далі й коротко розповів про себе та проєкт "Метаромантика".
Данте (такий позивний в автора) разом із Серафимом Гордієнком починав свій шлях у війську з "Правого сектора" в Пісках на Донеччині від початку війни у 2022 році. Згодом він приєднався до ЗСУ разом зі своїми найкращими товаришами. Воював біля Кремінної на Луганщині, в Донецькій області, поблизу Запоріжжя, Харкова.
"І тому для мене було абсолютно щастям побачити це все на власні очі, мати можливість це все занотувати, залишитись живим і при здоровому розумі для того, щоб це все передати і найголовніше — отримати Боже благословення на те, що ви це зараз можете прочитати", — підкреслив військовий.
Поети Олександр Мєняйлов Данте і Дітріх на презентації свого збірника в Києві, 21 лютого 2026 року. Суспільне Новини/Юлія Кузьменко
Для нього цей проєкт — можливість зафіксувати сучасність, адже, як стверджує Олександр, війна зараз вже різниться від попередніх воєн в історії. Для бійця поезія — це спроба і засіб захистити дійсність.
"Те, як саме бачить звичайний військовослужбовець — поет, художник або музикант — цю війну. Як він бачить світ, сьогодення і як ми можемо протистояти смерті, окупації, злу, яке на нас сьогодні надходить".
Автори збірки прагнуть переосмислити античну героїку та романтизм і крізь призму творчості глибше збагнути, ким вони є, каже Мєняйлов. Другий випуск збірки "Метаморфози" вже в процесі роботи та буде присвячений тим перетворенням, які відбулися на війні за останні 3-4 роки.
Захисник між іншим закликав відвідувачів, якщо серед них є комбатанти чи це їхні друзі та знайомі, аби ті приєдналися до проєкту.
Літературні читання авторів-комбатантів проєкту “Метаромантика”, Київ, 21 лютого 2026 року. Суспільне Новини/Юлія Кузьменко
Боєць із позивним Дітріх теж розповів декілька слів про себе. Він на війні з 2021 року. Воював на Київщині, в Часовому Яру, Куп’янську, а останній рік більше перебував у тилу: нещодавно перевівся в інший підрозділ та освоює нову спеціальність. Як він каже, йому потрібні час і відстань поза бойовими діями, щоб писати, тож це була нагода попрацювати над текстами.
"Хтось сформулював, що основна проблема сучасної літератури в тому, що люди, які мають хист, зазвичай не здатні нічого побачити. І люди, які мають винятковий життєвий досвід, зазвичай не мають ані хисту, ані можливості для того, аби щось з цього зробити. І метаромантика зайнята тим, щоб поєднати ці дві протилежності і створити заново воїна-поета в українському контексті", — підкреслив Дітріх.
Поет Дітріх читає твори на поетичному вечорі, Київ, 21 лютого 2026 року. Суспільне Новини/Юлія Кузьменко
Після того, як відрекомендувалися, автори зачитали свої вірші, переклади та коротку прозу. Трохи згодом до них приєднався Олексій Варламов на позивний Вождь, який щойно зміг вирватися з бойових позицій. Він одразу перейшов до декламування творів.
Поет Олексій Варламов читає поезію на презентації свого збірника в Києві, 21 лютого 2026 року. Суспільне Новини/Юлія Кузьменко
Надалі ж слухачі мали можливість поставити трьом авторам свої питання. Говорили про оптимізм на війні та гумор як "короткочасні ліки", про те, чи хотіли б виступити зі своїми творами перед молодшим поколінням, чи вірять у Бога, чи відчувають прірву між цивільними та військовими і в чому знаходять сенс після всього побаченого в окопах. Думки в усіх трьох поетів різнилися.
Літературні читання авторів-комбатантів проєкту “Метаромантика”, Київ, 21 лютого 2026 року. Суспільне Новини/Юлія Кузьменко
Автори розповіли про своїх кумирів в українській літературі. Для Олександра це серед українців Юрій Андрухович, серед зарубіжних — ім’я, від якого він запозичив свій позивний, — Данте Аліг’єрі. Олексій Варламов захоплюється Василем Стусом, а Дітріх — Олегом Ольжичем та Фрідріхом Ніцше.
На запитання Суспільного, кого як основного читача бачать автори, Данте відповів, що пише насамперед для себе, аби вести діалог із собою: "І це як така собі невелика боротьба. Ну, мало хто з людей може це розглядати так само, заглиблюватись в деталі, коли ти ніби розділяєш себе на різні погляди і починаєш вести такий свій повноцінний діалог між тим, що ти підтримуєш, що ти не підтримуєш". Вождь відповів, що його творчість для всіх, хто знаходить щось близьке для себе, а Дітріх вважає, що ще не готовий відповісти, для кого він пише, хоч і вважає, що для будь-якого мистецького вираження початку потрібен читач і глядач.
