Сьогодні, 14 липня, у серці столиці, на Соборній площі Києво-Печерської лаври, відбулося освячення пам’ятного знаку гетьману Івану Мазепі. Ця подія присвячена Дню Української Державності, який відзначається 15 липня.
Інформацією з місця події поділився кореспондент Суспільного.
Цей знаковий об’єкт є першим пам’ятним знаком гетьману Івану Мазепі у Києві. Церемонію освячення провів Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній.
"Сьогоднішнє відкриття бюсту є черговим кроком у розставленні маркерів національної ідентичності в Україні. Наших маркерів. Це ім’я, це прізвище було під забороною. Ним називали тих, хто є особистим ворогом Росії, так званих "мазепинців". У 18-му, 19-му, першій половині 20-го століття, "мазепинці" — це були люди, абсолютно ворожі до Росії. І коли ми сьогодні встановлюємо в Лаврі пам’ятник Мазепі — бюст, бо буде ще й пам’ятник на бульварі Шевченка в Києві — ми цим говоримо, що українство відроджується", — зазначив голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров.
У Києво-Печерській лаврі відбулося освячення пам’ятного знаку на честь гетьмана Івана Мазепи. Суспільне Новини/Нікіта Галка
Погруддя гетьмана Івана Мазепи у Києво-Печерській лаврі. Суспільне Новини/Нікіта Галка
"Цей пам’ятний знак, це погруддя, було освячене Блаженнійшим Епіфанієм, предстоятелем ПЦУ, разом з усім архієрейським собором. Це величезна честь і визнання внеску Івана Степановича Мазепи як найбільшого ктитораЛюдина (меценат), на кошти якої збудовано, відновлено або багато прикрашено (іконами, фресками) православний храм чи монастир Києво-Печерської лаври. Як людини, яка розбудовувала Лавру, це була його ідея та робота. Це погруддя — це символ його внеску і знак його діяльності для Києво-Печерської лаври", — прокоментував генеральний директор Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко.
Скульптор Олесь Сидорук розповів, що погруддя виготовлено з бронзи та граніту. Образ Мазепи відтворено згідно з його зображенням, зробленим німецьким гравером Мартіном Бернігеротом у 1706 році.
"На постаменті пам’ятника використано ідентичний граніт часів Мазепи, з якого зводився Успенський собор. Після вибуху 1941 року ці залишки були знайдені. Ми їх використали, і постамент, який ви бачите, виготовлений саме з цього граніту. Також у композиції присутній елемент іконостасу, створеного коштом Мазепи для Успенського собору, який зберігся", — поділився Сидорук.
За сприяння Мазепи наприкінці 17-го — на початку 18-го століть були зведені оборонні мури, церква Всіх Святих, проведено реставрацію Троїцької надбрамної церкви, Успенського собору та інших споруд монастиря.
Погруддя було встановлено на території Києво-Печерської лаври 28 червня. Його відкриття відбулося під час урочистостей з нагоди 30-річчя Конституції України. Тоді ж президент Зеленський анонсував можливість появи пам’ятника Івану Мазепі в центрі Києва. Його планують розмістити на перехресті бульвару Тараса Шевченка та вулиці Хрещатик, де колись стояв пам’ятник Леніну, демонтований у 2013 році учасниками Революції Гідності.
Відомості про Івана Мазепу та причини накладення анафеми
Іван Мазепа — видатний український військовий, політичний та державний діяч. Він обіймав посаду гетьмана Війська Запорозького, очолюючи козацьку державу на Лівобережжі (1687–1704) та всій Наддніпрянській Україні (1704–1709). Також він мав титул князя Священної Римської імперії (1707—1709).
Іван Мазепа був гетьманом української автономії в межах Російської імперії за правління царя Петра I.
Протягом Північної війни між Московським царством та Шведською імперією він довгий час підтримував московську сторону. Однак у 1708 році змінив позицію і став на бік шведів. Після поразки шведів під Полтавою Мазепа був змушений емігрувати до Молдовського князівства.
За наказом Петра I його столицю Батурин було знищено, а самого Мазепу відлучили від церкви. Понад два століття в церквах Російської імперії щорічно, в першу неділю Великого посту, проголошували анафему.
Російська православна церква та Українська православна церква Московського патріархату досі не зняли анафему, незважаючи на звернення українського керівництва.
У вересні 2018 року Вселенський патріархат, після надання автокефалії Українській православній церкві, заявив, що ніколи не визнавав неканонічною анафему, накладену на Мазепу.
Константинопольська православна церква наполягає, що гетьман помер як вірянин Вселенського патріархату. Її представники зазначають: "В еміграції в м. Бендери Іван Мазепа вільно сповідався у православних священників Вселенського патріархату. Саме вони напутствували його на смертному одрі й відпустили від гріхів, а потім і відспівували".
Крім того, ще у 1918 році в Софійському соборі єпископ Назарій, за дозволом митрополита Київського і Галицького Антонія, відслужив панахиду за гетьманом Іваном Мазепою.
У 2023 році вперше в історії Києво-Печерської Лаври було проведено панахиду за її меценатом — гетьманом Іваном Мазепою.
День Української Державності був встановлений указом президента України Володимира Зеленського 24 серпня 2021 року, а вперше відзначений у 2022 році. Спочатку датою було обрано 28 липня — день пам’яті київського князя Володимира Великого та День Хрещення Русі-України. Однак, у зв’язку з переходом Православної церкви України на новоюліанський календар, дату перенесли на 15 липня.