Нові ризики для бізнесу: коли співпраця з ФОП може обернутися штрафом у 240 тисяч гривень

Висновок Верховного Суду у справі №280/10418/24 може докорінно змінити підходи до залучення фізичних осіб-підприємців (ФОП) у бізнес-процеси. Хоча остаточне рішення ще не винесено, а матеріали повернуто на повторний розгляд до апеляційного суду, вже озвучені тези стали тривожним сигналом для компаній, які замість оформлення трудових договорів обирають співпрацю з ФОП.

Судова інстанція фактично підтвердила: під час перевірок контролюючі органи та суди оцінюватимуть не назву договору чи формальний статус сторін, а реальну суть взаємовідносин. Це означає, що навіть формальна наявність договору між двома ФОП не стане панацеєю від звинувачень у прихованому працевлаштуванні.

Передісторія справи про штраф у 240 тисяч гривень

Причиною судового розгляду стала перевірка інтернет-магазину, ініційована Державною податковою службою. Під час неї було виявлено жінку, яка виконувала розрахункові операції в торговій точці з використанням програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО).

Довідково: ПРРО – це програмне забезпечення, яке замінює традиційний касовий апарат для проведення розрахунків.

Під час спілкування з податківцями вона повідомила, що працює консультантом п’ять днів на тиждень, з 09:00 до 21:00, дотримується правил внутрішнього розпорядку та проходила інструктаж з охорони праці.

Власниця бізнесу стверджувала, що жінка не є її найманою працівницею, а працює як окремий підприємець на підставі угоди про співпрацю між двома ФОП. Однак фактичні обставини викликали сумніви у контролюючих органів.

Зокрема, з’ясувалося, що продавець зареєструвалася як ФОП 12 червня 2024 року, договір про співпрацю було укладено 13 червня, тоді як фактично працювати, за її словами, вона почала ще 1 червня. Така часова невідповідність стала одним із ключових моментів.

Отримавши матеріали від податкової служби, Державна служба України з питань праці (Держпраці) дійшла висновку про наявність прихованих трудових відносин і наклала на підприємицю штраф у розмірі 240 000 гривень.

Суд першої інстанції став на бік бізнесу та скасував штраф. Апеляційний суд підтримав це рішення. Однак Верховний Суд скасував постанову апеляції та повернув справу на новий розгляд.

Чому рішення Верховного Суду є важливим для всього бізнесу

Верховний Суд не встановлював безпосередньо факт прихованих трудових відносин. Судді наголосили, що не мають процесуальних повноважень для детального дослідження доказів, як це належить робити судам нижчих інстанцій.

Проте касаційна інстанція зробила інший вагомий висновок: матеріали фактичної перевірки податкової служби можуть слугувати належними доказами для Держпраці при розгляді справ щодо порушень трудового законодавства.

Таким чином, Верховний Суд фактично підтвердив законність механізму взаємодії між контролюючими органами, коли інформація, здобута податківцями, стає підставою для подальших санкцій з боку Держпраці.

Окремо суд звернув увагу на те, що відсутність спеціального підзаконного порядку обміну інформацією між органами не скасовує повноважень, прямо передбачених законом.

Довідково: КЗпП – Кодекс законів про працю України, який регулює трудові відносини між найманими працівниками та роботодавцями.

Фактично Верховний Суд утвердив принцип пріоритету закону над підзаконними актами. Це означає, що посилання виключно на процедурні недоліки стають менш ефективним інструментом захисту в судах.

Які ризики виникають для підприємців

За словами адвоката Ольги Брус (АО EvrikaLaw), ключовий висновок із цієї постанови полягає в тому, що бізнесу стає дедалі складніше захищатися суто процедурними аргументами.

Якщо раніше підприємці могли розраховувати на скасування штрафів через формальні недоліки перевірок чи особливості оформлення документів, то тепер суди все більше уваги приділяють саме суті взаємовідносин між сторонами.

Адвокат Валерій Шаповал зазначає, що судова практика поступово переходить від формальної оцінки документів до аналізу економічної реальності співпраці. Якщо особа працює за встановленим графіком, виконує функції персоналу компанії та перебуває в організаційній залежності від роботодавця, такі відносини можуть бути перекваліфіковані на трудові, незалежно від назви договору.

Особливо ризикованими є ситуації, коли підприємець:

• Працює виключно на одного замовника.
• Дотримується встановленого графіка роботи.
• Виконує функції штатного співробітника.
• Використовує майно компанії.
• Підпорядковується внутрішнім правилам роботодавця.
• Не несе власних підприємницьких ризиків.

Голова Ради громадського контролю при Бюро економічної безпеки Яків Воронін звертає увагу ще на одну важливу обставину. Багато роботодавців вважають, що під час воєнного стану перевірки Держпраці фактично не проводяться через дію мораторію. Однак справа №280/10418/24 демонструє інший механізм контролю.

Фактичні перевірки Державної податкової служби щодо касових операцій та використання ПРРО продовжують проводитися. Якщо під час таких перевірок податківці виявляють ознаки неоформленої праці, ця інформація може бути передана до Держпраці для подальшого реагування.

За словами Якова Вороніна, рішення Верховного Суду фактично підтвердило можливість використання матеріалів податкових перевірок як доказів у справах про порушення трудового законодавства. Це означає, що навіть за наявності мораторію на окремі перевірки, бізнес не може розраховувати на повний імунітет від контролю.

Юристи наголошують, що для бізнесу рішення Верховного Суду є сигналом до перегляду моделей співпраці з ФОП. ФОП-контрагент має демонструвати ознаки реальної підприємницької діяльності: самостійно організовувати роботу, нести власні ризики, працювати на результат та мати свободу у виборі способів виконання завдань.

У разі виявлення прихованих трудових відносин підприємцям можуть загрожувати не тільки штрафи за статтею 265 КЗпП, але й донарахування податків, військового збору та єдиного соціального внеску. Також можливі додаткові фінансові та репутаційні втрати.

Водночас, справа ще не завершена. Апеляційний суд повторно досліджуватиме всі обставини та встановлюватиме, чи дійсно відносини між сторонами були трудовими. Однак вже зараз рішення Верховного Суду стало одним із найважливіших орієнтирів для бізнесу у питаннях залучення ФОП у трудові процеси.

Приєднуйтесь до наших каналів у Telegram:

“Підсумки дня. Новини України та світу” – о 22:00 пишемо добірку про те, що важливого відбулося протягом дня.
Vgorode.ua Київ – все, що стосується нашого міста.
“Диван зачекає” – куди ходити у Києві, та як розважатися.
“Сова” – кращі добірки кіно, серіалів, та музики.

Порада від Вечірній Київ:
Це рішення Верховного Суду надзвичайно важливе для українського бізнесу, оскільки воно підкреслює необхідність реального, а не формального оформлення відносин із підрядниками. Розуміння цих нових ризиків допоможе уникнути значних штрафів та юридичних проблем, переглянувши договори з ФОП та переконавшись у їхній відповідності реальній співпраці.