Дитяча агресія: київська психологиня розповіла, що робити батькам

У ЗМІ нерідко можна зустріти новини, про те як діти та підлітки стають учасниками злочинів, знімають на телефон знущання з інших, влаштовують небезпечні челенджі. Багато хто вважає, що це наслідки надмірного захопленням мережею інтернет, телебаченням, жорстокими комп’ютерними іграми. Та проблема значно глибша і про це ми поспілкувалися з психологинею Альоною Грицай з КМЦ гендерної рівності, запобігання та протидії насильству та дізналися, що можуть зробити батьки, аби запобігти жорстокості у дитини.

«Дитяча агресивна поведінка – це найбільш розповсюджена проблема, з якою звертаються батьки до дитячого психолога. Рівень агресії може бути різний, з огляду на вік, індивідуальні особливості, темперамент, психологічний стан дитини. Наслідками надмірної дитячої агресивної поведінки, є труднощі з адаптації в дитячому садочку, школі, складнощі взаємодії з однолітками та батьками», — розповідає Альона Грицай.

Рівень агресії може бути різний, з огляду на вік, індивідуальні особливості, темперамент

Коли варто починати бити на сполох?

Якщо ваша дитина знущається над тваринами, часто проявляє агресію по відношенню до однолітків та батьків — варто починати бити на сполох

Можливих причин може бути безліч. Ось деякі з них:

— Патологічні моделі виховання, що домінують в рамках сімейної системи.

— Прояв високого рівня тривожності.

— Велика кількість заборон.

— Вихід накопиченому напруженню.

— Спосіб привернути увагу.

— Невміння дитини справлятися з власними переживаннями.

— Копіювання агресивної поведінки батьків.

— Жорстоке ставлення батьків до дитини.

— Недостатнє вміння висловити свої емоції та бажання.

— Прояв захисної реакції.

— Негативна ситуація в сім’ї. Наприклад розлучення.

— Ревнощі.

— Цькування в садочку, школі.

Що робити батькам, щоб попередити агресивну поведінку

Дитина часто копіює поведінку батьків

«Перше, що потрібно зробити, створити здоровий психологічний клімат в сім’ї, якщо він не є таким. Ніяких суперечок, підвищення тону при дитині, тим більше бійок не повинно бути!», — наголошує фахівець.

Також, Альона Грицай зауважує, якщо в сім’ї двоє, чи більше дітей, намагайтеся рівноправно розподіляти увагу поміж усіх діток. В жодному випадку не порівнюйте їх, та не ставте в приклад один одному.

«Дотримуйтесь однієї стратегії виховання. Будьте прикладом для своїх дітей. Дитина часто копіює поведінку батьків», — додає психологиня.

Крім того, важливо розвивати емоційний інтелект дитини. Вчити розрізняти почуття, розуміти, приймати та проговорювати їх. А головне, як проявляти емоції соціально прийнятим способом.

Також, важливо обговорювати ситуації, які траплялися протягом дня у дитини, аналізувати отриманий досвід. Це сприятиме розвитку критичного мислення. Вчити дитину домовлятися, бути дружнім.

«Важливо звернути увагу на мультики, які дивиться дитина. Чи не має у головних героїв прояву агресивної поведінки? Якщо дитина багато часу проводить граючи в комп’ютерні ігри, запропонувати альтернативу на свіжому повітрі. Футбол, волейбол, баскетбол… Дуже енергійну дитину потрібно залучати до плавання та рухливих ігор. Сприймайте дитину такою, якою вона є, проявляйте щодо неї підтримку, любов та розуміння. Намагайтеся достатньо проводити часу з дитиною, враховуючи її побажання, щодо ігор», — каже фахівець.

Важливо побудувати довірливі стосунки з дитиною, щоб вона ділилася своїми проблемами з батьками. Адже деякі ситуації вимагають втручання дорослого. Наприклад булінг.

Зверніть увагу на мультики, які дивиться дитина

В ситуації, коли дитина поводить себе агресивно, важливо, проявити терпіння, та пояснити, показати, як правильно впоратися з негативними емоціями, які вона відчуває. Зрозуміти їх причину, обговорити можливу модель поведінки в подібних ситуаціях.

Як можна допомогти маленькій дитині позбутися негативних емоцій?

• Намалювати свою злість. Потім порвати малюнок.

• Упертися в стіну руками та намагатися її зрушити.

• Кидатися паперовими м’ячиками.

• Покричати в подушку.

• Помалювати пальчиковими фарбами.

• Порахувати до 10 загинаючи пальчики.

«Якщо дитина швидко починає дратуватися, ігнорує прохання, часто втрачає контроль над собою, спрямовує агресію на себе чи на людей, які її оточують, краще звернутися до дитячого психолога для встановлення причини такої поведінки та її корекції», — підсумовує психолог.

Нагадаємо,хто такі «токсичні батьки» і як вони руйнують життя дитини

Вікторія ГРЕБІНЬ, «Вечірній Київ»

Sourse: vechirniy.kyiv.ua

No votes yet.
Please wait...

Ответить

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *