Столиця України організовує такий захід для того, аби представити свої можливості вітчизняним та закордонним інвесторам, а також для обміну досвідом у протистоянні глобальним викликам.

За традицією, відкрив Інвестиційний форум міста Києва мер столиці Віталій Кличко, який презентував досягнення громади. Цікаво, що під час форуму директор ProZorro-продажі вручив меру столиці нагороду «Будуємо ринки та довіру разом» за ефективну співпрацю у проведенні відкритих і прозорих аукціонів у Києві. Завдяки цьому сервісу Київ зекономив мільйони гривень бюджетних коштів.

Мер столиці Віталій Кличко заявив, що що ми всі після падемії практично Термінатори.

«Щоденні виклики роблять нас сильнішими, більш досвідченими й ефективнішими. У нашій роботі, в перетвореннях, які ми втілюємо. А після того, що ми пройшли під час пандемії, можна сказати, що ми всі — вже практично Термінатори. Сьогодні у фокусі міської влади: благоустрій, розвиток комунальної та транспортної інфраструктури, створення чітких та прозорих правил для розвитку бізнесу», — зауважив міський голова Віталій Кличко.

НОВІ ПАРТНЕРИ БАКУ ТА ПОДГОРІЦА — КИЇВ УКЛАДАЄ УГОДИ

Саме у рамках форуму місто укладає угоди із закордонними партнерами та веде перемовини про співпрацю та обмін досвідом, а громадські організації та установи шукають інвесторів для своїх ідей.

Віталій Кличко та голова виконавчої влади Баку Ельдар Азізов підписали Меморандум про побратимство між містами.

Підписання Меморандуму про побратимство між Києвом та Баку

«Сьогодні відносини між Україною та Азербайджаном, між Києвом та Баку — дуже конструктивні. Постійно фахівці з різних галузей обмінюються досвідом. Ми вже багато цікавих проектів побачили в Києві і нам є чому у вас повчитися. Впевнений — ми тільки будемо поглиблювати нашу співпрацю», — заявив Ельдар Азізов.

А напередодні проведення Форуму меморандум про партнерство та співпрацю в різних сферах підписали між столицями України та Чорногорії. Київ та Подгориця планують обмінюватися досвідом у напрямах планування громадського простору, інфраструктурних проєктів, новітніх технологій та індустрій.

Також відбулась зустріч керівництва Департаменту економіки та інвестицій КМДА, членів постійної комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку із заступником міського голови Кракова з питань сталого розвитку паном Єжи Музиком. «Маю надію, що багаторічна плідна співпраця Києва та Кракова продовжиться у нових, цікавий, суспільно корисних та взаємовигідних проєктах», — зауважив Єжи Музик.

Під час заходу відбулося 5 дискусійних панелей. Учасники зосередилися на питаннях креативної трансформації та нових можливостях інвестиційно привабливих індустрій, стрімкого урбаністичного розвитку та збереження довкілля, сталого здоров’я спільноти, а також інструментах залучення інвестицій у проєкти Великого Києва.

«НОВІ МОЖЛИВОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНО ПРИВАБЛИВИХ ІНДУСТРІЙ: РИВОК ЧЕРЕЗ COVID-РЕАЛЬНІСТЬ. СВІТОВИЙ ДОСВІД. НАРАТИВИ ВЕЛИКОГО КИЄВА»

Багато успішних країн сьогодні говорять не просто про розвиток, а про сталий розвиток. Науковці вкладають у це поняття необхідність встановлення балансу між задоволенням нагальних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь. Стале майбутнє — це спільні зусилля бізнесу, місцевої влади, мешканців будь-якого мегаполісу. Так вважає Оснат Лубрані, Координаторка системи ООН в Україні з гуманітарних питань.

«Економічна комісія ООН створює настанови щодо екологічної оцінки всіх галузей міського планування — це у майбутньому допоможе захистити міста, які на сьогодні видають 70% усіх шкідливих викидів. І цей підхід, я вважаю, може бути цікавим і корисним для Києва», — зауважила пані Оснат Лубрані.

Вона зауважила, що у Києві зараз одна із найактуальніших проблем, де економіка пов’язана із екологією — це транспорт. Електробуси, трамваї, електросамокати — у це все можна і треба інвестувати задля зручності мешканців.

Оснат Лубрані, Координаторка системи ООН в Україні з гуманітарних питань

«Київ може пишатися цифровими інноваціями, які вже здійснили. Електронний квиток, електронні петиції, але необхідно підвищувати цифрову грамотність для того, аби цими сервісами могли користуватися якомога більше людей», — вважає вона.

Економічна криза, яка виникла внаслідок епідемії коронавірусу також дала поштовх новому погляду на економіку міста, показала нові можливості і може бути джерелом інноваційних рішень.

Так, наприклад, Чорногорія перша із європейських країн відкрила кордони для туристів після пандемії коронавірусу, а також вийшла у регіональні лідери щодо залучення інвестицій у сферу нерухомості. За словами міського менеджера мерії Подгориці, столиці Чорногорії Мар’яна Юнчая значною мірою інвесторів привабила стабільність країни — членство у НАТО і очікування входження у Євросоюз є гарною гарантією для розвитку ринків.

Мар’ян Юнчай, Міський менеджер мерії міста Подгориця

«Перед кризою ми визначили найбільш занедбаний район нашої столиці, який був розташований неподалік аеропорту. Місто створило там спеціальну бізнес-зону і отримало пропозиції інвестицій на понад 300 мільйонів доларів», — розповів Мар’ян Юнчай. Він пояснив, що мерія надала 300 гектарів землі в оренду на 30 років за один цент за квадратний метр. У Подгоріці зійшлися на тому, що у час кризи треба надавати більше можливостей інвесторам. Так у місто прийшли великі міжнародні будівельні компанії. Крім того, мерія звернула увагу і на внутрішнього інвестора, який притримував гроші, але хотів їх вкладати — створили сприятливі умови.

Про великі інвестиції і ще масштабніші плани розповіла заступниця директора Шанхайської міської торгової місії Чжу І. Вона зазначила, що ВВП Шанхаю за цих пів року зріс на 12%, у порівнянні із аналогічним періодом минулого року.

«Наше економічне зростання показує стабільний прогрес. Шанхай є одним із 5-ти урбаністичних центрів Китаю. Співпраця між нашими країнами може бути дуже перспективною. Україна є частиною великого китайського проєкту „Один пояс. Один шлях“. І співпраця між нашими країнами, так і містами є дуже перспективною. Ми можемо розвивати інфраструктурні проєкти, енергетики, будівництва, виробництво промислових товарів та інших секторів. Ми сподіваємося, що сьогоднішній захід допоможе посилити співпрацю Шанхаю та Києва, щоб наповнити динамікою наші стосунки», — зазначила Чжу І.

Під час цієї панелі спікери торкнулися дуже важливої теми, яка актуальна, як для США, так і Європи — що робити містам, у яких (з тих чи інших причин) закриваються промислові підприємства. З цим зіштовхнувся нідерландський Ентговен. Місто, що у свій час переорієнтувалося на сферу послуг, під час пандемії і локдауну отримало величезні збитки, адже у першу чергу постраждали саме ресторани та готелі, які залишилися без клієнтів. Проте урбаністам вдалося об’єднати владу міста та громадян, і впровадити ефективну модель розвитку, яка функціонує сьогодні.

На місці фабрик у Ейтговені виріс модний житловий квартал

Кейс Донкерс, нідерландський архітектор-урбаніст, засновник архітектурного центру Ейтговена розповів, як пішов великий бізнес, зокрема у 1990-х корпорація Філіпс перенесла свої потужності, залишивши порожні фабрики. Їх вирішили не зносити, а перебудувати під житло, офіси та торговельні і виставкові центри — лофти, які користуються великою популярністю у молоді та старшого покоління. «Ми побудували новий тип співпраці у місті між громадою, знизу у гору, залучаючи до спільної роботи і обговорення якомога більше людей, і цей підхід виявився дуже ефективним», — зазначив Кейс Донкерс.

Володимир Костюк відзначив, що компанія «Фармак» інвестувала близько 250 млн дол. у нові виробництва

Проте і Київ може привести приклад успішної ревіталізації промислових просторів зберігаючи при цьому виробничі потужності. На цьому наголосив виконавчий директор компанії «Фармак» Володимир Костюк. Він зазначив, що компанія готує до реалізації масштабний проєкт на Подолі, вартістю 40 мільйонів доларів протягом найближчих років. Компанія створює престижні наукомісткі робочі місця для киян. До слова, у Києві на заводі є 1800 співробітників.

«Під час пандемії міста переглянули роль сфери охорони здоров’я для населення. Зокрема, коли виявилося, якими вразливими є ланцюжки постачання медичних засобів та сировини з якої їх виробляють. Зупинялися логістичні маршрути. Але українська фармацевтична галузь впоралася, перепрофільовуючись, щоб задовольнити попит на ліки. Компанія пішла навіть на те, що обмежила експорт своєї продукції задля того, щоб наситити внутрішній ринок», — розповів Володимир Костюк.

За минулі 15 років компанія інвестувала у нові виробництва та технології близько 250 мільйонів доларів — це приклад залучення внутрішніх інвестицій. Бо, власне, крім робочих місць та продукції — це ще й податки, які йдуть до місцевого бюджету, і працюють на розвиток міста.

«ІНСТРУМЕНТИ ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ У ПРОЄКТИ ВЕЛИКОГО КИЄВА»

У світі є трильйони доларів, які готові інвестори вкладати у різні цікаві проєкти. Чи готові міста, у тому числі і Київ прийняти ці інвестиції? Таке досить провокативне питання учасникам наступної панелі поставив економічний експерт Михайло Кухар.

Краків визначив територію промзони для нової забудови

Єжи Музик, заступник міського голови Кракова пояснив, що пандемія змінила підходи до роботи і впливає на місцеві економіки. Так Краків шукає нові можливості, у тому числі і у Києві.

«Два роки тому Краків затвердив стратегію, яка визначила основний напрям розвитку промисловості, де було сформовано бачення Кракова до 2030 року із основним акцентом на аеропорт і новий бізнес-центр міста. У колишній промзоні, на 670 гектарах, за 9 кілометрів від центру столиці задумана ревіталізація. Там будуть житлові та адміністративні комплекси», — розповів Єжи Музик.

Багато країн використовують нові інструменти для фінансування муніципальних планів, але ключовим залишається знайти правильний проєкт, що буде найбільш вигідним для громади і забезпечити прозоре фінансування. У ЄС при впровадженні таких ініціатив міста можуть розраховувати на співфінансування від Європейського банку. Дуже показовим це є у сфері громадського транспорту, де більш важливий є соціальний аспект.

Домінік Пателла порівняв бюджети і можливості 4 європейських столиць

«Як фахівець хочу зауважити, що Київ — місто з інтенсивною системою підземного і наземного транспорту, яка досить злагоджено працює. Коли ми порівняємо цю сферу із Бухарестом, Будапештом чи Варшавою, то маємо зважати, що останні три міста, як столиці країн ЄС, можуть розраховувати на фінансування європейських структурних фондів, які надають до 85% необхідних інвестицій на модернізацію», — сказав Домінік Пателла, старший транспортний спеціаліст Світового банку.

Водночас навіть при обмеженні доступу до ринків європейських капіталів чи державного фінансування у конкретної громади є можливості для реалізації своїх планів, коли задіяні певні внутрішні механізми. Як це діє на практиці кантонів Швейцарської конфедерації розповів представник електронного уряду Федеральної канцелярії Швейцарської конфедерації у сфері цифрової трансформації Дітер Тсчан.

Він зокрема зауважив, що кантональні муніципальні банки надають кошти на проєкти, на які, можливо б не звернули уваги на державному рівні, але важливі для локальних громад. Так кожен кантон, а їх 26-ть, має свій банк. І кожен із них є частиною системи управління у кантонах.

«Коли ми говоримо про інвестиції і розвиток територій, то вони є дуже ефективними для цього, бо є найближчими до клієнта і вибудовують довготривалі стосунки», — сказав він.

Він наголошує, що порівняно із великими світовими банками, муніципальні діють саме в інтересах конкретних громад, і рекомендує задіяти такий інструмент у Києві.

Cергій Круглик, Керівник проектного офісу «Київський муніципальний банк» відзначив, що муніципальний банк — це інноваційний проєкт побудови прогресивної банківської екосистеми міста

«Для іноземних і вітчизняних інвесторів повинен бути надійний партнер. Наразі ми маємо досить бюрократичну схему для заходу капіталу. Деякі проєкти розвиваються по 3-4 роки, у той ж час, коли їх можна провести за рік. Саме таким інструментом може бути банк, який забезпечить обслуговування усіх фінансів міста, своєрідну екосистему», — розповів Сергій Круглик, радник Київського міського голови з питань фінансів, Керівник проєктного офісу «Київський муніципальний банк».

Цей банк може бути інструментом фінансової дисципліни комунальних підприємств, яких у столиці понад тисяча. Крім того, для Києва, який пережив різні «еліта-центри» є болючим питання іпотеки. Муніципальний банк мав би запобіжники щодо співпраці із сумнівними фірмами і гарантом безпечності вкладених коштів у будівництво. А також дозволив би значно розширити функціонал тієї ж «Картки киянина».

Інвнстор перетворює зону довкола метро Арсенальна у зручне місце відпочинку киян

На колаборацію внутрішніх інвесторів та міської влади звернув увагу Андрій Семенов, Директор із розвитку бізнесу Quarter Partners. Він зокрема навів як приклад ревіталізацію території заводу Арсенал, який із закритого режимного об’єкта перетворився на, фактично, один із центрів відпочинку мешканців столиці. До слова, саме відкритість і велика соціальна складова компанії спрацювали на те, що зросла інвестиційна привабливість майданчиків, які призначені для оренди. Уже у жовтні компанія представить реконструйований стадіон, на якому зможуть займатися усі охочі.

«АДАПТАЦІЯ ДО КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН: СТРІМКИЙ УРБАНІСТИЧНИЙ РОЗВИТОК ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ»

Цьогорічне літо у Києві «побило» чимало теплових рекордів. І не лише у Києві. Тож саме зміни клімату стають неодмінними супутниками розвитку міст. Якість повітря, води, утилізація сміття — це ті питання, які гостро постають для усіх мегаполісу.

Іспанія, Греція, Кіпр цього літа просто дивували показниками термометрів, і актуалізували «зелений курс» Європи. Це чіткі цілі, які змінять життя усіх громад. Економічне зростання і споживання будуть «прив’язані» до питань екології. Адже факти такі, що міста займають 3% території землі, але продукують 72% викидів, тобто люди змушені з цим щось зробити, змінити ситуацію. На цьому наголосив Грегорі Цуріс, Радник Green Deal, представник Європейського Союзу в Україні.

Денис Москаль розповів про нову систему моніторингу столиці

Не оминули учасники форуму і тему забруднення повітря. Адже час від часу Київ потрапляє у рейтинг міст із найгіршою якістю повітря. Чому це трапляється, і який план має місто для того, аби розв’язати це завдання розповів Голова постійної комісії Київської міської ради з питань екологічної політики Денис Москаль.

«Потрапляємо ми у цей список частково об’єктивно. Водночас Київ є першим містом де впроваджують європейські директиви щодо контролю за якістю повітря. Наразі у столиці встановлюють станції моніторингу, які покажуть реальні дані. Об’єктивні дані дозволять планувати розвиток міста у сфері покращення чистоти повітря», — сказав Денис Москаль. За його словами розвиток екологічного громадського транспорту також у цьому допоможе, як і винесення за межі міста найбільших підприємств — забруднювачів, аби принаймні їхня суттєва модернізація.

Щоб покращити якість повітря у Мадриді міська влада озеленює околиці і всі вільні від забудови землі

До слова, чимало європейських міст раніше за Київ почали вирішувати проблему забруднення повітря. Так, наприклад Мадрид, який багато років страждав від загазованості від автомобілів вирішив радикально ситуацію — почав створювати міський ліс. Пояс озеленення, що огортає Мадрид розширюють та збільшують кількість парків. Ті мікрорайони, у яких це вдалося зробити одразу ж показують кращі показники інвестиційної привабливості. При чому, при озелененні місто та приватні інвестиції часто складають 50 на 50.

«Основне те, що при озелененні працюють декілька стейкхолдерів: міська влада, приватні інвестори, університети», — зазначила Сільвія Вільяканьяс Беадес, Генеральний директор зі стратегічного планування Ради з питань розвитку міст Мадридської міської ради.

«СТАЛЕ ЗДОРОВ’Я СПІЛЬНОТИ»

Зміни клімату напряму впливають на здоров’я мешканців міст, особливо, якщо це великі мегаполіси, де концентрується виробництво та транспорт. Проте все більше експертів наголошують і на ролі людини у збереженні здоров’я і роль міської влади у тому, щоб допомогти цьому. Наприклад створюючи спортивні майданчики, велодоріжки і навіть ті ж пункти вакцинації, як відповідь на пандемію коронавірусу.

Олена Говорова, заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень, представила ті проєкти, які робить місто того, аби допомогти киянам вести здоровий спосіб життя. 34% киян вважають пріоритетом здоров’я. Водночас це не виключно сфера медицини, велике значення має профілактика, медичні огляди і заняття спортом. Записатися до лікаря — достатньо записатися у електронній системі. Крім того треба інформаційна підтримка, пропаганда здорового способу життя. Уже зараз у наших парках та скверах є місця для заняття спортом, де волонтери займаються з усіма охочими.

Мер Кишинева Іон Чебан

«Пандемія змінила життя і нашого міста. Коли Кишинів накрила хвиля епідемії у березні 2020 року, то радники уже у травні 2020 року вимагали, аби було заморожено усі міські програми, бо побоювалися, що за пандемією може прийти економічна криза. Але ми зробили навпаки, і виділили найбільші за минулі 30 років кошти у громадські простори: парки, сквери, прибудинкові території, дитячі та спортивні майданчики. І це дало величезний ефект і зацікавленість до міста інвесторів. Крім того, що ми суттєво покращили середовище проживання наших мешканців, — розповів мер Кишинева Іон Чебан. Ще одним напрямком, на який звернули увагу, стало відродження спортивних секцій і співпраця із федераціями дзюдо, футболу, тенісу, покращили спортивну інфраструктуру.

У Києві, масове встановлення спортивних майданчиків відбулося декілька років тому, і зараз увага зосереджена на особливих проєктах — відкриттю спортивних полів у мікрорайонах, скейтпарках та фітнеспарках. Євген Мушкін, СЕО Національного експоцентру України розповів про найновіший спортивний кластер, що реалізується за підтримки Офісу Президента у рамках президентських програм «Велике будівництво» та «Здорова Україна», а також за підтримки Міністерства розвитку громад і територій.

Урбан-парк на ВДНГ

«Урбан-парк на ВДНГ — простір, що призначений для занять спортом (22 гектари!), зокрема вуличними культурами, та проведення заходів. Скейт-парк, майданчики для вуличних видів футболу, баскетболу, танців, воркауту й паркуру, клаймбінгу, доріжки для бігу, дитячі урбан-локації та столи для тенісу — усе це безкоштовним для відвідування», — розповів Євген Мушкін.

На форумі підняли важливі і цікаві теми співпраці міської влади, глобальних та місцевих інвесторів. І домовилися зустрітися через рік — звірити, що вдалося зробити із намічених цілей.

Як зазначали раніше у Департаменті економіки та інвестицій КМДА, креативна трансформація великого міста є вимогою часу.

Нагадаємо, у рамках Інвестиційного форуму міста Києва 2020 року презентували успішні кейси столичного регіону.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»

Sourse: vechirniy.kyiv.ua

No votes yet.
Please wait...

ОСТАВЬТЕ КОММЕНТАРИЙ

Please enter your comment!
Please enter your name here