5 листопада 1968 року із брами на вулиці Хрещатик, 27а, вибіг охоплений полум’ям чоловік. Він кричав: «Геть комуністичних колонізаторів!» і «Хай живе вільна Україна!». Пробігши кілька метрів в бік нинішньої площі Незалежності, він впав. Свідки і міліція спробували загасити вогонь, але не змогли. Наступного дня протестувальник помер у лікарні від опіків 70% тіла.
Василь Макух зважився на свій радикальний вчинок на 2,5 місяці раніше від Яна Палаха, празького студента, який підпалив себе на центральній площі Праги і якого ховали цілою країною.
Чеська спільнота в Україні традиційно відзначає цю дату пам’ятними зустрічами. Цьогоріч з огляду на карантин усіх небайдужих запрошують 5 листопада пригадати відчайдушного сміливця Василя Макуха свічкою чи квіткою на місці його вчинку, біля меморіальної дошки на Хрещатику, 27.
Стартували зйомки фільму, образ головного героя натхненний історією життя Василя Макуха. Фото надане знімальною групою
Водночас у Києві стартували зйомки психологічної драми про колишнього бійця УПА — «Дисидент». Він стане одним з небагатьох українських повнометражних фільмів, що звернувся до часів кінця Хрущовської відлиги та розквіту дисидентського руху. Творці фільму обіцяють, що уважний глядач помітить багато маркерів епохи — як культурно-побутових, так і соціально-політичних. Образ головного герою був натхненний історією життя Василя Макуха — дисидента, учасника українського руху опору в СРСР та бійця Української повстанської армії.
Фільм заснований на реальних подіях, які розгорнулися на тлі радянської військової агресії 1968 року. Проєкт підтримали Держкіно, Український культурний фонд та Одеська кіностудія.
Перші сцени були відзняті на натурі у Голосіївському парку у Києві. Режисери-постановники — Станіслав Гуренко та Андрій Алферов, оператор — Олександр Бойко.
Режисери-постановники -Станіслав Гуренко та Андрій Алферов. Фото надане знімальною групою
«Час, про який йдеться в нашому проєкті — є дуже важливим, оскільки саме тоді закладалася матриця сучасної України. Ми вважаємо, що зрозуміти нас сьогоднішніх неможливо без нас тодішніх. Адже минуле — пролог майбутнього. Сьогоднішня Свобода починалася в середині 1960-х років — і це відчувалося і в активності дисидентського руху і в революційних художніх надбаннях, таких як «Тіні забутих предків» Параджанова, — розповів режисер стрічки Андрій Алферов.
За сюжетом, патріот і колишній боєць УПА повернувся із таборів і ось уже кілька років живе в радянській Україні. Табірне минуле не дає йому знайти гідну професію, а політичні переконання — жити звичайним життям. Втративши віру в боротьбу, він наважується на останню у своєму житті акцію протесту.
Головного героя, дисидента на ім’я Олег зіграє Олександр Прищепа, а його дружину Вілену — зірка київського «Молодого театру» Вікторія Ромашко. Також ролі у фільмі виконають Віктор Шестаков, Артемій Зеленський, Даша Творонович, Дмитро Ярошенко, Олег Стефан, Руслан Коваль, Василь Мазур, Олександр Ганноченко, Ігор Халізов.
Зйомки фільму триватимуть у Києві та передмісті протягом двох місяців. Прем’єра психологічної драми «Дисидент» запланована на осінь 2022 року.
Василь Омелянович Макух народився на Львівщині 14 листопада 1927 року. Перебував у лавах ОУН, за що і був засланий у Сибір у 1946. На засланні одружився, і з 1956 жив на батьківщини дружини у Дніпропетровську. Не боявся спостереження КДБ, вів велике листування з побратимами по неволі, і кожен свій лист закінчував словами: «Слава Україні!».
Наприкінці жовтня 1968 він приїхав у село на Львівщині до хворої сестри, а звідти з трилітровою банкою у сітці-авосьці (казав, що у ній яблучний сік) приїхав у Київ. Місто готувалося святкувати річницю жовтневої революції, Хрещатик був переповнений людьми, тож вчинок Василя Макуха бачили численні перехожі і міліція.
Його рятували у лікарні за прямою вказівкою КДБ, але 10 листопада Василь Макух помер. Спецслужби допитували родичів, мордували родину загиблого, але не могли зупинити поширення інформації про його героїчних вчинок. Закордонні інформагенції повідомили про героїчний акт самоспалення на знак протесту проти комуністичного режиму і окупації Чехословаччини. В Україні виходили самвидавні листівки «Пам’яті героя», за розповсюдження яких кілька осіб були заарештовані.
2 листопада, у Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів, в Українському Домі відбулася прем’єра документального перформансу «Крим, 5-та ранку»
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
