Наталка МАРКІВ
На останній цьогорічній сесії Київради депутати «під ялиночку» підтримали два документи, які необхідні для розвитку економіки столиці, – затвердили План заходів на 2019-2020 роки з реалізації Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року та схвалили напрямки смарт-спеціалізації для столиці.
Про ці документи розповіла «Вечірньому Києву» Директорка департаменту економіки та інвестицій КМДА Наталія Мельник.
Зміни Плану заходів на 2019-2020 рік Київрада прийняла наприкінці 2019 року. Чи не вплинула така затримка погодження документу на його реалізацію?
– Насамперед хочу нагадати, що у переліку заходів у нас 72 проєкти розвитку, орієнтовна вартість яких становить 23 мільярди гривень. Плани до Стратегії періодично оновлюються. Затверджений Київрадою План максимально відповідає можливостям бюджету. У порівнянні з документами, які затверджували у минулі роки, цей найбільш реалістичний і збалансований.
— Що найбільше змінилося у документі?
– В новому документі відображені тільки ті заходи, які гарантовано будуть реалізовані та на які передбачене фінансування.
— А чи є програми, на які цього разу збільшили фінансування?
– При прийнятті Бюджету і Програми соціально-економічного розвитку столиці на 2020 рік, ми врахували депутатські зауваження і пропозиції, відтак кошторис зріс ще на мільярд – майже 24 мільярди загалом. Збільшили кошти на «найчутливіші» галузі – транспорт, житлове господарство, освіту, охорону здоров’я та безпеку. Це проєкти розвитку, що включені до Програми «Підвищення комфорту життя мешканців міста Києва». На їх реалізацію передбачено 22 млрд 416 млн грн.
— Стратегія розвитку Києва на наступний період та План заходів з її реалізації розроблятиметься із врахуванням Київської агломерації?
– Насамперед, звичайно, це документ для Києва. Але подивіться, як розвиваються зараз міста-супутники. Вони діють, насамперед, у своїх короткострокових інтересах. Водночас рівень надання медичних, освітній, адміністративних послуг дуже відрізняється від столичного. Крім того, у нас щодня 500-700 тисяч людей «мігрують» до столиці на роботу з області. Приміські території не мають фінансових можливостей на розвиток соціальної інфраструктури, тож ми готові допомагати з вигодою для усіх.
Крім того, створення агломерації враховано в проєкті Генерального плану Києва до 2040 року. На найближчому засіданні керівного комітету по розробці Стратегії ми маємо вирішити – Стратегію розробляємо до 2035 року, чи до 2040 року. Я особисто підтримую останній варіант. Генплан і Стратегія розвитку міста до 2040 року. Це було б цілком логічно.
Проте сьогодні немає відповідного законодавства для агломерації, і столиця наразі створює асоціацію. Водночас наші іноземні колеги кажуть, що без відповідного закону розвивати агломерації дуже складно. Тож чекаємо підтримки від Верховної Ради.
— Які найамбітніші цілі Стратегії? І чи можливо їх взагалі прописати, якщо документ буде до 2035 або й 2040 року? Чи варто закладати якісь «наполеонівські плани»?
– Амбіції завжди мають бути. Важливо вирішити, що ми зробимо пріоритетом. Київ – комфортне місто для життя, чи Київ – бізнес-центр. На ці питання відповідь мають дати бізнес і залучена громадськість під час обговорення проєкту Стратегії.
— Смарт-спеціалізація міста для багатьох – незвичне поєднання слів, яке найчастіше викликає асоціацію зі смарт-сіті. У чому відмінність?
– Європейські країни цим терміном користуються досить активно, для нас – це незвично. Насамперед, смарт-спеціалізації – це сектори економіки, які найкраще сприяють розвитку економіки регіону. Ми провели велику роботу спільно з Національною академією наук, провели опитування представників бізнесу. Основною ознакою смарт-спеціалізації регіону є те, що не місто чи держава вкладають кошти, а бізнес, натомість місто надає супровід.
Наразі місто вже визначилось з власною смарт-спеціалізацією, на засіданні Керівного комітету по розробці Стратегії ми визначились з напрямами, за якими будуть працювати робочі групи.
— Які галузі визначають смарт-спеціалізацію столиці?
Для Києва ми визначили такими фармацевтику (це для нас безумовний фаворит у промисловому виробництві), креативні індустрії та інформаційно-комунікаційні технології. От саме тут доречно згадати про смарт-сіті. Так, у Києві є певні недоліки щодо впровадження е-квитка, але смарт-сіті у Києві – це смарт-сіті області. Не доречно порівнювати впровадження е-квитка у населеному пункті із населенням 500 тисяч і в столиці, де в метро щодня півтора мільйона поїздок. Порівняйте навантаження. Все це різні фінансові та трудові витрати.
До слова, напрямки смарт-спеціалізації схвалили на сесії Київради. Департамент міг затвердити цей документ розпорядженням, але для нас важливо було отримати підтримку від саме депутатів – представників громади.
— Які креативні індустрії підтримуватиме Київ?
– Креативні індустрії – це, насамперед, малий і середній бізнес, а також кінематограф. Наше місто все частіше обирають, як знімальний майданчик відомі світові гурти та рекламні кампанії. Це і проведення музичних фестивалів. Місто може підтримувати креативні індустрії промоціями та створюючи відповідну інфраструктуру. Крім того, розвиток креативних індустрій дає поштовх суміжним галузям – ресторанному і готельному бізнесу, виробництву сувенірів. Інформаційно-комунікативні галузі розвивають промисловість, бо часто комплектуючі вигідно виготовляти у тому ж місті, де їх споживають.
— Якщо проаналізувати роботу Департаменту у 2019-році, які Ваші найбільші успіхи?
– Насамперед, це те, що ми почали працювати над смарт-спеціалізацією міста та новою Стратегією, що дасть імпульс розвитку столиці. Також ми чимало уваги приділили ефективності роботи комунального сектора. Усі комунальні підприємства розробили стратегічні плани розвитку – цього раніше не було. Рекомендацій Мінекономіки мало хто дотримувався. На рівні міста ми це врегулювали. Треба розуміти: чи є комунальні підприємства ефективним активом для міста, чи, може, вони не виконують соціальної функції і не наповнюють бюджет. І тоді є необхідність в управлінських рішеннях.
Також, із показового, КМДА оголосила інвестиційний конкурс щодо облаштування Парку розваг у Гідропарку. Ми пропонуємо 25 гектарів для комплексного розвитку.
— Якщо вже пішла мова про інвестиції, які масштабні проєкти реалізовано цього року?
– Їх чимало. Цього року активно реалізуєтся проєкт по облаштуванню зупинкових комплексів. Це сучасні, зручні конструкції, що органічно вписуються в міський ланшафт. Вони обладнані навігацією, мають табло очікування. Охайні зони очікування громадського транспорту зокрема формують культуру пасажирів. Людині в місті має бути комфортно скрізь. Навіть на зупинці.
Ми працюємо над завершенням великих інфраструктурних проєктів, таких як Подільсько-Воскресенський мостовий перехід (наприкінці 2020-го запланований запуск автомобільного руху), Шулявський шляхопровід (рух через проспект Перемоги запустять до кінця цього року), будівництво метро на Виноградар. Це колосальні об’єкти , які місто фінансує самостійно. Якщо у Харкові держава виділила кошти на метро, то Києву — ні. Хоча була субвенція – 200 мільйонів гривень на Подільський мостовий перехід.
— Зараз триває розробка нової Стратегії, нового Генплану, але, водночас, ми знаємо, що у ВР розробляють новий законопроєкт про Столицю. Чи може цей документ вплинути на те, як Київ бачить свій розвиток?
– Ми не знаємо, який документ про Столицю отримаємо на виході. У тому варіанті, що я бачила, не прописано повноважень для місцевого самоврядування. Важко прогнозувати, яким чином будуть реалізовуватися державницькі функції Києва. Проте, однозначно, місто буде розвиватися.
Фото Бориса Корпусенка
Читай "Вечірку" в Telegram та Facebook.
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
