Робочий день добіг кінця, але телефон не замовкає, а в месенджерах з’являються нові повідомлення від керівника. Це може бути прохання терміново підготувати документ, відповісти на електронний лист, долучитися до онлайн-наради або просто “на кілька хвилин” вирішити робоче питання. Однак, регулярне виконання таких завдань після завершення встановленого робочого часу може бути не просто спілкуванням з роботодавцем, а фактичним залученням до роботи понад установлену норму.
Адвокатка, керівниця ЮК «Prima Leader Group» Діна Дрижакова пояснила, що працівник має право не лише виконувати свої трудові обов’язки, а й повноцінно відпочивати. Тому сам факт працевлаштування не означає, що людина повинна бути постійно доступною для роботодавця після закінчення робочого дня.
Чи варто відповідати керівнику після завершення робочого дня
За словами адвокатки, важливо насамперед проаналізувати встановлений режим роботи для конкретного працівника, а також положення його трудового договору та посадових обов’язків.
Якщо трудовим договором або характером роботи не передбачено чергування, роботи за викликом чи режим постійної доступності, роботодавець не має права розглядати працівника як особу, зобов’язану бути на зв’язку цілодобово.
Звичайне повідомлення від керівника ще не означає понаднормову роботу. Наприклад, роботодавець може надіслати інформацію, яку працівник побачить вже наступного робочого дня. Інша ситуація виникає, коли від людини вимагають виконати завдання саме в той час, коли її робочий день уже завершився.
Якщо працівника систематично просять після закінчення робочого дня готувати документи, відповідати на робочі листи, виконувати доручення, брати участь у нарадах або вирішувати інші службові питання, це може свідчити про фактичне виконання роботи понад установлену тривалість робочого часу.
Це має практичне значення для працівника. Важливо розрізняти ситуацію, коли керівник просто надсилає повідомлення, і ситуацію, коли людина фактично продовжує працювати. В останньому випадку виникає питання щодо дотримання правил робочого часу, його обліку та оплати.
Коли роботодавець може залучати до надурочної роботи
Надурочна робота — це робота, що виконується понад установлену для працівника тривалість робочого дня або робочого часу. За загальним правилом, як зазначає Діна Дрижакова, понаднормова робота не повинна ставати звичайною практикою підприємства.
Трудове законодавство дозволяє залучати до надурочних робіт лише у визначених законом виняткових випадках. До таких обставин належить необхідність запобігти або ліквідувати наслідки аварій, стихійного лиха та інших ситуацій, що потребують невідкладних дій.
Отже, постійна нестача персоналу, великий обсяг завдань або бажання керівника встигнути більше не повинні автоматично означати, що співробітник зобов’язаний регулярно працювати після закінчення свого робочого дня.
Це особливо важливо в ситуаціях, коли додаткові завдання стали систематичними. Якщо людина фактично працює ввечері після завершення робочого часу майже щодня, аргумент «це всього кілька хвилин» сам по собі не вирішує проблеми. Важливо те, чи виконує працівник за дорученням роботодавця свої трудові функції в той час, який уже не входить до встановленого робочого часу.
Така робота також повинна належним чином оформлюватися та оплачуватися відповідно до вимог трудового законодавства.
Редакційна примітка: понаднормова робота не тотожна будь-якому повідомленню, яке роботодавець надсилає працівнику ввечері. Ключове питання — чи був працівник фактично залучений до виконання роботи понад установлену тривалість робочого часу.
Що робити, якщо керівник постійно дає завдання після роботи
Якщо такі ситуації повторюються, адвокатка радить не залишати їх без належної фіксації. Працівникові варто зберігати листування, електронні листи та повідомлення у корпоративних месенджерах, де керівник ставить завдання після завершення робочого дня.
Також важливо зберігати інформацію про дати й час таких доручень. Якщо працівник регулярно отримує завдання ввечері, а виконувати їх потрібно до ранку або безпосередньо після отримання, така хронологія може допомогти підтвердити систематичність ситуації.
Далі можна письмово звернутися до роботодавця або кадрової служби з проханням дотримуватися встановленого режиму робочого часу. У такому зверненні працівник може зазначити, що регулярно отримує робочі доручення після завершення робочого дня, і попросити організувати роботу відповідно до встановленого графіка.
Якщо після такого звернення ситуація не змінюється, працівник може звернутися до Державної служби України з питань праці або захищати свої трудові права в суді.
Для самого працівника важливо не лише знати про можливість звернення до контролюючого органу чи суду, а й мати докази того, що робота дійсно виконувалася поза межами встановленого робочого часу. Саме тому збереження повідомлень та інших підтверджень може мати значення у разі виникнення трудового спору.
Діна Дрижакова наголошує, що працівникові не варто сприймати регулярну роботу після завершення робочого дня як звичайну частину трудових відносин. Якщо людина час від часу допомагає колегам або роботодавцю в межах своїх можливостей, це не означає автоматичної згоди на постійну роботу понад установлений графік.
Право на відпочинок є окремим трудовим правом працівника. Водночас кожна конкретна ситуація залежить від режиму роботи, умов трудового договору, характеру посадових обов’язків та обставин, за яких працівника залучають до роботи після завершення робочого дня.
“Підсумки дня. Новини України та світу” – о 22:00 пишемо добірку про те, що важливого відбулося протягом дня.
Vgorode.ua Київ – усе, що стосується нашого міста.
“Диван зачекає” – куди ходити у Києві, та як розважатися.
“Сова” – найкращі добірки кіно, серіалів, та музики.
Ця інформація допоможе вам краще розуміти свої права стосовно робочого часу та відпочинку. Знання того, як правильно реагувати на запити керівника після завершення робочого дня, дозволить вам уникнути перевтоми та забезпечити належну оплату за понаднормову роботу, якщо така виникне.