96
Військові експерти оцінили результати бойових дій чергового року боротьби України з російськими загарбниками
Завершився третій рік від дня, коли Російська Федерація розпочала повномасштабну загарбницьку війну проти України.
Каштан NEWS поцікавився в експертів, яким був цей період у військовому плані для нашої держави.
Колишній спікер Генерального штабу Збройних Сил України, капітан І рангу ВМС Владислав Селезньов:
«Рік був важким. Адже російська армія, починаючи з кінця 2023 року, перебуває в стані контрнаступу, а тому продовжувала активно тиснути майже на всій лінії зіткнення.
Наші ілюзії в минулому році про те, що до початку жовтня наступальний потенціал путінської армії буде вихолощено, не стали реальністю: у його армії знайшлися сили для того, щоб активно атакувати принаймні на кількох напрямках фронту. Це — Покровськ, залишки Курахівського плацдарму, Торецьк, Часів Яр, Лиман, Куп’янськ, час від часу — Курська область. Також доволі непроста ситуація на півдні Запорізької та Херсонської областей. Отже, все це свідчить про те, що в російського диктатора ще є ресурс для того, аби активно продовжувати свої наступальні загарбницькі заходи».
Як зауважив Селезньов, українська армія весь третій рік війни вела активну стратегічну оборону, знищувала у величезній кількості ворожий особовий склад, бронетехніку, озброєння. Проте, незважаючи на це, ми вимушені були тимчасово здати певну частину власної території.
«Якщо робити баланс, що важливіше — територія чи життя наших солдат, то відповідь буде очевидною на користь останніх», — наголосив Владислав Селезньов.
Четвертий рік війни, скоріше за все, також принесе нам активні наступальні дії з боку російської армії, і, відповідно, активну оборону української армії.
Військовий експерт, координатор ГО «Спільна справа» Дмитро Снєгирьов:
«У 2024 році ми втримали ситуацію під контролем. Тобто росіяни не змогли виконати навіть завдання тактичного рівня — вихід на адміністративні кордони Донецької області. Також ворог не зміг просунутися для захоплення нових територій у глибині Запорізької та Херсонської областей. А всі «лякалки» щодо можливих десантних операцій ворога на Херсонщині виявилися лише елементами інформаційної операції.
Щоб бути об’єктивними, у 24-му році були і втрати: повільне, але просування ворога в Донецькій області. Це, насамперед, стосується ключових пунктів української оборони — Авдіївки, Курахового та Вугледара. Це — болючі втрати як територіально, так і економічно».
Утримали Донбас
Утім, зауважив Дмитро Снєгирьов, незважаючи на певні успіхи ворога, говорити про значні втрати територій нині немає підстав. Більше того, наголосив експерт, основні промислові об’єкти на території Донецького регіону залишаються під контролем Сил оборони України. Це — Покровська, Слов’янська, Краматорська агломерації.
Водночас упродовж третього року війни не відбулося масштабування театру воєнних дій на територію Дніпропетровської області, що теж є досягненням Сил оборони Украни.
На Курщині нас не чекали
Серед «плюсів» 24-го року, продовжив Дмитро Снєгирьов, можна, безумовно, назвати і Курську операцію, яка засвідчили суб’єктність України.
«Ця операція була вдалою і в моменті планування, і, головне, в моменті реалізації задумів і планів українського командування», — підкреслив військовий аналітик.
Проведення Курської операції, переконаний він, стало повною несподіванкою і для росіян, і для наших стратегічних партнерів, які наполягали на тому, що в 24-му році Сили оборони України мають перейти виключно в глуху стратегічну оборону для стримування російських військ.
Тобто, пояснив Снєгирьов, ні про який контрнаступ у 2024 році не йшлося взагалі.
Крім того, після нашого невдалого контрнаступу в 23-му році, в організації якого недолугі поради деяких західних партнерів відіграли не останню роль, Курська операція показала високий рівень нашої розвідувальної діяльності: витоку інформації щодо військових намірів не було. Водночас операція засвідчила і високий рівень оперативної гри нашого розвідувального товариства.
«Йдеться, зокрема, про добре сплановану дезінформацію противника в моменті підготовки до операції, коли легендувалося розміщення особового складу під виглядом захисту території Сумської області від можливого російського вторгнення. Тим самим ми фактично нівелювали можливості російської сторони грати на випередження, що засвідчило той факт, що російська розвідка не прорахували всі можливі сценарії розвитку подій. І наразі ми впродовж понад шести місяців, попри всі зусилля ворога, зберігаємо свій контроль над територіями в Курській області. І це теж стало поразкою для росіян», — поділився думками представник «Спільної справи».
Крім того, додав він, на завершення минулого року стало зрозуміло, що Курський регіон буде використовуватися нами не лише у військових цілях, а, в першу чергу, як елемент політичного тиску на Російську Федерацію.
Удари вглиб Росії
Також, нагадав Дмитро Снєгирьов, 2024 рік увійде в історію як рік безпрецедентних ударів по російській військовій інфраструктурі, яка розташована в глибині території країни-агресора.
Це відбулося завдяки кільком факторам. По-перше, на це вплинув дозвіл наших стратегічних партнерів використовувати їхню далекобійну зброю для завдання ударів по ворогу. І головне – вітчизняний ВПК виявився спроможним масштабувати виробництво ударних безпілотників із поліпшеними тактико-технічними характеристиками.
«У результаті ми вже сприймаємо як звичну річ радіус ураження ворога нашими дронами на відстань від 1700 до понад двох тисяч кілометрів. А це суттєво послабило можливості і російської економіки, і її воєнних логістичних ланцюгів. Тому ми сміливо можемо назвати 24-й рік роком бавовни на території Російської Федерації», — зазначив Снєгирьов.
Кожного ката буде покарано
Також минулий рік відзначився проведенням операцій на території РФ, які було сплановано та реалізовано українським розвідтовариством. Ідеться, насамперед, про фізичну ліквідацію колаборантів і військових злочинців.
Такі вдалі акції відплати, зауважив Дмитро Снєгирьов, засвідчили неспроможність російської контррозвідувальної системи попередити або завадити проведенню операцій із ліквідації певних осіб і актам саботажу та диверсіям на об’єктах військово-промислового комплексу ворога.
Війна прийшла до росіян
Як говорять у народі, хто посіє вітер, той пожне бурю.
«Так сталося і з росіянами: у 2024-й році Росія дізналася значення словосполучення «вимушені переселенці». Адже розпочата ними війна повернулася на їхню власну територію і психологічно, і економічно. Відбулася зміна парадигми війни», — резюмував Дмитро Снєгирьов.
Водночас, наголосив він, якщо хтось буде шукати зраду, то її не було: ми утримали ситуацію та нав’язали ворогові свою поведінку. Іншими словами — змінили психологію завдання ударів. Адже, якщо раніше ми очікували їх від ворога на наші свята, то тепер ці настрої почали розповсюджуватися й на територію країни-агресорки. Тепер окупанти почали дивитися на «червоні» дати свого календаря, з побоюванням вдивлятися в небо і думати: прилетить чи не прилетить…
Підготував Євген ДЕМ’ЯНОВ
