68
Комунальне підприємство «Київпастранс» 29 січня проводить тендер на велику суму – 20 мільйонів 143 тисячі 863 гривні
За ці кошти замовляють комплекс послуг з утримання павільйонів очікування, повідомляє «Прозорро»
Вочевидь, у цю вартість входить прибирання, фарбування, миття вітрин тощо. Звичайно, потрібно підтримувати чистоту й порядок. Але ж тисячі зупинок у столиці на ладан дихають: лави незручні, застарілі, поламані… Виглядають убого, примітивно, ніби інфраструктурний розвиток сто років обходив їх десятою дорогою. А на багатьох зупинках взагалі немає лав для сидіння, невеликого даху, щоб сховатися від дощу. Про інформаційні табло годі й говорити. Щоб розгледіти час прибуття чи відбуття автобуса, потрібна велика збільшувальна лупа. Бо години й хвилини, зазначені на цих покажчиках, – як макові зернятка. Хіба ж літні люди з поганим зором зорієнтуються в такому розкладі руху?!
Зате ось із міського бюджету витратять 20 мільйонів гривень на зупиники. Чергові кошти. Бо подібні витрати є щороку.
Два роки тому «Київпастранс» провів такий же тендер під назвою: «Комплекс послуг з утримання павільйонів очікування» на 12 мільйонів 537 тисяч гривень. Чому якісно не змінилися зупинки за 12 мільйонів?
Сьогодні ця робота коштує вже понад 20 мільйонів гривень. Ви думаєте, щось кардинально зміниться після цього для пасажирів? Певно, що ні. Не складно дати прогноз, що через рік вартість подібного замовлення збільшиться на кілька мільйонів гривень.
Освоїти бюджетні кошти – ось що головне
Однак міські управлінці в Сірка очі не позичають, адже не користуються громадським транспортом. Вони часто здійснюють службові вояжі за кордон, де мають змогу бачити, у якому стані там транспортна, шляхова інфраструктура. Все дбайливо доглянуто, дуже органічно інтегровано до міського середовища. Дизайн зупинкових комплексів ідеально вписується в архітектуру історичного центру того чи іншого європейського міста. Чому ж не чуємо пропозицій від начальника Департаменту транспортної інфраструктури міста Руслана Кандибора про те, як у Києві зробити подібне? Чого очікують столичні чиновники, черепашачими темпами оновлюючи зупинки? Спорудили невелику кількість сучасних зупинкових комплексів і на цьому заспокоїлися. Називають різні причини, чому справа загальмувалася, обіцяють гарні перспективи, але віз і нині там.
На екрані – суцільні нулі
Отже, Київ з його майже 100-мільярдним річним бюджетом досі не може облаштувати сучасними інформаційними електронними табло зупинки громадського транспорту навіть на ключових магістралях, біля станцій метро. На деяких зупинках, щоправда, є такі табло, але це – лише крапля в морі. А є електронні таблички, які не показують інформацію про прибуття чи відбуття автобусів, тролейбусів, трамваїв. Бо на екрані – суцільні нулі, як, скажімо, на бульварі Миколи Міхновського. Електронне табло на зупинках показує байдужість чиновників. Люди обурюються, що на деяких час руху відображається некоректно. Про зручність пасажирів нехай думають… самі пасажири?
Виходить, це проблема, яку не спроможна вирішити міська влада на чолі з Кличком. Між іншим, багато років «Київпастранс» очолював протеже Віталія Кличка Дмитро Левченко.
Згадаймо, як Київський міський голова раніше хвалився:
«Використовуючи провідні сучасні технології, ми крок за кроком перетворюємо Київ на європейське, комфортне, безпечне та прогресивне місто».
Він та його підлеглі гарно пропіарилися на спорудженні 50 «автономних розумних модульних зупинок» та встановленні 19 павільйонів очікування сучасного європейського типу (і це на весь Київ).
Після того, як Кличко очолив місто, «Київпастранс» заявив:
«Протягом 2015 року було встановлено 50 електронних табло. На початку 2016-го вже встановлено 5, і надалі продовжується встановлення інформаційних табло».
Покажіть результати своєї діяльності, шановні! За цей період можна було зробити сучасні зупинкові комплекси з електронними табло на всіх ключових вулицях та площах? Але ж цього немає.
Спляче «таблоідне» господарство
Як писали медіа, 2021 року в «Київпастрансі» розповідали, що за рік планують встановити 1150 нових табло. Не вдалося?
У 2023-му в місті було 126 електронних табло, якими обладнано 54 зупинки та 19 станцій швидкісного трамвая. Чотири з них не працювали через проблеми з електроживленням. Вісім табло не діяли, тому що потребують модернізації. Оце і все «таблоідне» господарство на велику столицю.
Райдужних обіцянок з боку муніципалітету було чимало.
Зокрема, у 2021 році Віталій Кличко під час презентації основних напрямків концепції транспортної та паркувальної політики міста говорив, що
«комфортний громадський транспорт – це не тільки швидкість пересування. Тому міська влада запроваджує нову якість пасажирських перевезень…».
Він також наголосив, що громадський транспорт має ходити точно за розкладом, із максимальною похибкою в дві хвилини.
«Щоб люди не мерзли на зупинках в його очікуванні, на кожній зупинці має бути похвилинний розклад руху транспорту. У друкованому вигляді та на електронних пано. Як це зроблено в Німеччині, Австрії, багатьох європейських країнах. Електронними табло ми вже обладнали 450 зупинок. І ще понад дві тисячі обладнаємо…», – ось такі прожекти були в керманича столиці.
Планували, щоб на зупинках були не тільки електронні табло, але й інформація в роздрукованому вигляді. І чому цього немає? А ось 20 мільйонів гривень цьогоріч видадуть із міської скарбниці на догляд за зупинками. А за електронні табло нехай заплатять зі своїх кишенm інвестори?
Інвестори, де ви?
У «Київпастрансі» стверджують, що в місті діє інвестиційна програма, тож такі табло встановлюють за гроші інвесторів. У яких кущах можна сьогодні побачити цих інвесторів? Що громаді повідомить із цього приводу очільник КП «Київське інвестиційне агентство», депутат Київради, партійний соратник Віталія Кличка Богдан Чорній?
Зате на сайті агентства досі маячить інформація про суперпроєкт – будівництво трьох станцій канатної дороги з об’єктами громадського призначення за маршрутом: арка так званої «Дружби народів», Поштова площа, Труханів острів. Орієнтовний бюджет – 520 мільйонів гривень. Планувалося, що спорудять у 2017 -2020 роках. Колосальні кошти! А пошук інвесторів для облаштування зупинок електронними табло це, мабуть, дрібниці для Чорнія.
Скільки десятиліть ще чекати киянам, що бізнесмени з грошими прийдуть до столичного інвестагентства?
Міські управлінці звалили цю справу на плечі інвесторів, а самі – збоку, вичікують. Кияни бачать, як у місті часто намагаються втулити якийсь МАФ біля зупинки або замість неї, назвавши споруду зупинковим комплексом.
Обігнали Африку
Інформаційні табло з часом прибуття транспорту припинили роботу 24 лютого 2022 року з міркувань безпеки. Їх почали знову підключати лише наприкінці вересня 2022-го на прохання громадськості. Згодом з’ясувалося, що деякі з них відображають некоректну інформацію. Впродовж трьох років місто не може відкорегувати цю електроніку? Ось яке бачення цифровізації столиці представив профільний заступник голови КМДА Петро Оленич в інтерв’ю «24 каналу».
«Свого часу в Африці не було телефонного зв’язку, а коли вони почали його впроваджувати, вже був мобільний зв’язок».
«Коли ми почали впроваджувати технології, міста наших партнерів зробили це на 15 років раніше. Тоді термінали і придбання квитків офлайн були актуальними. Ми ж впроваджували це вже під час активної фази розвитку виробництва смартфонів і мобільних технологій, які дозволяли робити це без дротів», – каже співрозмовник.
Однак не варто забувати про інклюзивність. Не всі люди мають смартфони, хтось не бажає встановлювати застосунок. Тому є альтернативні сервіси.
«Насправді на кожній зупинці є прив’язаний термінал, або на самій зупинці, або в найближчому магазинчику. У нас є контракти з мережами платіжних терміналів, – додає Оленич. – Але, як правило, в Києві всі купують квитки або в смартфоні, або в пункті самообслуговування на зупинці».
З’ясовується, Київ «перестрибнув певні епізоди технологічного розвитку». Обігнали африканські країни! Запитується, чому ж у нашій столиці є багато убогих зупинок, де немає жодного сервісу для пасажирів? Є навіть зупинки, за які ніхто не відповідає, бо не перебувають на балансі комунальних підприємств.
Навіть британців залучили для допомоги
І знову посадовці КМДА малюють чергові гарні плани. За словами Петра Оленича,
«окрім програмних засобів, для розв’язання проблем треба оновити апаратну інфраструктуру по світлофорах, контролерах табло тощо. У наших планах – системно оновити весь інфраструктурний апаратний комплекс, табло – це один з його елементів. Все плануємо об’єднати в єдину систему управління…».
Втілення цих планів розраховане на 2025 – 2026 роки. Повіримо?
Цікаво, що до аналізу роботи долучені аналітики – торік приїжджали фахівці з Лондона, зазначає Оленич. Вони надали висновки щодо роботи департаментів, проводили інтервʼю з функціональності діяльності, надавали рекомендації, де потрібна цифровізація та які сервіси необхідні.
Висновки британців залишилися на папері? Де результати?
Оленич каже, що мер міста працює… Пояснює, що зараз Київ Цифровий під керівництвом Віталія Кличка працює над новими сервісами, які зʼявляться як у застосунку, так і в місті.
Нехай би міський голова поїхав маршруткою на Борщагівку, Троєщину і проінспектував зупиники громадського транспорту. Якщо далеко туди добиратися, то міг би сісти на трамвай і подивитися, як виглядають вулиці Дмитрівська, Глибочицька. Ні, не буде Віталій Володимирович цього робити, марна пропозиція.
Колись міський голова особисто тестував «розумну» зупинку в «розумному» місті.
«Ця зупинка гарна, прозора, відповідає всім вимогам сучасного міста. Тут є Wi-Fi, можна підзарядити телефон. Ввечері вона економить енергію. Якщо людей немає, то світло на зупинці не таке яскраве, якщо у вечірні години підходить людина до зупинки, то світло стає яскравішим. І тут дуже комфортно сидіти», – радісно розповідав Кличко.
З роками стало зрозуміло, що подібні «прозорі» смарт-зупинки – темна справа. Насправді нічим пишатися. Щось пішло не так, як кажуть.
Богдан ТУР
