«Швидкі побачення з ТетАтеТ»: історія проєкту, що подарував  тисячі знайомств

Нині існує багато проєктів, спрямованих на знайомства людей, але більшість із них функціонують виключно в онлайн-форматі

У Києві  працює унікальна ініціатива, яка пропонує зовсім інший підхід. Організація, створена 12,5 років тому Алісою Самусєвою, допомагає людям знайти не лише кохання, а й друзів чи партнерів за інтересами. Формат швидких побачень дає змогу учасникам зустрітися особисто, залишивши гаджети осторонь, і зав’язати знайомство всього за 5 хвилин живого спілкування. Цей проєкт уже подарував багатьом киянам можливість створити міцні зв’язки – як романтичні, так і дружні.

Аліса Самусєва

Ідея створення проєкту народилася спонтанно. Після перегляду зарубіжного фільму Аліса задалася питанням: чи існують в Україні подібні заходи? Власне, на момент 2010-2011 років такі організації й справді існували, проте спроби перевірити їх закінчилися на реєстрації та заповненні анкети. Сайти, на жаль, не були до кінця допрацьованими.

Це й надихнуло Алісу створити власний проєкт із подібною метою. Так зародилася думка про  організацію швидких побачень у Києві.

Від самого початку організація «ТетАтеТ» була продумана до дрібниць. Учасники заходу зустрічалися за затишними столиками, спілкувалися протягом 7-10 хвилин, після чого чоловіки пересідали за наступний столик для нової бесіди. Після  заходу учасники віддають свої листочки, де за час побачень відмітили вподобаних співрозмовників. Потім за допомогою спеціальних анкет проводиться підрахунок відміток «подобається»,  і в разі взаємної симпатії  співрозмовники отримують контакти один одного. Також організатори враховують скарги на учасників:  серйозні зауваження можуть призвести до потрапляння людини в чорний список.

З моменту реалізації  проєкт значно розширився. Якщо на початку він залучав невелику кількість учасників, то нині  кожен захід збирає понад 20-30 пар. Це призвело до зміни формату: час на спілкування було скорочено з 7-10 до 5 хвилин, щоб адаптуватися до зростаючого попиту. Крім того, раніше після знайомства, учасники мали можливість взаємодіяти один з одним довше, граючи в спільну настільну гру «Еліас». Нині взаємодія між учасниками обмежується лише 5-хвилинною комунікацією.

Але незважаючи на масштаби, вся організація залишається в руках Аліси Самусєвої. Саме вона особисто займається плануванням, розсилками і контролем за кожною деталлю, зрідка залучаючи команду для вирішення окремих завдань.

Сьогодні проєкт швидких побачень – це не просто зустрічі. Це – місце, де народжуються історії, які можуть початися з однієї щирої посмішки за столиком, а продовжитися  спілкуванням на довгі роки.

Про ідею створення

«Очікувань щодо проєкту я не будувала, оскільки на той момент одночасно розвивалася в іншій сфері. Тому «швидкі побачення» швидше розглядалися мною як щось другорядне. У мене було лише величезне бажання втілити такий проєкт у реальність і дати людям спільний простір, де б вони мали шанс на комунікацію, а потім, відповідно,  – шанс на вибір – продовжити взаємодію чи ні, – розповідає Аліса Самусєва. – По суті, ця ідея  була експериментом, яка надалі показала свою перспективність,  і тоді я повністю переключилася на «швидкі побачення».

Про місця проведення

«Локація заходу завжди мінлива, а тому під час вибору закладу для проведення зустрічей, я враховую необхідну кількість столиків, щоб помістилося задумане число гостей і всім було зручно, – продовжує розповідь Аліса. – Бувають такі заклади, де столи з’єднані, або ж їх недостатньо. Також це все впирається в можливості учасників, яким простіше і доступніше зустрітися десь у центрі Києва».

Про учасників

«Взагалі наша аудиторія набирається поступово, поетапно і по-різному – це лотерея, – ділиться секретами Аліса. – Бувають учасники, котрі ходять до нас кілька місяців і не можуть знайти ту саму людину. Є люди, які беруть участь і з першого разу знаходять те, що довго шукали. Це все дуже пов’язано з індивідуальним станом наших гостей. Хтось може проходити якийсь складний період у житті, що, звісно, відбивається на його настрої, поведінці тощо.

Власне, яскравих прикладів щасливих зустрічей багато. Наприклад, успішне знайомство відбулося в житті моєї подруги, яка довго не могла знайти молоду людину. У підсумку, взявши участь уперше в побаченнях, дівчина нарешті зустріла чоловіка, з яким змогла розділити свою мрію – побачити світ.

Але «швидкі побачення» – це не обов’язково романтичні стосунки. Результат зустрічі неможливо спрогнозувати, тому буває, що знайомство стає початком дружби, партнерства та інших можливих стосунків. За 12,5 років проєкт став справжнім майданчиком для спілкування, де люди знаходили не лише кохання, а й натхнення, підтримку чи просто цікавих співрозмовників».

Про нетрадиційні пари

«Думаю, що це було б чудово здійснити, але проєкт від самого початку конструювався під традиційні пари, оскільки підбір учасників здійснюється виключно за однаковим співвідношенням кількості жінок і чоловіків, – продовжує розмову Аліса Самусєва. – До мене неодноразово зверталися з проханням створити платформу для знайомств людей, які належать до ЛГБТК+ спільноти. Тобто, попит на це актуальний, і мені б хотілося розширити свої можливості. Але, на жаль, поки що мені не відомі і не зовсім зрозумілі механізми роботи з ними, і виходити на таку аудиторію поки що організація не може».

Про пандемію і війну

«На час пандемії «швидкі побачення» призупинилися. Наприкінці квітня я вирішила проводити зустрічі онлайн – у Skype. Такий формат передбачав такі самі правила, що й фізичний, різниця була тільки в присутності. Тобто, в цьому є свої величезні плюси, адже немає необхідності в пересуванні і це не вимагає зайвої підготовки. Так, вийшло здійснити дві зустрічі, але потім, коли вже зняли жорсткі обмеження, проєкт одразу  відновився в колишньому форматі.

Однак у міру того, як затягувався карантин, я хотіла перейти зі скайпу на іншу платформу, створити спеціальну програму. Але здавалося, що пандемія – це тимчасово, що, зрештою й підтвердилося. Тому створювати програму не довелося.

Хоча віртуальні зустрічі виявилися практичним рішенням, та живе спілкування непорівнянне з віртуальним форматом за своєю емоційною глибиною. Наживо можна побачити точне «ні» і гіпотетичне «так».

І все ж на майбутнє, зустрічі онлайн я розглядаю додати. Крім того, через російську агресію з України емігрувало багато українок, і такий формат чудово підійде для тих, хто, наприклад, шукає знайомства зі співвітчизниками і точно знає, що перебуває за кордоном тимчасово.

Взагалі війна змінила багато чого. Від початку вторгнення ми, як і багато інших, припинили роботу та відновили свою діяльність десь у травні. Змінився підхід проєкту до організації зустрічей, а війна вплинула на динаміку поведінки людей. Наприклад, це проявляється, коли виникає підвищена небезпека і учасники можуть просто відмовлятися бути присутніми на зустрічі. Також виникають складнощі з пересуванням, коли оголошують повітряну тривогу, і хтось, наприклад, їде з лівого берега на правий. У такому разі, ми затримуємо початок заходу і коли вже всі в зборі – починаємо».

Про безпеку

«На наших заходах безпека забезпечується побічно завдяки вибору публічних місць, де за тим, що відбувається, стежать відвідувачі та персонал. У разі непередбачуваної ситуації є можливість оперативно звернутися по допомогу. Деякі заклади, в яких ми проводимо зустрічі, мають кнопку екстреного виклику охорони».

Плани на майбутнє

«Свій подальший розвиток  вбачаю в тому, щоб зробити проєкт ще комфортнішим і доступнішим для учасників.

Одним із головних завдань для мене зараз є поділ учасників на вікові групи. На наших заходах реєструються люди абсолютно різного віку, і я хочу створити фільтри, які дадуть змогу підібрати пари таким чином, щоб вони були максимально сумісні. Наприклад,  планую організувати  групи за приблизними діапазонами: 20-30 років, 30-40  і 40-50.

Ще однією важливою метою є автоматизація процесів. Мені б хотілося впровадити технологічні рішення, які полегшать організацію заходів, починаючи з реєстрації учасників і закінчуючи розподілом місць за столиками.

Також планую розширити географію проєкту, оскільки до мене неодноразово зверталися з проханнями надати послуги знайомств не тільки в межах столиці. Наразі наші зустрічі проводяться тільки в Києві, але я б дуже хотіла, щоб «швидкі побачення» стали доступними і в інших великих містах України, таких як Львів та Одеса».

Отже, «Швидкі побачення з ТетАтеТ» – це більше, ніж просто формат «5 хвилин на знайомство». Це – проєкт, що об’єднує українців навіть у найскладніші  часи, де кожен має шанс бути собою, відкрити для себе нових людей і, можливо, зустріти когось особливого, хто змінить життя.

«Швидкі побачення» можливо знайти за посиланнями нижче:

Інстаграм: @speed_dating_kiev_tetatet

TikTok: tetatetkyiv

Веб-ресурс: tetatet.kyiv.ua

Дарія ФРОЛОВА

Источник

No votes yet.
Please wait...

Ответить

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *