437
На аварійність впливає сукупність об’єктивних і суб’єктивних факторів
Дніпропетровщина, Львівщина та Київ знову цього року очолили «лідерську» трійку в Україні за кількістю дорожньо-транспортних подій та потерпілих у них.
«Каштан NEWS» спробував з’ясувати, чому так відбувається.
Кожному громадянину по автівці?
Згідно з даними сервісних центрів МВС, станом на 2022 рік в Україні було офіційно зареєстровано понад 7 мільйонів легкових автомобілів. А це значить, що тисячу мешканців припадало по 245 залізних коней. Не дивно, що за кількістю автівок на тисячу душ цей список очолив Київ із показником 407 авто на 1000 мешканців мегаполіса. Не секрет, що більшість автомобілів українців перебувають в далекому від ідеалу технічному стані. За оцінками фахівців, приблизно 27 відсотків авто експлуатують 30 і більше років , а 47 відсотків мають вік від 10 до 30 років.
Місто-мільйонник
За даними Головного сервісного центру МВС України, 2015 року в столиці було зареєстровано 695 тисяч автомобілів. А вже через сім років, станом на січень 2022-го, кількість зареєстрованих транспортних засобів у Києві зросла майже вдвічі і становила 1,13 млн авто. Водночас, лише за 2021 рік у столиці кількість авто збільшилася на 4,1 відсотка. А ось дорожня мережа міста за останнє десятиліття практично не змінилися. Навіть погіршилася щодо якості покриття. А пропускна спроможність автошляхів столиці розрахована лише на пів мільйона автівок.
Наслідком такого дисбалансу, помноженого на недисциплінованість водіїв, є зростання кількості тяжких ДТП.
Одна з них сталася 17 травня цього року на Броварському проспекті. За даними поліції, водій «BMW», виїхав на зустрічну смугу та зіткнувся з автомобілем «Changan». Від удару «Changan» утратив курсову стійкість та зіткнувся з «Chevrolet Aveo», який рухався назустріч. Внаслідок ДТП загинула дівчинка, 2022 року народження, а також отримали травми водій та вагітна пасажирка «Chevrolet Aveo».
Крива аварій іде вгору
Як повідомили нам у Відділі комунікацій ГУНП України в м. Києві, цього року столична поліція зареєструвала 9736 дорожньо-транспортних подій. У 615 таких ДТП учасники дорожнього руху отримали травми, а 22 людини загинуло. За аналогічний період минулого року в столиці було зафіксовано 8106 дорожньо-транспортних подій, 598 із яких — із травмованими, 35 — із загиблими. Отже, маємо тривожну тенденцію щодо зростання аварійності.
Якщо проаналізувати цю статистику, то від початку цього року з вини пішоходів сталося 19 ДТП, велосипедистів — 13. За аналогічний період минулого року було зафіксовано 18 ДТП з вини пішоходів та 6 – з вини велосипедистів.
Також зафіксовано зростання кількості дорожньо-транспортних подій, що сталися з вини нетверезих водіїв. Від початку 2024 року таких аварій було 199, а за аналогічний період минулого року — 187.
Головні причини ДТП
Як і кілька років тому, основні причини ДТП у столиці є практично незмінними. Перше місце посідає порушення правил маневрування, що призвело до 5540 аварій. Друге – недотримання дистанції, що стало причиною 2103 ДТП. Наступними йдуть перевищення безпечної швидкості — 997 ДТП, порушення правил проїзду перехресть — 401 випадок, і, як вже згадувалося, керування транспортним засобом у стані сп’яніння.
А якщо вирахувати відсоток причин дорожньо-транспортних подій за останні роки, то отримаємо таку картину:
- порушення правил маневрування – 42 відсотки від загальної кількості ДТП;
- перевищення безпечної швидкості — 16;
- порушення правил проїзду пішохідних переходів — 12;
- недотримання безпечної дистанції — 8;
- перехід проїзної частини у невстановленому місці — 9;
- порушення правил проїзду перехресть — 4 .
Водночас поліцейські встановили цікаву закономірність: 25 відсотків усіх ДТП трапляється ввечері, в пікові години — з 17.00 до 19.00.
Якість доріг
Важливим чинником, який впливає на кількість ДТП, є також стан доріг.
Загальна довжина автотранспортних магістралей, розташованих у межах Києва, тобто проспектів, вулиць, бульварів тощо становить майже 2000 км. Більшість їх проклали ще за радянських часів. На той час ці автошляхи цілком відповідали вимогам пропускної спроможності, але нині, за умов постійного зростання кількості транспорту, їхня пропускна потужність є недостатньою, внаслідок чого затори в столиці, особливо в пікові години, стали щоденним явищем.
Переважна більшість київських доріг має асфальтове покриття. Однак воно нині перебуває у відносно задовільному стані лише на головних магістралях і нещодавно прокладених або реконструйованих дорогах. Всі інші автошляхи перетворюються на місця для випробування міцності автомобілів і нервів їхніх власників.
Водночас, незважаючи на нещодавні реконструкції та розширення проїзних частини на деяких ключових транспортних розв’язках, за нинішньої організації руху і низької культури водіїв затори регулярно виникають як на головних магістралях, так і на найближчих вулицях, які намагаються використовувати для об’їзду.
Сезонний чинник
Звичайно, дисципліна водіїв і пішоходів це — головний чинник, який впливає на стан аварійності. Однак не менш важливим фактором можуть стати і дії тих, хто повинен впливати певним чином на ту саму дисципліну. А як показує практика, відбувається зворотне.
Протягом останніх років у Києві існує стала тенденція: з настанням теплого сезону на пів року на окремих автодорогах у «ручному режимі» змінюється швидкісний режим. Тобто з дозволених Правилами дорожнього руху 50 км/год планка швидкості підіймається до 80.
І сталося це з легкої руки депутатів Київради, які восени 2018 року проголосували за збільшення «сезонної» швидкості на 17 вулицях столиці. За дослідженнями, швидкісний режим збільшується на ділянках протяжністю від 2 до 4 кілометрів, що ніяк не впливає на швидке прибуття до місця призначення. Адже економія часу сягає аж (!) 1,5-2 хвилини. А в порівнянні з кількістю ДТП через перевищення швидкості, тяжкістю їхніх наслідків, це — ніщо. Водночас найбільша пропускна спроможність вулиці спостерігається там, де швидкість транспортного потоку становить до 50 км/год.
Також доведено, що внаслідок зіткнення автомобіля з пішоходом на швидкості понад 50-60 км/год в останнього шанси залишитися живим дорівнюють нулю.
Отже, водії, перед тим, як втілити бажання «додати газу», замислимося про можливі наслідки та уповільнимо рух.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
