157
Незважаючи на війну з російськими загарбниками, повітряні тривоги, ворожі ракетні атаки, напади «шахедів», у Києві туризм живе і розвивається. Такий висновок можна зробити з відповіді, яку надало на запит редакції Управління туризму та промоцій КМДА.
Для сфери туризму є і бюджетні кошти зі скарбниці міста. Торік комунальне підприємство “Київський центр розвитку туризму” було профінансовано на 5 мільйонів 700 тисяч 964 гривні в рамках виконання завдань та заходів Міської цільової програми розвитку туризму в Києві на 2022 – 2024 роки, повідомила у відповіді на запит редакції начальниця Управління туризму та промоцій КМДА Марина Радова.
На запитання редакції, яку суму бюджетних коштів заплановано для цього КП на 2024 рік, нам відповіли, що це – 11 мільйонів 605 тисяч гривень.
Такі кошти передбачено для обслуговування низки специфічних конструкцій, зокрема, чотирьох міні-макетів туристично привабливих об’єктів із застосуванням шрифту Брайля для осіб з інвалідністю (порушеннями зору), двох 3D-конструкцій логотипа міста, трьох інформаційно-сенсорних терміналів (infopoint), а також пілонів і вказівників туристичних об’єктів.
Гроші витратять і на забезпечення роботи двох туристично-інформаційних центрів, а ще – для подальшого наповнення, модернізації та просування туристичного порталу міста.
Також кошти підуть і на зарплату шістнадцятьох працівників КП, оплату комунальних послуг, відрядження тощо. Запланований фонд оплати праці цього комунального підприємства» на 2024 рік – 4 262 295,00 грн.
Начальниця Управління туризму та промоцій КМДА Марина Радова зазначає, що «співробітники комунального підприємства докладають зусиль для збереження діючої туристичної інфраструктури з мінімальними витратами бюджетних коштів та на постійній основі здійснюють пошук інвесторів щодо оновлення та ремонту об’єктів туристичної інфраструктури». Наприклад, у 2023 році розроблено, протестовано та забезпечено організацію екскурсій і лекцій для різних цільових аудиторій, як от: тематичні, костюмовані, інклюзивні та інші. Проведено понад 350 безкоштовних прогулянок Києвом для містян та гостей столиці.
Окрім цього, розроблено ексклюзивні маршрути до державних свят, впроваджено дитячі екскурсії та екскурсії з тваринами. Проводяться безкоштовні реабілітаційні екскурсії та лекції для Київського міського реабілітаційного центру «Аскольд», центру підтримки «ЯМаріуполь» для внутрішньо-переміщених осіб, представників Бахмутської громади, районних товариств Червоного Хреста для внутрішньо-переміщених осіб, Українського товариства сліпих та екскурсії з перекладом жестовою мовою для людей із вадами слуху. За 2023 рік безкоштовні екскурсії відвідало понад 6100 осіб.
Судячи з цієї офіційної відповіді, зроблено чимало. Але чи їдуть у воєнну добу туристи до нашого міста? Як стверджують в Управлінні туризму та промоцій КМДА, за експертними підрахунками, місто в 2023 році відвідало біля півтора мільйона туристів, з яких 200 тисяч іноземних та мільйон триста – внутрішніх. Від діяльності підприємств туристичної сфери Києва в 2023 році економіка країни отримала майже 500 мільйонів гривень (сплата податків), а бюджет Києва – 38,5 мільйона гривень від туристичного збору (для порівняння: у 2021 році цей показник за рік становив 76 мільйонів гривень, – ред.).
Ще деякі цифри про туризм воєнної доби. За даними КМДА, які було оприлюднено в ЗМІ в 2022 році, через російську агресію кількість іноземних туристів у Києві зменшилася втричі: з понад 300 тисяч осіб за I півріччя 2021 року до 98 тисяч осіб за I півріччя 2022 року.
За експертними підрахунками, середня завантаженість готелів, які працюють під час війни, становить не більше 20-30 відсотків від номерного фонду.
Отже, можемо дійти висновку, що потік туристів до столиці суттєво скоротився.
Тим не менш, бюджетні кошти на цю сферу витрачають активно. Скажімо, було проведено тендер – виготовлення та встановлення 3D логотипів Києва, двох конструкцій фотозон з харчової нержавіючої сталі. Вартість – 599 тисяч 989 гривень. Підряд у серпні 2023-го дістався підприємцю Олександру Шишу (ФОП).
У відповіді Управління туризму та промоцій КМДА йдеться, що бюджетні кошти витрачають і на офіційний туристичний сайт міста. Ми подивилися цей портал. З подивом відзначили, що під рубрикою «новини» з початку року розміщено усього вісім інформацій, з яких – два привітання. Не густо. Зовсім незрозуміло, чому на порталі є така рубрика, як «нічні заклади». Забули, що діє комендантська година?
На туристично-культурному хабі Київ цифровий з’явилися туристичні маршрути з аудіогідом. Пишуть, що це – туристично-культурний хаб.
Цей проєкт виконує одразу кілька важливих місій: підвищує обізнаність слухачів про столицю та надає можливість ознайомитися з Києвом онлайн. На порталі розміщено 16 маршрутів, що доступні з аудіосупроводом, повідомляє Департамент інформаційно-комунікаційних технологій КМДА.
Міська влада запевняє, що «завдяки маршрутам можна ознайомитися з визначними пам’ятками, дізнатися про минуле і сучасне київської гастрономії, подивитися на Київ із висоти пташиного польоту».
Ось, наприклад, є туристичний маршрут «Серце столиці».
«Цей маршрут дозволить ближче познайомитися з центром столиці й роздивитися її головні історичні й сучасні туристичні пам’ятки», – стверджують організатори.
Але ви не побачите тут маршрути до знакових історичних будівель, скажімо, на Хрещатику, 40/1. Бо ця споруда (колишній Центральний гастроном) схована за ширмою, начебто на реконструкції. Насправді розвалюється і псується. Тому туристам ніколи не скажуть, що тут мешкав колись відомий художник Михайло Врубель. А до 1918 року жив Павло Скоропадський, також тут зупинявся відомий український актор і режисер Панас Саксаганський.
Іншим знаковим будинком за ширмою, куди не водять туристів, є двоповерховий історичний будинок у п’ятдесяти метрах від заповідної зони Софійського собору (вулиця Софійська, 20/21). Збудований у 1869 – 1870 роках. Є дані, що 22 січня 1918 року Михайло Грушевський з тутешнього балкона виголошував промову про незалежність України.
На жаль, таких споруд, які заховані за ширмою безгосподарності, десятки. Міській владі не вигідно показувати це.
І якщо вже йдеться про «Серце столиці», то подивімося на Майдан Незалежності. Тротуарна плика в багатьох місцях перехняблена, розбита. Хіба так має бути? А міські лави для відпочинку, які встановлені біля Головпоштамту, – якийсь сором та й годі. Виготовлені сяк-так, на скору руку, ні про дизайн, ні про зручності навіть не подумали.
Є ще туристичний маршрут «Київ подієвий». Нам обіцяють, що він знайомить із локаціями, де проходили відомі культурно-мистецькі та спортивні події, а також з місцями відпочинку киян у минулому й тепер. Як не дивно, з переліку випав легендарний стадіон «Старт», що в Шевченківському районі. Можливо, тому, що міська влада його досі не відремонтувала, і нині він зачинений, у жахливому стані.
«Старт» – це ще величний пам’ятник мужнім українським футболістам, які колись провели тут серію поєдинків із фашистськими окупантами (увійшли в історію як «матч смерті»). Футбольна команда «Старт», у складі якої здебільшого грали «динамівці» Києва, провела з 7 червня до 16 серпня 1942 року 11 поєдинків: 4 – з німецькими командами, 3 – з угорськими, 4 – з місцевими «Рух» та «Спорт».
Нагадаємо, що 15 червня 2017 року під час наради з главами районів щодо об’єктів реконструкції в столиці Кличко «дав завдання розробити проєкт його реконструкції та здійснити всі роботи, щоб відкрити оновлений стадіон до кінця весни 2018-го року».
«Переконаний, що після завершення робіт цей стадіон перетвориться на один із провідних центрів столиці для занять спортом», – сказав тоді мер.
Ось такі вони, дивні екскурсії воєнної доби за бюджетні кошти. Гроші на усе це йдуть, а ось зняти на туристичних кіосках на Хрещатику написи російською мовою нікому.
Богдан ТУР
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.