155
Експерти виявляють можливі корупційні ризики у вуличній торгівлі
Міська влада уповноважила кілька комунальних підприємств опікуватися ярмарками, зокрема комунальне підприємство «Світоч». У місті також функціонує комунальне підприємство «Київ. Прозоро», яке забезпечує розміщення тимчасових конструкцій через прозорі аукціони.
Нещодавно Департамент запобігання та виявлення корупції КМДА проаналізував добросовісну діяльність КП «Світоч», яке очолює Валентина Мандрик. Куратором підприємства є Департамент промисловості та розвитку підприємництва КМДА (директор Володимир Костіков). За результатами експерти виявили можливі корупційні ризики, пов’язані зі звітністю, контролем за фінансовими операціями та інформуванням громадськості, йдеться на сайті антикорупційного відомства.
Зверніть увагу: проблеми є в ключових сферах – звітність, фінансові операції, інформування киян про чесну діяльність. Чи варто наголошувати, що без повної прозорості в цих питаннях завжди існуватимуть корупційні ризики, особливо в сфері торгівлі?!
Здавалося б, ці гострі питання вже мали б назавжди канути в лету. Ще в жовтні 2024 року адміністрація Світоча анонсувала цифрову трансформацію ярмаркових заходів, а саме вдосконалення процесів ведення та управління торгівлею за допомогою інтегрованих електронних сервісів. Йшлося про підвищення ефективності ярмарків, забезпечення прозорості та доступності для підприємців та громадян.
Так, у столиці було впроваджено електронну систему організації ярмарків через Портал цифрових послуг Києва.
«Цей крок дозволяє підприємцям та учасникам ярмарків значно спростити процес реєстрації, бронювання місць на ярмарках тощо», – повідомили киянам Департамент промисловості та розвитку підприємництва.
З цього приводу було проведено низку зустрічей, оскільки підприємці повідомляли про проблеми з авторизацією та електронним підписом через «Дія.Підпис». Крім того, виникли технічні труднощі з анонсуванням ярмарків через Портал, відсутність деяких товарних груп під час бронювання місць, а також проблеми з реєстрацією учасників, які продають непродовольчі товари.
На початку року відповідне відомство публічно похвалилося:
«Незважаючи на існуючі труднощі, з 8 січня по 19 лютого 2025 року через Портал послуг «Ярмарки» було придбано 109 торгових місць… Київ продовжує рухатися в напрямку розвитку цифрових технологій, щоб зробити процес участі у ярмарках максимально зручним та доступним для бізнесу».
109 торгових точок. Багато це чи мало? Мізерно.
А чому ми не бачимо статистики на інформаційних ресурсах Комуни Світоч, спеціалізованого департаменту КМДА, зокрема, скільки торгових площ було придбано за останні місяці, за перше півріччя 2025 року?
У травні цього року комуна Світоч повідомила, що онлайн-оплата участі у ярмарках стане зручнішою. Зручність та швидкість оплати участі у ярмарках буде покращено завдяки модулю «Ярмарки».
Якщо ця торговельна сфера «вбудована» в сучасну електронну систему, то чому фахівці антикорупційного відомства стурбовані питанням контролю за фінансовими операціями?
Справедлива торгівля – це надійне джерело коштів, яке має повністю надходити до міської скарбниці. Чи все тут гаразд? Якби громада була в цьому впевнена на сто відсотків, питань би не було.
Ось що написав у Facebook голова Громадської ради при Київській міській державній адміністрації Геннадій Кривошея:
«З травня по листопад 2024 року місто недоотримало від ярмарків приблизно на 21 мільйон гривень…»
Отже, хоча корупційні ризики переважають у системі справедливої організації, для деяких я нагадаю вам про найактуальніші проблеми, які ми неодноразово обговорювали:
1. Грошові кошти продовжують збиратися з учасників – чому досі немає чіткого та прозорого контролю?
Згідно з попередніми розрахунками членів Громадської ради, лише за період з 05.01.2024 по 11.01.2024 збитки від неповного обліку торгових місць та
Витрати на нераціональну організацію ярмарків можуть скласти близько 21 мільйона гривень. Куди і кому пішли ці гроші, досі невідомо…
2. Відсутність чіткого механізму контролю за пільговими місцями (до 30%) як одна з основних корупційних лазівок, що використовуються як організаторами, так і окремими учасниками ярмарку.
Немає: реєстру осіб, які отримували пільги; механізму визначення осіб, які отримують пільги; договорів, актів чи протоколів, що визначали б порядок пільгового розміщення.
3. Комунальні підприємства не проводять публічну аналітику щодо: кількості учасників; розміщення за місцем проведення; площі, вартості, категорій товарів; обсягів доходів від кожного заходу та місця проведення.
Відсутність такої інформації не лише унеможливлює проведення аудиту, а й створює
підставою для несанкціонованих фінансових операцій…
4. Відсутність будь-яких записів про укладені договори на проведення
ярмарки та пов’язані з ними послуги…
5. Подвійне управління сферою ярмаркової діяльності. КП «Світоч» та КП «Київська спадщина» одночасно виконують схожі функції, при цьому кожне з підприємств має власні графіки, підходи до формування локацій, власні шаблони договорів та канали комунікації з підприємцями.
6. Відсутність прозорих критеріїв відбору учасників ярмарку. У багатьох випадках одні й ті ж підприємці послідовно отримують «просувальні» місця. Ніхто не може пояснити, чому їх обрали та як їх обрали. Чи може це свідчити про можливу змову між посадовцями та окремими суб’єктами господарювання?
Чому, маючи таку велику кількість проблем, міська влада не хоче їх вирішувати?
«Чому до розгляду Київської міської ради не було подано пропозицій щодо вирішення цих проблем?»
Отже, у Києві вже багато років існують проблеми з чесною торгівлею. Хоча мер Віталій Кличко при владі вже понад десять років! Час від часу міська влада запевняє, що наведе лад у цьому питанні. Ось що цього року сказав директор Департаменту промисловості КМДА Володимир Костіков:
«Ми прагнемо зробити ярмарки в Києві не лише зручними, а й максимально корисними для громади… Водночас, регулювання справедливої торгівлі є важливим кроком до зменшення випадків несанкціонованої торгівлі на вулицях міста…»
Щороку міська влада зобов’язується регулювати чесну торгівлю, але завжди щось заважає.
У липні 2025 року в Департаменті промисловості та розвитку підприємництва Київської міської державної адміністрації відбулося перше засідання робочої групи з питань розробки та підготовки проекту постанови Київської міської ради «Про затвердження Положення про ярмарки в місті Києві».
Робочу групу було створено наказом Міністерства промисловості та розвитку.
«Разом ми зможемо створити сучасну, прозору та ефективну систему справедливої торгівлі, яка працюватиме в інтересах усієї громади Києва», – наголошують у відомстві. А коли це станеться? Коли громада щомісяця бачитиме фінансові документи комунального підприємства?
Нагадаємо, що минулого року Комісія КМДА з аналізу фінансово-господарської діяльності комунальних підприємств за перше півріччя 2024 року викликала на місяць керівників різних комунальних підприємств «на килим». Вони проаналізували, що відбувається з вуличною торгівлею . Комісія КМДА заслухала звіт керівника КП «Київська спадщина». За шість місяців підприємство отримало дохід у розмірі 5 мільйонів 109 тисяч гривень від сільськогосподарських сезонних та тематичних ярмарків. Комісія міркувала: якщо підприємство створює 20 тисяч робочих місць для учасників ярмарку, а в середньому вартість такого завдання для підприємців має коштувати приблизно 600 гривень, то міський бюджет має отримати від цього майже 20 мільйонів гривень. Чи йде ця сума до міської казни? Тому є підстави задуматися про контроль фінансових операцій ярмаркової торгівлі.
Минулого року комуну «Київська спадщина» було реорганізовано: її об’єднали з підприємством «Світоч».
Підкреслимо: протягом багатьох років комунальні підприємства, які опікувалися ярмарками та сезонною вуличною торгівлею, зазнавали збитків. Крім того, численні скандали у сфері вуличної торгівлі стали звичайним явищем у столиці. Наприклад, власники кіосків регулярно звинувачували чиновників КМДА у корупції .
У попередні роки ярмарки проводила компанія «Муніципальний магазин КП», яка щороку зазнавала фінансових збитків. Як раніше повідомляв Kashtan NEWS , у 2023 році компанія недоотримала виручку на 12 мільйонів 658 тисяч гривень.
У 2024 році, як писав Kashtan NEWS , столична влада провела радикальну реорганізацію: зосередила функції організації всіх видів вуличної торгівлі (кіоски, поштові відділення, торговельні автомати, кавоварки, кафе з обслуговуванням на виїзді, аквамати, автомати з продажу снеків, розміщення електросамокатів та велосипедів тощо) «в руках» одного комунального підприємства. КП «Київ. Прозоро» було створено на базі непрацюючого КП «ЛІК» та скандально відомого КП «Міський магазин». За словами нового керівника цього КП, у першому півріччі 2024 року продаж товарів та послуг зріс на 30 відсотків.
Як бачимо, у цьому питанні є деякі позитивні зрушення. Але також є сигнали про можливі корупційні ризики.
Богдан Т. У.Р.