739
Чи працюють чиновники наполегливо, ефективно? Що про це знають кияни? Чи зустрічаються чиновники з мешканцями для вирішення нагальних, невідкладних питань?
У червні Київ зазнав жахливих авіаударів, багато будинків було зруйновано та пошкоджено. Чи задоволені постраждалі кияни допомогою від влади, чи була вона своєчасною та ефективною? Чи відбуваються зміни на краще у столиці, і яка роль муніципалітету? Ми проаналізували деякі події двох місяців – червня та липня 2025 року.
Міська територіальна громада повинна точно знати, як керівники виконують свої обов’язки. Вони отримують за свою роботу велику зарплату з бюджету, а це кошти платників податків. Їм також щомісяця виплачують значну суму грошей за високу інтенсивність їхньої роботи.
Проаналізувавши «підбірку» зарплат у КМДА по місяцях, ми бачимо, що, наприклад, у травні 2024 року першому заступнику голови КМДА Миколі Поворознику нараховано 551 712 гривень. Також у травні зарплату отримали заступники голови КМДА: Петро Пантелєєв – 495 314 грн, Валентин Мондриївський – 447 758 грн, Марина Хонда – 486 576 грн, В’ячеслав Непоп – 362 767 грн, В’ячеслав Андронов – 350 863 грн. грн., Володимир Прокопів — 344 519 грн., Ганна Старостенко — 332 904 грн., Олена Говорова — 267 925 грн.
Що відомо громаді, наприклад, про діяльність Владислава Андронова, заступника голови Київської міської державної адміністрації з питань здійснення повноважень місцевого самоврядування? Він координує та контролює діяльність відділів комунальної власності та земельних ресурсів.
Ми не знайшли жодних посилань на сторінки Андронова в соціальних мережах, а на офіційному сайті КМДА також немає його сторінки у Facebook чи дописів у Telegram. Тож виникає питання, чим займається Андронов влітку? До речі, у літні місяці 2024 року його місячна зарплата сягала понад сто тисяч гривень.
Такою ж «мовчазною» людиною є директор Департаменту транспортної інфраструктури Руслан Кандибор. Але в нього є… вагома причина. 11 липня 2025 року Генеральний прокурор України Руслан Кравченко опублікував записи розмов між посадовцями метрополітену, з яких стало відомо, що Кандибор не лише знав про затоплення тунелю метро на станції Деміївська, а й вимагав не перекривати там рух транспорту за два дні до аварії. А напередодні Руслану Кандибору повідомили про підозру за фактом службової недбалості, яка спричинила тяжкі наслідки. 18 липня суд обрав йому запобіжний захід: нічний домашній арешт на два місяці та тимчасове відсторонення від посадових обов’язків.
Але залишається питання: чи інтенсивно працював Кандибор у червні? Громада має нульову інформацію з цього приводу. Кандибора «не видно» в соціальних мережах, а на сайті КМДА про його діяльність не згадувалося. У нього давно немає сторінки у Facebook. Тож здогадуйтесь, громадо, чи дуже інтенсивно працює керівник одного з головних департаментів міської влади. Минулого року, у липні, Кандибору виплатили 134 822 гривні зарплати (сюди також враховували премію у розмірі 14 831 гривні).
Невже Кандибору справді нічого сказати киянам? Тут читаємо Стратегічний план діяльності департаменту на 2024-2025 роки. Особливо наголошується, що в місті немає єдиної системи організації паркувальних місць. А хаотичне паркування – це давня проблема столиці, яка набула катастрофічних масштабів.
Як прибрати з порядку денного цей «катастрофічний масштаб»? У вищезгаданому Плані йдеться про неефективний «рецепт» вирішення критичної ситуації – «для вирішення проблемних питань паркування використовується практика створення перехоплювальних паркувальних майданчиків ». Скільки їх побудовано? П’ять невеликих паркувальних майданчиків у Видубичах, Червоному Хуторі, на Глушковій проспекті, Сирці та на території Академмістечка абсолютно не здатні полегшити гостроту проблеми: цієї кількості явно недостатньо, але водночас вони не надто великі.
Особливо «гарячим» питанням є надання допомоги киянам, які постраждали від російських авіаударів, та відновлення пошкодженого житла.
З цього приводу голова Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко різко зазначив у соціальних мережах:
«Надходить багато скарг від людей. У Києві десятки тисяч працівників КМДА, департаментів, комунальних підприємств. Але ніхто не вийшов до людей. У кращому випадку, лише в перший день, щоб сфотографуватися. Знову все закривають районні комунальні служби, волонтери, військові. Де директори департаментів, під яким перебувають сотні підприємств, мільярдні бюджети та тисячі працівників? Ці люди мають реальні ресурси – обладнання, людей, інструменти – і прямий обов’язок діяти. Але вони навіть не намагаються з’ясувати, що відбувається. Просто ігнорують. Де керівники міських комунальних адміністрацій, через яких проходять кошти на відновлення та реагування? Їх також немає на місцях. Люди залишені напризволяще. Ніхто не забезпечує їжею. Комунальне житло, яке давно мало бути побудоване для евакуйованих, так і не з’явилося… Люди відчувають презирство. У міста є гроші – але воно заблоковане… Райони не можуть купити навіть елементарні простирадла, щоб закрити розбиті вікна. Комунальні служби задихаються. Їх тримають у фінансовій петлі, щоб мати…» вплив на керівників регіональних агентств…».
З іншого боку, перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Микола Поворозник налаштований оптимістично, стверджуючи, що «місто системно працює над відновленням інфраструктури, пошкодженої ворожими нападами – насамперед житла киян». Він вважає, що «міська влада докладає всіх зусиль для якомога швидше відновлення житла».
А може, Поворознику варто частіше спілкуватися з киянами, особливо поблизу пошкоджених будинків? Ось що вони гнівно пишуть у соцмережах:
Катерина Одаріч:
«Після обстрілу 24 червня в будинку встановили лише вікна, але не всі. Газу немає, як і дахів немає, навіть комісія з відновлення до мене ще не приїхала, про що ви говорите, пане Поворозник? Не лукавьте!»
Олена Польова:
«Благодійник лише встановив вікна в наших будинках, ми йому дякуємо! Про що ви, чиновники, звітуєте?! І чому ви не запрошуєте людей на свої звіти, хіба ви не хочете дивитися їм в очі? Ми чекаємо на вас біля пошкоджених будинків, а ви будете фотографуватися біля дахів та вікон».
Жанна Левицька:
«Минуло два місяці з моменту ракетного удару 24 червня. Вікна на сходових клітках досі заклеєні плівкою. Газу немає. Що буде з капітальним ремонтом будівлі, невідомо. Загальні збори посадовців з мешканцями постраждалих будинків припинено. З нами зв’язок відсутній».
Проблема нашої міської влади в тому, що вона цього всього не чує. Але ж відбувається багато різних зустрічей. І вони постійно звітують, звітують і сиплють цифри.
Микола Поворозник навіть поділився досвідом Києва з Яцеком Ясковяком, мером польського міста Познань, зокрема, як відновлювалося життя міста з перших днів повномасштабного російського вторгнення. Він наголосив на важливості облаштування захисних споруд цивільної оборони та укриттів. Він розповів, що в Києві велику роль у цьому відіграють 46 підземних станцій метро, які працюють у режимі укриття цілодобово.
Тим часом кияни запитують Поворозника та Кличка: чому в місті не будують модульні укриття?
Знову процитуємо голову KMVA Тимура Ткаченка:
«Модульні укриття, можливо, й не потрібні чиновникам, але киянам вони потрібні! Я вже півроку намагаюся зрушити це з мертвої точки, але департаменти КМДА вперті. Бо їхня «своя» компанія явно не підписує договір. Скляні зупинки будуються. Укриття – ні», – обурюється Тимур Ткаченко. «Натомість ми бачимо показові візити мера з ошатним виразом обличчя на тлі парків та фасадів. Все для картинки. Не для людей».
Ще однією нагальною проблемою для міста є демонтаж МАФів. Цього літа їх активно зносять, влада пояснює це стихійною торгівлею, а кіоски блокують доступ до метро.
Ось як заступник голови Київської міської державної адміністрації Валентин Мондріївський хвалиться у соцмережах:
«Ми наводимо лад у Виноградарі: розпочався перший етап – демонтаж МАФів. Сьогодні разом із мером Віталієм Кличком ми вирушили на проспекти Порик та Свободи – саме там розпочався демонтаж одного з найбільших місць розташування тимчасових споруд у Подільському районі. Мають демонтувати понад 300 МАФів. В результаті місто отримає понад 3000 м² звільненої площі. Тут буде відновлено зелену зону, яка існувала до хаотичного встановлення «кіосків». А ще – буде нормальний доступ до зупинок громадського транспорту, нове асфальтове покриття замість старих бетонних плит, комфортне для пересування, в тому числі на інвалідних візках».
Невже все так гладко? Що запропонувала влада власникам знесених кіосків? Нові робочі місця? Чому ми не чуємо діалогу між чиновниками та підприємцями? Ось що пише Андрій Нікітін, звертаючись до Віталія Кличка з питанням:
«Чому власникам МАФів не запропонували альтернативну роботу із зарплатою не нижчою за їхній звичайний заробіток? Чи надали вони людям кредит на новий бізнес? Чи є їхнім дітям на що вчитися та на що жити? Черговий розгром малого бізнесу – це перемога? Ні, ви просто руйнуєте життя людей».
Цього літа Департамент територіального контролю, який очолює Михайло Буділов, активно займається наведенням порядку в МАФах.
«Ми звільняємо простір не лише від споруд — ми звільняємо його для людей. Щоб замість хаосу, антисанітарії та вузьких проходів ми бачили зелені насадження, безпеку та комфорт», — наголосив директор департаменту Михайло Буділов .
«Незабаром, можливо, вперше в Україні, відбудуться онлайн-аукціони з розміщення вендінгових систем», – оголосив Буділов в ефірі телебачення. – «Це ідеальна можливість для підприємців запустити свій стартап з доступним стартом та найкращими локаціями».
Чому Буділов не запросив до розмови тих, чиї МАФи знесли? Чи боїться він колючої та неприємної правди?
Послухаймо, що з цього приводу каже киянка Олена Калитюк:
«Цікаво, що робити з людьми, які залишаться без роботи через вашу «турботу», пане Буділов? А це ж близько 8 тисяч торгових точок! Приблизно 24 тисячі безробітних! Які є альтернативи, щоб допомогти цим людям, які утримували своїх дітей та батьків? Їсти траву в оновлених парках і скверах? Спати в парках безкоштовно, бо за житло платити буде нічим, бо ви забираєте останнє – роботу. Під час війни така «турбота» неприпустима».
Нагадаємо, що минулого року, у липні, Буділов отримав зарплату у розмірі 134 305 гривень.
Ось таке літо в Києві: холодне, буквально і переносно, для пересічних киян, і комфортне – для менеджерів Віталія Кличка.
Богдан ТУР