256
Військовий експерт пояснив, як це впливає на стан справ у країні-агресорі
Здійснюючи масовані удари по легітимних військових об’єктах, розташованих глибоко всередині території Російської Федерації, українська сторона демонструє можливість масштабування використання ударних безпілотників авіаційного типу.
Військовий експерт та координатор ГО «Спільна справа» Дмитро Снєгірьов розповів Kashtan NEWS, як змінилися цілі останнім часом.
Зміна зброї змінила цілі
«Наразі країна-окупант значно збільшила виробництво безпілотників та збільшила кількість пускових майданчиків. Ворог намагається збільшити кількість озброєння на кожен населений пункт та на кожну конкретну ціль. Тому головна мета зміни наших ударів — зробити неможливим масове виробництво безпілотників», — констатує експерт.
І тому, зараз, додає Дмитро Снєгірьов, українські удари спрямовані, перш за все, на підприємства, що займаються виробництвом безпілотників – як ударних, так і розвідувальних. Це частина масштабної кампанії, спрямованої на зрив розширення російського виробництва безпілотників. Це критично важливо, враховуючи повідомлення ЗМІ та західних аналітиків про те, що Росія потенційно здатна запускати від 500 до 1000 безпілотників щодня. В умовах, коли Україна лише створює власну ешелоновану систему протиповітряної оборони, така кількість загрожує колапсом.
Логіка нового тактика
Виробництво безпілотників-перехоплювачів в Україні лише оголошено. А дешевизна російських БПЛА у поєднанні з високою вартістю засобів їх перехоплення створює неприйнятний дисбаланс.
«Отже, удари по виробничій інфраструктурі – це превентивний захід, який дозволяє нам стримувати загрозу на самому початку», – зазначає Дмитро Снєгірьов.
За його словами, удари завдаються, перш за все, по російських підприємствах, які виробляють як «Геран-2», так і «Геран-3», а також безпілотники, що використовують оптоволоконне волокно як систему зв’язку. Адже оптоволоконні дрони – одна з переваг противника, що стало серйозним викликом для Сил оборони України.
Як зазначив військовий аналітик, зміна тактики цілком логічна: ударити по виробництву, а не по кінцевому продукту. І це вже відчула, зокрема, так звана вільна економічна зона «Алабуга», яка є одним з основних місць виробництва російських безпілотників. Кілька різких ударів там вже було завдано безпілотниками ГУР.
Аналогічно, безпілотники Сил оборони України та ГУР Міністерства оборони завдали ударів по підприємствах компанії «Кронштадт» у Московській області, яка також займається виробництвом БПЛА.
«Росія була змушена визнати пошкодження виробничих потужностей дронів і навіть часткове зупинення підприємства. Також постраждав завод у Саранську, який виробляє оптичне волокно – єдиний у своєму роді в Російській Федерації. Це оптичне волокно використовується в дронах FPV», – сказав Дмитро Снєгірьов.
У відповідь на такі дії української сторони, росіяни, зокрема, розглядають можливість розміщення виробництва БПЛА в Китаї.
Не просто дрон…
У контексті зміни пріоритетності цілей варто згадати удари українських спецслужб по ворожих підприємствах, що виробляють акумулятори для БПЛА. Вони є ще однією ключовою ланкою в технологічному ланцюжку виробництва дронів, а отже, легітимними військовими цілями.
Крім того, Армія оборони націлилася на заводи, що спеціалізуються на виробництві засобів протидії українським системам радіоелектронної боротьби.
Треба визнати, що загарбники почали використовувати навігаційні системи, які більш захищені від перешкод. Наприклад, багатоелементну антену типу «Комета-М». Це фазована антенна решітка, пояснює Дмитро Снєгірьов, яка демонструє досить високі можливості в протидії засобам радіоелектронної боротьби та дозволяє наводити БПЛА за допомогою супутникової системи. Росія вже дійшла до використання на цих БПЛА 12-елементної антени «Комета-М». Тому такі засоби повинні, якщо не повністю припинити своє існування, то їх вплив має бути мінімізований.
Дрони та контрзаходи
Донедавна приблизно 40 відсотків російських БПЛА нейтралізувалося саме завдяки використанню систем радіоелектронної боротьби. Росіяни врахували це та почали модифікувати свої БПЛА, змінюючи їхні характеристики, щоб зменшити їхню вразливість до засобів радіоелектронної боротьби та мобільних вогневих груп.
Наразі, здебільшого, російські «шахіди» літають, щоб виснажити українську систему ППО: вони почали більше кружляти, маневрувати та змінювати висоту, що ускладнює їх виявлення та нейтралізацію.
«Донедавна мобільні групи ефективно протистояли атакам ворожих безпілотників, але зараз БПЛА почали атакувати з недосяжних для них висот. Тобто, ворог підняв поріг висоти свого польоту до рівня, на якому їх дуже важко збити кулеметною зброєю. Через це мобільні вогневі групи значною мірою втратили свою ефективність. Зокрема, менш ефективним став сам кулемет, з яким вони працювали», – зазначив співрозмовник.
І це, продовжив Дмитро Снєгірьов, знизило ефективність роботи МВГ та стало серйозним викликом для забезпечення повітряної безпеки. Як підтвердження цього, Генеральний штаб Збройних Сил України повідомляє про збільшення кількості безпілотників, які досягають цілей.
Про що повідомляє британська розвідка?
Ці фактори змусили Збройні сили України змінити тактику та надати пріоритет ударам по підприємствах на території Росії.
Цікаво, що Міністерство оборони Великої Британії у нещодавно опублікованому звіті заявило, що країна-окупант після трьох років війни проти України довела свою нездатність захистити свої стратегічні військові об’єкти. Про це свідчать численні українські атаки та їх результати.
За даними британської розвідки, Україна дедалі частіше успішно використовує безпілотники проти військових цілей та інфраструктури на території Росії, зокрема завдає численних ударів по російських нафтопереробних заводах.
Варто зазначити, Дмитро Снєгірьов звертає увагу на те, що атаки на російські нафтопереробні заводи також ніхто не припиняв.
Як зазначає британська розвідка, такі успіхи України підкреслюють нездатність Росії захистити стратегічні військові об’єкти від нападу, а також вказують на виклики, з якими стикається країна-агресор, намагаючись збалансувати захист своєї інфраструктури та свої операції на передовій.
Окремої уваги заслуговують атаки українських безпілотників на російські аеропорти. Такі удари здійснюються одразу по кількох об’єктах на території Російської Федерації. Незалежно від кінцевого результату атак, країна-агресор змушена реалізувати так званий план «Килим», закривши свій повітряний простір. А це колосальні втрати для російської економіки, які незрівнянні з вартістю українського безпілотника.
За словами самих росіян, лише у липні цього року економічні збитки від блокування аеропортів склали майже 40 мільярдів рублів.
Збільшення дальності влучання та пошкодження
Навіть якщо українські дрони не досягають цілей, вони все одно завдають певної шкоди ворогу. Це визнають навіть пропагандистські канали, які стверджують, що така тактика є болісною для Російської Федерації, оскільки вона впливає на логістику, економіку та спричиняє різні кризи.
«І я більш ніж впевнений, що українська сторона продовжуватиме таку тактику й надалі», – наголошує Дмитро Снегірьов. – «Тобто, мова йде не про демонстративні дії, тобто демонстрацію можливостей, а радше про плановий, послідовний характер операцій української розвідувальної спільноти. Примітно, що відстань від цілей до російсько-українського кордону збільшується. Наразі вона становить понад 2000 кілометрів».
Показово, що Збройні Сили України продовжують завдавати інтенсивних ударів по тиловій інфраструктурі російського військово-промислового комплексу та військовим об’єктам на території країни-агресора, які є законними цілями для української сторони.
Євген ДЕМ’ЯНОВ